«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». >> Том 5

Ісаншина Галина Юріївна

Донбаська державна машинобудівна академія, Україна

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ В УКРАЇНІ

Забезпечення сприятливих умов для стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів становить один з головних пріоритетів державної політики до 2020 року [1]. Питаннями організації обліку інноваційної діяльності підприємств присвячені роботи таких вчених і дослідників як О. С. Бородкін, Ф. Ф. Бутинець, О. В.Кантаєва [2], Є. В. Мних, В. В. Сопко, Л. В. Чижевська та ін. Разом з тим, відсутні наукові роботи щодо аналізу діючої нормативної бази в галузі інновацій та визначення об’єкту бухгалтерського обліку інноваційної діяльності.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні визначення терміну «інноваційна діяльність», дослідженні особливостей облікової політики підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність.

Відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність», інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг [4].

Тобто інноваційна діяльність починається тільки з результатів наукових досліджень та розробок. Постає проблема визначення виду діяльності стосовно власне наукових досліджень та розробок. Все ж таки інноваційна діяльність починається з фундаментальних досліджень. Такої точки зору притримується Т. В.Майорова [5], О. В. Кантаєва [2] та інші провідні вчені.

Так, можемо сформулювати, що інноваційна діяльність – діяльність, яка спрямована на здійснення наукових досліджень та розробок, використання і комерціалізацію їх результатів, випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг та/або досягнення соціального ефекту. Коли мова йде про облік інноваційної діяльності, то предметом її обліку виступає власне інноваційна діяльність як частка господарської діяльності підприємства. В теорії до об’єктів бухгалтерського обліку відносять господарські засоби, джерела їх утворення, господарські процеси та їх результати (табл. 1).

Таблиця 1. Об’єкти обліку інноваційної діяльності

Вид об’єкту обліку

Об’єкт бухгалтерського обліку

Об’єкт обліку інноваційної діяльності

Господарські засоби:

– активи

– основні засоби (виробниче обладнання);

– нематеріальні активи (нові знання та інтелектуальні продукти);

– капітальні інвестиції на споруди й обладнання для виконання НДР, створення умов виробництва інноваційної продукції;

– інноваційна продукція

Джерела

утворення

господарських засобів:

– власні кошти, або залучені (пасиви)

– власні кошти;

– кошти державного бюджету;

– кошти місцевих бюджетів;

– кошти позабюджетних фондів;

– кошти вітчизняних інвесторів;

– кошти іноземних інвесторів;

– кредити:

 з них на пільгових умовах;

– кошти інших джерел

Господарські процеси:

– постачання;

– виробництво;

– маркетинг та збут;

– реалізація;

– інвестиції…

– фундаментальні дослідження;

– прикладні дослідження;

– розробка;

– освоєння;

– промислове виробництво інноваційної продукції;

– маркетинг;

– збут інноваційної продукції та послуг

Результати

діяльності:

– прибуток

– збиток

– прибуток;

– збиток;

– соціальний ефект

Інноваційна діяльність тісно пов’язана з діяльністю інвестиційною. Має місце і таке визначення інноваційної діяльності – це інвестиції у новації. Тобто вся інноваційна діяльність є інвестиційною, але не вся інвестиційна діяльність є інноваційною. Проблеми обліку починаються з визначення до якого виду діяльності підприємства відноситься діяльність інноваційна. В даний час інвестиційна, а як слідство, і інноваційна діяльність, у повній мірі не відносяться до операційної діяльності підприємства.

При цьому, П(С)БО 16 «Витрати» зазначає, що до інших операційних витрат включаються витрати на дослідження та розробки відповідно до П(С)БО 8«Нематеріальні активи» [8]. План рахунків бухгалтерського обліку також дозволяє застосування субрахунку 941 «Витрати на дослідження та розробки». А відтак,такі витрати не відносяться до інноваційної діяльності, бо вона не є операційною. Якщо П(С)БО не відносить витрати на розробки до інноваційної діяльності, тостатистика зазначає, що внутрішні та зовнішні науково-дослідні розробки є інноваційною діяльністю. Для усунення вказаних протиріч доцільно віднести інноваційну діяльність до складу операційної діяльності.

Кантаєва О.В. визначає метою бухгалтерського обліку інноваційної діяльності – створення інформаційної бази для управління процесами розробки, впровадження і реалізації інновацій на підприємстві [2]. Сучасний стан організації бухгалтерського обліку не надає таких можливостей.

Для досягнення зазначеної мети, кожному суб’єкту господарювання слід самостійно розробити відповідну облікову політику. В даний час розроблені форми статистичної звітності, але відсутня достовірна інформаційна база для визначення відповідних показників.

Список використаних джерел:

1. Механізми формування регіональних пріоритетів розвитку. – К.: НІСД, 2013. – 88 с.

2. Кантаєва О. В. Бухгалтерський облік і аналіз інноваційної діяльності підприємств: організація і методологія: монографія / О. В. Кантаєва. – Житомир, 2010. – 424 с.

3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затв. наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. № 73 і зареєстровано в Мінюсті України від 28 лютого 2013 р. за № 336/22868.

4. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40-ІV від 4 лип. 2002 року.

5. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність / Т. В. Майорова. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.

6. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1561-XII від 18 верес. 1991 року.

7. Малюга Н. М. Розвиток теорії бухгалтерського обліку: монографія / Н. М. Малюга. – Житомир: Рута, 2005. – 388 с.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: затв. наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318 і зареєстровано в Мінюсті України від 19.01.2000 за № 27/4248.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»: затв. наказом Мінфіну України від 18.10.99 р. № 242 і зареєстровано в Мінюсті України від 02.11.99 за № 750/4043.