Ісаншина Галина Юріївна
Донбаська державна машинобудівна академія, Україна
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ В УКРАЇНІ
Забезпечення сприятливих умов для стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів становить один з головних пріоритетів державної політики до 2020 року [1]. Питаннями організації обліку інноваційної діяльності підприємств присвячені роботи таких вчених і дослідників як О. С. Бородкін, Ф. Ф. Бутинець, О. В.Кантаєва [2], Є. В. Мних, В. В. Сопко, Л. В. Чижевська та ін. Разом з тим, відсутні наукові роботи щодо аналізу діючої нормативної бази в галузі інновацій та визначення об’єкту бухгалтерського обліку інноваційної діяльності.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні визначення терміну «інноваційна діяльність», дослідженні особливостей облікової політики підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність.
Відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність», інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг [4].
Тобто інноваційна діяльність починається тільки з результатів наукових досліджень та розробок. Постає проблема визначення виду діяльності стосовно власне наукових досліджень та розробок. Все ж таки інноваційна діяльність починається з фундаментальних досліджень. Такої точки зору притримується Т. В.Майорова [5], О. В. Кантаєва [2] та інші провідні вчені.
Так, можемо сформулювати, що інноваційна діяльність – діяльність, яка спрямована на здійснення наукових досліджень та розробок, використання і комерціалізацію їх результатів, випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг та/або досягнення соціального ефекту. Коли мова йде про облік інноваційної діяльності, то предметом її обліку виступає власне інноваційна діяльність як частка господарської діяльності підприємства. В теорії до об’єктів бухгалтерського обліку відносять господарські засоби, джерела їх утворення, господарські процеси та їх результати (табл. 1).
Таблиця 1. Об’єкти обліку інноваційної діяльності
|
Вид об’єкту обліку |
Об’єкт бухгалтерського обліку |
Об’єкт обліку інноваційної діяльності |
|
Господарські засоби: |
– активи |
– основні засоби (виробниче обладнання); – нематеріальні активи (нові знання та інтелектуальні продукти); – капітальні інвестиції на споруди й обладнання для виконання НДР, створення умов виробництва інноваційної продукції; – інноваційна продукція |
|
Джерела утворення господарських засобів: |
– власні кошти, або залучені (пасиви) |
– власні кошти; – кошти державного бюджету; – кошти місцевих бюджетів; – кошти позабюджетних фондів; – кошти вітчизняних інвесторів; – кошти іноземних інвесторів; – кредити: з них на пільгових умовах; – кошти інших джерел |
|
Господарські процеси: |
– постачання; – виробництво; – маркетинг та збут; – реалізація; – інвестиції… |
– фундаментальні дослідження; – прикладні дослідження; – розробка; – освоєння; – промислове виробництво інноваційної продукції; – маркетинг; – збут інноваційної продукції та послуг |
|
Результати діяльності: |
– прибуток – збиток |
– прибуток; – збиток; – соціальний ефект |
Інноваційна діяльність тісно пов’язана з діяльністю інвестиційною. Має місце і таке визначення інноваційної діяльності – це інвестиції у новації. Тобто вся інноваційна діяльність є інвестиційною, але не вся інвестиційна діяльність є інноваційною. Проблеми обліку починаються з визначення до якого виду діяльності підприємства відноситься діяльність інноваційна. В даний час інвестиційна, а як слідство, і інноваційна діяльність, у повній мірі не відносяться до операційної діяльності підприємства.
При цьому, П(С)БО 16 «Витрати» зазначає, що до інших операційних витрат включаються витрати на дослідження та розробки відповідно до П(С)БО 8«Нематеріальні активи» [8]. План рахунків бухгалтерського обліку також дозволяє застосування субрахунку 941 «Витрати на дослідження та розробки». А відтак,такі витрати не відносяться до інноваційної діяльності, бо вона не є операційною. Якщо П(С)БО не відносить витрати на розробки до інноваційної діяльності, тостатистика зазначає, що внутрішні та зовнішні науково-дослідні розробки є інноваційною діяльністю. Для усунення вказаних протиріч доцільно віднести інноваційну діяльність до складу операційної діяльності.
Кантаєва О.В. визначає метою бухгалтерського обліку інноваційної діяльності – створення інформаційної бази для управління процесами розробки, впровадження і реалізації інновацій на підприємстві [2]. Сучасний стан організації бухгалтерського обліку не надає таких можливостей.
Для досягнення зазначеної мети, кожному суб’єкту господарювання слід самостійно розробити відповідну облікову політику. В даний час розроблені форми статистичної звітності, але відсутня достовірна інформаційна база для визначення відповідних показників.
Список використаних джерел:
1. Механізми формування регіональних пріоритетів розвитку. – К.: НІСД, 2013. – 88 с.
2. Кантаєва О. В. Бухгалтерський облік і аналіз інноваційної діяльності підприємств: організація і методологія: монографія / О. В. Кантаєва. – Житомир, 2010. – 424 с.
3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затв. наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. № 73 і зареєстровано в Мінюсті України від 28 лютого 2013 р. за № 336/22868.
4. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40-ІV від 4 лип. 2002 року.
5. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність / Т. В. Майорова. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.
6. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1561-XII від 18 верес. 1991 року.
7. Малюга Н. М. Розвиток теорії бухгалтерського обліку: монографія / Н. М. Малюга. – Житомир: Рута, 2005. – 388 с.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: затв. наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318 і зареєстровано в Мінюсті України від 19.01.2000 за № 27/4248.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»: затв. наказом Мінфіну України від 18.10.99 р. № 242 і зареєстровано в Мінюсті України від 02.11.99 за № 750/4043.