К. е. н. Горощенко Вікторія Вікторівна

Інститут економіки промисловості НАН України, м. Донецьк

МОДЕРНІЗАЦІЯ – УМОВА ПРИСКОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Об’єктивність та необхідність модернізації вітчизняної економіки зумовлені вимогами виживання в умовах зростаючого рівня конкуренції та технологічного випередження окремих країн, які обрали інноваційний шлях розвитку. Саме модернізація економіки, заснована на формуванні високотехнологічних ресурсів у промисловості, реалізації сучасних систем управління промисловістю та ефективному залученню у господарчий обіг інноваційних розробок, дозволяє забезпечити економічне зростання в умовах інноваційної економіки.

Проте, прискорення модернізації промислових підприємств гальмується певними проблемами, зокрема:

ресурсний потенціал промислових підприємств як основа прийняття рішень щодо модернізації не задовольняє сучасним вимогам;

підприємства не орієнтовані на взаємодію із інститутами розвитку через які держава здійснює регулювання процесів модернізації;

посилення ринкової конкуренції в умовах глобалізації економіки висуває підвищені вимоги до процесів своєчасного оновлення устаткування у промисловості, при цьому у цілому ряді галузей домінують закордонні технології;

незабезпеченість підприємств доступними фінансовими ресурсами для здійснення модернізації, з однієї сторони і створенням гарантій для інвесторів, з іншої.

Це дозволяє зробити висновок, що в умовах інституційних змін в інноваційній економіці модернізація промислових підприємств має передбачати не лише техніко-технологічне оновлення виробництва, а також узгодженість дій учасників конкурентного ринку, забезпечення інтересів інвесторів та реалізації державної політики у цій сфері, тобто вимагає стратегічного управління.

Ю. О. Ковальчук [1] обґрунтувала доцільність стратегічного підходу щодо модернізації, яка пов’язана із об’єктивним (зміна технологій, поява нового устаткування, галузевих стандартів, екологізація) та суб’єктивним (власники, держава, конкуренти, персонал підприємства, фінансові структури) впливом.

Учасниками модернізації промислового підприємства виступають: власники, ринок, держава, технологічне суспільство та інвестори, які забезпечують умови, що дозволяють модернізації стати ефективною. Кожен з учасників має свою ціль (рис. 1).

Рис. 1. Цілі учасників модернізації промислового підприємства

Оскільки модернізація виконує місію оздоровлення, відлагодження, перебудови суспільної системи, то модернізація без інновацій – безплідний ґрунт для вкладання капіталу [2]. В зв’язку із цим доцільніше говорити про інноваційну модернізацію економіки.

Проведення інноваційної модернізації має передбачати інтеграцію інституціональних механізмів інвестиційної, інноваційної, структурної, кадрової, фінансової політики з метою забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної промисловості на внутрішньому та зовнішньому ринках й інтеграцію до світового промислового простору.

На сучасному етапі світових трансформаційних процесів головними критеріями економічного розвитку стають інноваційність, ефективність і конкурентоспроможність, це свідчить про те, що інноваційна модернізація промисловості відіграє роль ключового фактора технологічної модернізації економіки і має здійснюватися в розрізі певних напрямків оптимізації галузевої, технологічної, регіональної, організаційної та управлінської структури промисловості.

З точки зору інтересів національного господарства України прискорену і масштабну модернізацію необхідно здійснювати в галузі машинобудування. Це зумовлено насамперед тим, що перед цією галуззю стоїть двоєдине завдання, яке необхідно виконати у стислі терміни: здійснити докорінну технічну модернізацію потужностей своїх підприємств і збільшити обсяги випуску продукції з високою доданою вартістю на експорт і прискорити випуск сучасної техніки для модернізації і технічного переоснащення інших секторів економіки України, зокрема харчової, легкої, деревообробної, целюлозно-паперової, вугільної, які повинні повністю задовольняти потреби внутрішнього ринку, а також сільського господарства.

В зв’язку із цим необхідно на державному рівні сприяти стимулюванню та активізації інноваційної модернізації, зокрема через прискорену амортизацію основних фондів, спрямування частини прибутку підприємств на їх модернізацію, яка звільняється від оподаткування, введення відстрочки на сплату ввізного мита та податків на введення в Україну устаткування, яке спрямовується на модернізацію техніко-технологічної бази промислових підприємств, створення нових робочих місць, орієнтованих на цілі модернізації, розширення міжрегіональних та міжнародних коопераційних зв’язків у сфері промисловості, формування сприятливих умов для залучення вітчизняних та закордонних інвесторів для реалізації інноваційних та інвестиційних проектів у сфері промисловості та ін.

Список використаних джерел:

1. Ковальчук Ю. А. Стратегическое управление эффективностью модернизации : монография / Ю. А. Ковальчук. – М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. – 126 с.

2. Симоненко В. К. К прорыву не готовы. Инноватизация и модернизация экономики / В. К. Симоненко // 2000.Держава. – 2012. – 24 февр.–1 марта. – С. 1–5.