Долінченко Ольга Михайлівна,

Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Основою формування вітчизняної системи нормативно-правового забезпечення демографічних процесів є комплекс ратифікованих Україною міжнародних актів законодавства, що стосуються даних проблем. Демографічна ситуація в країні є важливою складовою забезпечення стабільного та ефективного інноваційного розвитку держави.

Одним із основних принципів міжнародного права стала глибока повага до прав і основоположних свобод людини, що було закріплено в Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права та Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права. 1990 року було прийнято Конвенцію ООН про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей. У преамбулі цього міжнародного документа зазначено, що держави прийняли цю конвенцію, враховуючи те, що трудящі, які не мають документів або постійного статусу, часто змушені найматися на роботу на менш сприятливих умовах, ніж інші трудящі, чим користуються багато роботодавців, залучаючи таку робочу силу для збільшення прибутків або недобросовісної конкуренції. Усе це безпосередньо впливає на зростання рівня нелегальної міграції. Цей документ у жодному разі не слід тлумачити як спробу встановити статус для нелегальних трудящих-мігрантів (ст. 35 конвенції) [2, c. 42]. 

Соціальні, економічні, політичні чинники впливають на реалізацію інноваційних моделей розвитку. Аналізуючи правове забезпечення державного регулювання демографічних процесів, зазначимо, що суб’єктом демографічної політики виступає держава, а відповідно, положення стосовно інституційного забезпечення державного регулювання демографічної діяльності містяться в низці нормативно-правових актів різної юридичної сили: Конституції України, Законі України «Про Кабінет Міністрів України», Законі України «Про центральні органи виконавчої влади», що визначає організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України, а забезпечення демографічного регулювання на окремих територіях згідно Законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стратегічні пріоритети та напрями державного регулювання демографічних процесів викладено в стратегічних планових та програмних документах, таких як:Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки; «Про затвердження Стратегії демографічного розвитку в період до 2015 року»; «Про Концепцію державної сімейної політики»; Програма економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»; Постановою КМУ тощо.

Одним із нормативних документів, де передбачено стратегічні напрямки демографічного регулювання та демографічної політики України – є Стратегіяекономічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки, схвалена Указом Президента України від 28.04.2004 р., № 493/2004 [2]. Згідно положень Стратегії цілями і завданнями демографічної політики є подолання впродовж 2004–2015 рр. наслідків негативних тенденцій відтворення населення.

Об’єктом державного регулювання демографічних процесів є процеси народжуваності і смертності, умови та рівень життя, сімейно-шлюбні відносини,процеси міграції населення, формування трудових ресурсів і демографічні аспекти зайнятості. Складові демографічної політики умовно можна поділити на три групи: економічні, правові (адміністративно-юридичні), інформаційно-агітаційні (психологічні). Відповідно комплекс законодавчого забезпечення складається із актів, що опосередковано регулюють демографічні процеси за допомогою регулювання народжуваності, смертності, міграційних потоків тощо [1, c. 67].

Отже, питання державного регулювання демографічних процесів регулюється як комплексом міжнародних так і загальнодержавних актів законодавства. З метою успішного впровадження перелічених вище нормативно-правових актів, зокрема стратегії демографічного розвитку варто активізувати адміністративні зусилля та економічні ресурси задля регулювання найбільш проблемних напрямів демографічного розвитку, а саме : стабілізація процесів відтворення населення, зменшення старіння населення, покращення рівня життя громадян, зменшення рівня бідності та смертності, а також ефективне застосування політики інноваційного розвитку

Список використаних джерел:

1. Архангельський В. А. Демографічна політика. Населення світу / В. А. Архангельський. – М., 1989. – 159 с.

2. Москаль Г. Система міжнародно-правових актів регулювання міграційних процесів / Г. Москаль // Віче. – 2012. – №13. – С. 42–44.

3. Про Стратегію економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки [Електронний ресурс] : Указ Президента України № 493/2004 від 28.04.2004 р. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=493%2F2004