Євсевська Юлія Сергіївна
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
КРЕДИТНИЙ РИНОК УКРАЇНИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
Кредитний ринок зазнав стрімкого розвитку на Україні в останні роки. Саме кредитний ринок дозволяє здійснити накопичення, спрямування, а також розподіл і перерозподіл позикового капіталу між сферами економіки, що визначає важливість його нормального функціонування. Кредитному ринку сьогодні приділяється значна увага. Найчастіше об’єктом дослідження стає ринок споживчого кредитування, в той час дослідження найбільш проблемного ринку – виробничого кредитування майже не спостерігаються. Дослідження у сфері кредитних ринків здійснювали Ю. Коробов, О. Василик, С. Маслова, В. Шелудько, О. Опалов, М. Савлук, Ч. Дж. Вулфел та інші.
Кредитний ринок належить і до грошового і до фінансового ринків та тісно пов’язаний з іншими складовими грошового та фінансового ринків. Грошові кошти можуть переміщуватись з одних ринків на інші, одні й ті самі суб’єкти можуть здійснювати операції одночасно чи поперемінно і на кредитному, і на валютному, і на ринку цінних паперів [2].
Кредитний ринок надає кошти на інвестицій у розпорядження підприємств і саме ньому відбувається переміщення грошей із тих секторів економіки, де є надлишок, у ті сектори, у котрих спостерігається недостатність фінансових ресурсів. Тому можна сказати, що з основних цілей кредитного ринку – спрямовувати заощадження населення і ще вільні кошти посередницьким особам на інвестиції [4].
Розвиток кредитного ринку на Україні відбувається в умовах тривалої кризи, істотне збільшення у структурі кредитного портфеля банків споживчих кредитів і одночасне зменшення у яких частини кредитів відновлення та розвитку вкрай негативно вдарило по фінансовому стану підприємств. Інвестиційна діяльність у виробничій сфері через брак належних внутрішніх накопичень і частки довгострокових банківських кредитів практично звелася нанівець. Загальний обсяг залишків за кредитами у грудні 2013 р. збільшився на 23,9 млрд. грн., або на 2,7 % (з початку року – на 11,9%), – до 905,9 млрд. грн. Це відбулося як за рахунок збільшення на 3,7% залишків у національній валюті (з початку року – на 17,2%) так і в іноземній валюті – на 0,9% (з початку року – на 2,9%). Залишки за кредитами, наданими юридичним особам, збільшилися на 3,3% (з початку року – на 14,5%) – до 717,1 млрд. грн., за кредитами, наданими фізичним особам, – на 0,6% (з початку року – на 3,1%) – до 188,8 млрд. грн.
Також у грудні 2013 р. середньозважені ставки за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам у національній валюті, збільшилися до 17,47% (з 16,90% у листопаді), в іноземній валюті – до 8,74% (з 8,52%). Середньозважені ставки за залученими банками депозитами в національній валюті зросли до 12,73% (з 10,13% у листопаді), в іноземній – до 6,41% (з 6,12%). На міжбанківському кредитному ринку вартість ресурсів у національній валюті зросла до 11,05% (з 6,10% у листопаді). У розрізі видів економічної діяльності значну кредитну підтримку в національній валюті упродовж 2013 року отримали корпорації оптової та роздрібної торгівлі, будівництва, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, сфери операцій з нерухомим майном, архітектури, рекламної діяльності й досліджень кон’юнктури ринку, виробництва напоїв. Залишки кредитів в іноземній валюті суттєво збільшились у корпорацій оптової торгівлі, наземного, трубопровідного і авіаційного транспорту, виробництва харчових продуктів, готових металевих виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, виробництва машин і устаткування, сфери операцій з нерухомим майном і консультування з питань керування.
Досвід дуже багатьох країн світу довів, що за умови нестачі достатньої ресурсної бази й джерел розвитку, обмеження інноваційної діяльності, відсутності фінансових можливостей придбання сучасної техніки і технологій і впровадження їх у практику виробництва, доцільним є застосування досить ефективного механізму формування різноманітних форм диверсифікації кредитних послуг на ринку, реалізація яких дасть змогу сформувати особливий механізм кредитного обслуговування, що охоплює різні терміни, форми, методи кредитування, реалізує різні способи розвитку кредитних відносин також сприяє придбання господарюючим суб’єктами стабільного конкурентоспроможного стану. Реалізація цього механізму неможлива без розробки державних заходів стимулювання розвитку ринку кредитних послуг у Україні [3].
В ідеальному випадку, виконуючи свої функції, кредитний ринок має саморегулюватися у межах законодавчого поля країни, проте інколи виникають ситуації, в яких процес саморегуляції дає збій, що призводить до фінансових криз. Саме тому своєчасне втручання держави є не тільки доречним, але й життєво необхідним [1].
Управління кредитним ринком у важких умовах фінансово-економічної кризи повинна здійснювати держава, яка наразі регулює його діяльність і виступає позичальником на національному та міжнародному ринках. При цьому як регулюючу, так і інші функції на кредитному ринку вона виконує переважно через посередництво центрального банку.
На сьогодні Україна переживає важку фінансову кризу. Економічна ситуація в країні набуває вкрай загрозливого характеру, що зумовлено також ситуацією на кредитному ринку України. Для ефективного функціонування кредитного ринку необхідна стабільна політична та економічна ситуація в країні, наявність розвиненої інфраструктури та ефективне державне регулювання, яке б забезпечило стабільність банківської системи і захист інвесторів.
Список використаних джерел:
1. Марцин В. С. Проблеми законодавчого регулювання кредитного ринку України / В. С. Марцин // Економіка. Фінанси. Право. − 2010. − № 3. − С. 25–29.
2. Москаленко Ю. В. Теоретичні засади функціонування кредитного ринку України / Ю. В. Москаленко // Формування ринкових відносин в Україні. − 2013. − № 12. − С. 76–79.
3. Пердейчук В. М. Інформаційно-інституційне середовище кредитного ринку України / В. М. Пердейчук // Економіка. Фінанси. Право. − 2013. − № 2. − С. 45–49.
4. Терещенко Г. М. Становлення та розвиток кредитного ринку в Україні / Г. М. Терещенко, Ю. В. Топчій // Наукові праці НДФІ. − 2011. − № 1(54). − С. 128–139.