К. е. н., доц. Кармазін Вячеслав Якович
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
ФІНАНСОВІ КРИЗИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ
Таке соціально-економічне явище, як фінансова криза стає все більш частішим у сучасному світі. Безумовно, фінансові кризи є великим потрясінням дляфінансової системи країн, вони завдають великої шкоди національним економікам та погіршують добробут людей. Економічні кризи до XX ст. обмежувались однією, двома або трьома країнами, потім стали набувати міжнародного характеру. Незважаючи на те, що в останні десятиліття міжнародне співтовариство створило механізми запобігання світовим кризам (посилення державного регулювання економічних процесів, створення МФО, проведення моніторингу тощо), як свідчить історія світових економічних катаклізмів, ні точно передбачити, ні запобігти їм неможливо [3]. Вчені-економісти нараховують 39 міжнародних фінансових криз. Перша відбулася у 1618 р. і була пов’язана з фальшуванням монет, остання виникла у 2008 р. і триває понині. Починаючи з 30-х років минулого сторіччя, фінансові кризи виникають все частіше і стають руйнівнішими [4, с. 112].
Кризи останніх десятиліть свідчать про неспроможність національних та міжнародних регуляторних інститутів на тривалий час забезпечити стабільність та рівновагу на фінансових ринках. Так, протягом 90-х років ХХ ст. гострих фінансових потрясінь зазнали десятки країн світу. В 1991 р. валютна криза охопила Індію, в 1992–1993 рр. – ще дванадцять країн світу, зокрема Францію, Німеччину та Великобританію. Період 1994–1995 рр. характеризувався масштабними фінансовими кризами, які охопили Аргентину, Польщу, Мексику, Бразилію та країни Південно-Східної Азії. В 1997–1999 рр. від фінансових криз постраждали Індонезія, Японія, Таїланд, Філіппіни, Чехія, Росія, Бразилія, а в 2000–2002 рр. – Туреччина, США й Аргентина [2, с. 20].
Але найбільш руйнівним явищем, яке негативно вплинуло на розвиток міжнародної фінансової системи в період глобалізації виявилась Світова фінансова криза 2007-2011 рр. Ця криза набула статусу глобальної, оскільки вона розпочалася в одній країні (США), поступово поширюючись на інші країни, регіони, континенти, врешті та на весь світовий простір [4, с. 21].
Розглядаючи фундаментальні причини виникнення фінансової кризи глобального масштабу, необхідно зауважити, що протягом останніх десятиріч у світі спостерігалося дійсно унікальне за масштабами і тривалістю економічне зростання, що супроводжувалося класичним, проте різким зростанням цін на сировину та енергоносії. Стрімке підвищення цін на енергоносії призвело до переливання фінансових ресурсів із приватної промисловості розвинутих країн до країн – експортерів нафти та природного газу [2, с. 21]. Можна вважати, що джерела зародження сучасної фінансової кризи необхідно шукати не так у сучасних США, як у США ще в другій половині 1920-х років, коли третина населення цієї країни стала учасником фондового ринку, який знаходився у стані постійних коливань та криз. Уже тоді американський ринок акцій був перегрітим.
Неважко зробити висновок про те, що фінансові кризи призводять до дисбалансу, рецесії, дефолту, обвалу фондових ринків та політичної напруженості у фінансово-господарському житті, спричиняють банківську паніку серед вкладників, зростання відсоткових ставок, а отже, й ризиків інвесторів. Найголовніше – вони характеризуються крахом багатьох інвестиційних інститутів, адже порушують рівновагу всієї національної фінансово-кредитної системи.
Вивчення історії експансії сучасних фінансових криз показує, що причиною того, що їх виникнення в останні десятиліття більш не є рідкісним явищем, насамперед, є розвиток інноваційної економіки. Поява нових технологій, нових продуктів, методів управління викликає невизначеність, непередбачувані зміни в попиті й пропозиції, з якими стикаються фірми. Виникають нові ризики, які непідвладні окремим підприємствам. Економіка стає динамічнішою, швидко змінюється її структура. Тому зростає кількість потенційних чинників, що можуть викликати фінансові кризи [4, с. 117].
Досвід розвитку національних криз дозволяє виділити ключові індикатори, які слід відстежувати всім, хто активно цікавиться питанням імовірності фінансової кризи національної економіки: ерозія вартості у комерційному секторі; пірамідальний характер державного боргу; коефіцієнт покриття відсотків; рентабельність банківських активів; швидке зростання кредитного портфелю; скорочення депозитів; рівень простроченої заборгованості; зростання та рівень кредитів, наданих іноземними банками; «дута» ціна активів [1].
Усі механізми виникнення фінансових криз єднає поведінка учасників цього ринку – оптимізм в період, коли настає спекулятивний бум, і песимізм, коли вони очікують потрясіння на ринку. Таку поведінку учасників ринку відзначає багато економістів як важливий чинник в перебігу фінансових криз [4, с. 117].
Парадоксальним є те, що індикатори, перелічені вище, доступні для осіб, що приймають інвестиційні рішення, але як правило, ними ігноруються. Проблема полягає в тому, що під час назрівання кризи консервативна політика приносить інвесторам зовсім мало прибутку. Навряд чи можна розраховувати на те, що можна створити міжнародні інститути регулювання, які захистять світ від фінансових криз: спокуса знайти легкі рішення для національних регуляторів в поєднанні з бажанням приватних інвесторів заробити на арбітражі регулювання – основа відтворення кризисних ситуацій у майбутньому.
Список використаних джерел:
1. Вьюгина И. И. Некоторые особенности экономических и финансовых кризисов в процессе мировой интеграции. Проблемы прогнозирования / И.И. Вьюгина. – М. : МАИК «Наука/Интерпериодика», 2009. – № 3. – С. 92–100.
2. Гриценко В. Світова фінансова криза: діагностика та нові підходи до виживання на фінансовому ринку / В. Гриценко // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 2. – С. 20–26.
3. Ересько Л. История мировых экономических кризисов : справ.-библиогр. материалы / Л. Ересько ; ГУК «Самар. обл. ун-т. науч. б-ка», справ.-информ. отд. ; ред. Л. Г. Завальная ; отв. за вып. Т. А. Сенинг. – Самара, 2010. – 45 с.
4. Тивончук І. О. Фінансові кризи: аналіз причин та механізмів їх прояву / І. О. Тивончук, П. І. Стецюк, О. І. Тивончук // Проблеми економіки та управління : зб. наук. праць. – Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2011. – № 698. – С. 112–118.