Д. е. н., доц. Катан Людмила Ігорівна

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ

Аграрна сфера України є важливою складовою української економіки, її внесок у ВВП України значно більший ніж для решти країн-членів ЄС. Однак наявніекологодеструктивні процеси в аграрному виробництві в поєднанні з істотним зменшенням обсягів капітальних інвестицій природоохоронної діяльності сільськогосподарських товаровиробників можуть становити загрозу ресурсо-екологічній безпеці аграрної сфери, а це означає зменшення можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби в продуктах харчування, що є порушенням основної парадигми концепції сталого розвитку.

Інвестиції та інновації є невід’ємними складовими фінансового забезпечення процесу відтворення капіталу аграрної сфери для формування умов її сталого (збалансованого) розвитку.

До джерел фінансового забезпечення аграрної сфери, які мають тісний зв’язок з її розвитком належать прямі іноземні інвестиції (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,94) та інвестиції в основний капітал сільського господарства (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,89), але вони не впливають на зростання валового продукту сільського господарства (зростання прямих іноземних інвестицій на 1 млн дол. США стимулювало зростання на 0,14 млн грн). Такі результати свідчать про те, що інвестиційна діяльність в аграрній сфері як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів залишається другорядною. У результаті суми наявних інвестованих ресурсів не відповідають обсягам необхідних. Основним джерелом покриття розриву, що виникає при інвестуванні основного капіталу аграрної сфери виступають власні кошти сільськогосподарських підприємств, сформовані за рахунок прибутку та амортизаційних відрахувань. Встановлено наявність тісного зв’язку (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,72) між бюджетним фінансування видатків аграрної сфери та її валовим продуктом. Побудоване адекватне регресійне рівняння (коефіцієнт детермінації 0,92), дозволяє зробити важливий соціально-економічний висновок: за відсутності бюджетної підтримки валовий продукт аграрної сфери може зменшитися на 619,5 млн грн, тобто на таку саме суму може зменшитися ВВП національної економіки за браком державної підтримки аграрної сфери. Такий висновок, ще раз підтверджує, що в аграрній сфері України держава повинна здійснювати державне регулювання інвестиційного процесу і здійснювати як контроль за наданими інвестиціями, так і використовувати ці інвестиційні ресурси для фінансового забезпечення національних проектів, цільових і регіональних програм.

Враховуючи актуальність в Україні перетворень та економічного розвитку аграрної сфери, переконані, важливим є досвід країн Європейського союзу. Особливий інтерес являє досвід Франції, яка має сильні тенденції державного регулювання регіонального, економічного та соціального розвитку, а також досвід формування сталого економічного розвитку сільських регіонів Німеччини та Польщі, багато проблем яких схожі з аналогічними економічними проблемами аграрної сфери України.

На нашу думку, в умовах глобалізаційної економіки, у межах обраної державної інвестиційної політики, необхідно мати якісно нові фінансово-економічні механізми та інституціональні рішення у сфері трансформації державного управління, які б здійснювали координацію загальної стратегії розвитку та соціально-економічної політики.

Для розв’язання цієї проблеми нами запропоновано динамічну модель інвестиційного забезпечення сталого розвитку аграрної сфери України, побудовану відповідно до теорії «нового прагматизму», який для України, з урахуванням глобалізаційних тенденцій, виступає логічним продовженням нового підходу до модернізації державного управління сталим розвитком аграрної сфери.

,

де ΔІcг – темпи приросту інвестицій в основний капітал сільського господарства;

ΔЕКсг – темпи приросту експорту сільськогосподарської продукції;

ΔВПсг – темпи приросту валового продукту аграрної сфери;

ΔППсг – темпи приросту продуктивності праці в аграрній сфері.

Запропонована модель на якісно новій платформі створює системну гармонійну єдність усіх її складових. Водночас вона постає як засіб оцінки ефективності відтворювальних процесів з метою внесення пропозицій щодо вдосконалення процесу інвестування аграрної сфери з метою забезпечення її збалансованого розвитку.

Вона ще раз дає можливість констатувати, що активізація інновайційно-інвестиційних процесів в аграрній сфері і підвищення інвестиційної привабливості суб’єктів аграрної сфери вимагає реалізації на державному та регіональному рівнях наступного ряду заходів: стабілізації макроекономічної ситуації; формування стабільної нормативно-правової бази для залучення інвестицій; збільшення джерел фінансування капітальних інвестицій на природоохоронні заходи; посилення гарантій захисту інвестицій та доходів інвесторів; забезпечення вільного руху капіталів та переміщення товарів тощо; розвитку системи страхування аграрних ризиків; комплексного законодавчого забезпечення запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення; здійснення заходів щодо оптимізації використання земельних ресурсів тощо; впровадження необхідних державних програм розвитку сільської місцевості, забезпечення належного рівня інфраструктури аграрного сектору та реалізація масштабних інвестиційно-інноваційних проектів.