Кислинський Станіслав Станіславович
Чернігівський національний технологічний університет, Україна
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
Економіка України нині досягла не найкращого свого стану: недостатній розвиток наукової і технічної бази, значний моральний знос матеріальних активів і дефіцит фінансових ресурсів на їх модернізацію. Проте, незважаючи на це, наша країна обрала напрямок інтеграції до союзу країн з найбільш розвинутими економіками світу.
Це підвищує значення інформаційно-інтелектуальних факторів у розвитку економіки регіонів України та приведення їх до рівня високорозвинутих держав. І для цього варто скористатися інтелектуальним потенціалом, за яким будемо сприймати «…потенціальну (тобто використану і невикористану) сукупну здатність людей до пізнання і засвоєння знань, створення нових знань і використовування їх для розвитку сфер матеріального і духовного виробництва в їхвзаємопроникненні, взаємозалежності і взаємодії через виробництво матеріальних та інтелектуальних продуктів, тобто через виробництво і нагромадження матеріально-речового, науково-освітнього, інформаційного, організаційно-економічного, ідейно-світоглядного, художнього, культурного продукту» [1].
Структура інтелектуального потенціалу кожного регіону поділяється на такі складові: науково-технічний (науковий), інноваційний, освітній та інформаційно-комунікаційний потенціали.
Науково-технічний (науковий) потенціал містить сукупність наукових знань, результатів науково-технічної діяльності, підсумків наукових досліджень, отриманих на різних стадіях науково-технічного циклу. Інноваційний потенціал розглядається як здатність регіону до трансферу знань і технологій та їх комерційного використання. Освітній потенціал бере участь у створенні та використанні знань, характеризує сприйнятливість населення до придбання нових знань. Навчання та підготовка кадрів становлять головну складову процесу формування кадрового потенціалу регіонів. Інформаційно-коммунікаційний забезпечує доступ до інформації і знань та ефективних комунікацій; сприяє зниженню неповноти, асиметрії й невизначеності інформації [2].
Інтелектуальний потенціал проявляється через інноваційну складову, яку можна простежити в статистичних результатах розвитку країни за відповідний період.
Аналіз засвідчив, що у 2012 р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1758 підприємств, що склало 17,4% загальної кількості промислових підприємств по Україні, і у динаміці показник демонструє деякі зрушення.
Загальний обсяг фінансування інноваційної діяльності у 2012 році становив 11480,6 млн. грн. або 0,81% ВВП проти 14333,9 млн. грн. (1,1% ВВП) у 2011 році.
Частка підприємств, які впроваджували інновації у власній діяльності по відношенню до загальної кількості промислових підприємств протягом 2009–2012 років зростає, але питома вага їх реалізованої продукції в обсязі промислової має негативну динаміку зменшення. Це свідчить про те, що вітчизняні підприємства, впроваджуючи інновації у власну діяльність, орієнтують виробництво на поширену промислову продукцію.
Таблиця 1. Показники стану інноваційної діяльності в Україні з 2009 до 2012року [3]
|
Показник |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
||||
|
Значення |
у % (на в.п.) до попереднього року |
Значення |
у % (на в.п.) до попереднього року |
Значення |
у % (на в.п.) до попереднього року |
Значення |
у % (на в.п.) до попереднього року |
|
|
Питома вага підприємств, що займалися інноваціями, % |
12,8 |
-0,2 |
13,8 |
1 |
16,2 |
2,4 |
17,4 |
1,2 |
|
Загальна сума витрат, млн грн |
7949,9 |
66,28 |
8045,5 |
101,20 |
14333,9 |
178,16 |
11480,6 |
80,09 |
|
Частка загальної суми витрат на інновації до ВВП, % |
0,87 |
-0,39 |
0,74 |
-0,13 |
1,10 |
0,36 |
0,81 |
-0,29 |
|
Питома вага підприємств, що впроваджували інновації,% |
10,7 |
-0,1 |
11,5 |
0,8 |
12,8 |
1,3 |
13,6 |
0,8 |
|
Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, % |
4,8 |
-1,1 |
3,8 |
-1 |
3,8 |
0 |
3,3 |
-0,5 |
Проте, для більш повного розуміння ситуації, у якій опинилася Україна з огляду на її інноваційний потенціал, візьмемо до уваги доповідь аналітиків Всесвітньої організації інтелектуальної власності та Міжнародної бізнес-школи INSEAD «Глобальний індекс інновацій» [4] за 2012 рік, в якому експертами проведено аналіз інноваційної діяльності світових країн.
У цьому рейтингу Україна займає 63 місце з 141 держав світу. Для порівняння Польща – на 44, Китай – на 34, Японія – на 25, Німеччина – на 15, США – на 10 місці, Великобританія – на 5, а на 1 місці – Швейцарія.
Таким чином можна зробити висновок, що Україна не спроможна конкурувати з інноваційно-орієнтованими економіками високорозвинутих держав. Потребує значної уваги та перебудови ситуація з інноваційною активністю та її фінансуванням у вітчизняному господарюванні, адже поки що наша держава має незадовільний стан її матеріальних активів і дефіцит фінансових ресурсів на їх модернізацію. Проте значний людський, освітній, інформаційний та інтелектуальний потенціали регіонів України здатні сприяти успіху у стратегічній перспективі щодо створення і реалізації конкурентоздатної інноваційної продукції.
Список використаних джерел:
1. Матусевич К. М. Гносеологія інтелектуального потенціалу суспільства / К. М. Матусевич // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць молодих учених та аспірантів ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана» ; відп. ред. С. І. Дем’яненко. – 2009. – Вип. 22. – С. 3–12.
2. Інтелектуальний потенціал регіону як джерело та міра його інноваційності / О. В. Моліна // Проблеми науки. – 2012. – № 5. – С. 9–15.
3. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
4. The Global Innovation Index 2012: Stronger InnovationLinkages or Global Growth [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.globalinnovationindex.org/content. aspx?page=past-reports