К. е. н., доц. Конащук Вадим Леонтійович

Запорізька державна інженерна академія, Україна

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Інноваційно-інвестиційна модернізація для абсолютної більшості українських підприємств є безперечною умовою забезпечення перспективи ефективногофункціонування [1; 2]. Саме тому стратегія інноваційно-інвестиційної модернізації має стати для них одним з основних елементів загальної стратегії розвитку [3–5]. З точки зору принципових аспектів побудови і реалізації стратегія інноваційно-інвестиційної модернізації мало чим відрізняється від загальних принципів формування корпоративної чи навіть функціональної стратегії підприємства. Хоча необхідно зазначити, що стратегія інноваційно-інвестиційної модернізації не є функціональною складовою корпоративної стратегії [6], вона уособлює певний мобілізаційний етап стратегічного розвитку підприємства, поєднюючи в собі елементи практично всіх функціональних стратегій: виробничої, маркетингової, ресурсної, ринкової, інвестиційної і т.д. Тому методичні підходи до формування стратегії інноваційно-інвестиційної модернізації підприємства мають певні особливості.

Стосовно глобальної цілі цієї стратегії слід зазначити, що вона визначається самою сутністю інноваційно-інвестиційної модернізації підприємства, яка є сукупністю проектів з удосконалення та/або впровадження нових технологій і організації виробництва та його технічного переозброєння. Отже, стратегія інноваційно-інвестиційної модернізації – це план реалізації зазначеної сукупності проектів, саме їх реалізація і є глобальною метою в рамках даної стратегії. Ця мета локалізується в таких конкретних цілях:

1. Оптимізація, раціоналізація, коверсія і в ідеальному варіанті – зменшення споживання ресурсів у процесі виробництва (в тому числі екологічного ресурсу).

2. Перехід до випуску вдосконаленої (в тому числі й за якісними параметрами) чи нової продукції.

3. Отримання позитивного соціального і/або інституційного ефекту.

4. Будь-які комбінації трьох вищенаведених цілей.

Важливим інструментом формування стратегії є стратегічний аналіз середовища підприємства, в тому числі зовнішнього і внутрішнього середовища. Характерною рисою формування стратегії інноваційно-інвестиційної модернізації підприємства є інтеграція аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища як спосіб досягнення визначеності стратегії. Мається на увазі, що сама сукупність інноваційно-інвестиційних проектів формується на основі взаємодоповнюванихданих аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища.

Аналіз зовнішнього середовища в процесі формування стратегії інноваційно-інвестиційної модернізації підприємства включає дві складових:

- аналіз зовнішніх умов інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства (макроаналіз зовнішнього середовища);

- аналіз потенційних можливостей здійснення процесу інноваційно-інвестиційної модернізації підприємства (мікроаналіз зовнішнього середовища).

Макроаналіз включає дослідження в першу чергу інституційних умов інноваційної діяльності підприємств, зокрема, отримання податкових пільг та інших преференцій, технічної та інформаційної підтримки з боку держави чи галузевих об’єднань тощо.

Мікроаналіз має на меті передусім дослідження ринків для пошуку потенційних контрагентів, партнерів, постачальників, підрядників. Найважливішими і найскладнішими об’єктами мікроаналізу є ринки НДДКР (науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт) і технологій.

 Предметом аналізу ринку НДДКР є цінові та часові параметри виконання відповідних робіт, компетенція та кваліфікація виконавців, їх іміджеві активи. Метою такого аналізу є зазвичай пошук виконавців відповідних робіт в структурі інноваційно-інвестиційних проектів модернізації підприємства. Основна проблема дослідження ринку НДДКР – самі НДДКР, вони мають надзвичайно широку номенклатуру, різні підходи до виконання і, відповідно, значні варіації в оцінці. Основний метод дослідження цього ринку – це моніторинг виконання НДДКР, що є аналогічними чи близькими до відповідних робіт, закладених в проекти інноваційно-інвестиційної модернізації підприємства.

Наступним об’єктом аналізу є ринок технологій. На ринку технологій досліджуються можливості придбання необхідних технологій, їх технічний супровід, цінові параметри та інші умови такого придбання, екологічна безпечність технологій, їх адаптивність тощо. Метою такого аналізу є отримання інформації для прийняття рішення про повне або часткове придбання технологій.

Таким чином, аналіз цих двох ринків є визначальним щодо сутності та глибини інноваційно-інвестиційної модернізації підприємства.

Список використаних джерел:

1. Основы конкурентных преимуществ и инновационного развития / Холод Б. И., Ткаченко В. А., Тян Р. Б., Чимшит С. И., Щукин А. И. – Днепропетровск : ДУЭП, Монолит, 2008. – 475 с.

2. Инновационное развитие экономики: модель, система управления, государственная политика ; под ред. Л. І. Федуловой. – К. : Основа, 2005. – 552 с.

3. Конащук В. Л. До питання формування стратегії модернізації підприємств електроенергетики / В. Л. Конащук // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна №935. – Х. :ХНУ, 2010. – С. 104–109.

4. Конащук В. Л. Пріоритети інноваційної діяльності підприємств / В. Л. Конащук // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – №4, Т.2. – С. 56–59.

5. Конащук В. Л. Фінансове забезпечення інноваційної модернізації підприємств електроенергетики / В. Л. Конащук // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – Т. 3. – Маріуполь : ДВНЗ «ПДТУ», 2011. – С. 43–49.

6. Кокинз Г. Управление результативностью. Как преодолеть разрыв между объявленной стратегией и реальными процессами : пер. с англ. / Г. Кокинз. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. – 315 с.