Михлик Юлія Геннадіївна к. т. н., доц. Куценко Володимир Йосипович

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ВИДАТКОВОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ГРОМАДИ

Установи державної форми власності утримуються за кошти державного або місцевого бюджету, бо не мають власних оборотних коштів щоб покрити свої витрати. Згідно з Бюджетним кодексом України видатками бюджету називають кошти, надані на здійснення програм і заходів, які були передбачені відповідним бюджетом.

Місцеві бюджети виконують свої функції безпосередньо через здійснення видатків. Існує загострена потреба вдосконалення саме видаткової частини, щоб задовольнити потреби усіх верств населення. Видатки місцевих бюджетів мають велике значення і вплив на соціальний рівень громади та виступає гарантом економічної стабільності конкретних територій та держави в загалі. 

Бухгалтерський облік в установах державної форми власності є системою контролю за належним використанням бюджетних та позабюджетних коштів. Найбільш специфічними об’єктами в обліку є доходи, видатки і результати виконання кошторису [7].

Вчені розглядали більш детально використання бюджетних фінансових ресурсів на утримання державних установ з соціально-економічного забезпечення потреб, а саме: О. Василик [2], Н. Васильєва [3], Бондарчук Т. В. [6], Ю. Каспрук [5], Н. Осадчук [6], Фляк І. Т. [9], та низка інших. Провідних науковців, які досліджують бюджетні концепції, теорії та напрями удосконалення місцевих бюджетів.

Метою дослідження є визначення напрямів вдосконалення видаткової частини місцевих бюджетів на основі класичних принципів соціальної відповідальності.

Ключем до ефективного виконання державою своїх функцій, є духовно-моральна культура державного устрою.

Використання державних коштів вимагає постійного контролю та вдосконалення на основі оцінки динаміки і структури місцевих бюджетів, оскільки вони задовольняють важливі потреби громади (освіта, охорона здоров’я тощо).

Видатки місцевих бюджетів – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до сум [1], але, нажаль ми не бачимо того рівня життя, який був обіцяний урядом.

Кoжeн opгaн влaди пoвинeн мaти у cвoєму poзпopяджeннi обсяг фiнaнcoвиx ресурсів, дocтaтнiй для opгaнiзaцiї упpaвлiння eкoнoмiкoю i coцiaльнoю cфepoю нacвoїй тepитopiї. Вiн пoвинeн бути незалежним в упpaвлiннi пoдaткaми тa iншими oбoв’язкoвими плaтeжaми, щo нaдxoдять дo вiдпoвiднoгo бюджeту [9].

Регіони України мають тісні кордони фінансової залежності від центру, гостра нестача власних доходів місцевих бюджетів, непрозорості перерозподілу фінансових ресурсів між центром і регіонами.

Цей факт позбавляє можливості самостійно розподіляти фінансування та ставить під загрозу розвиток місцевої економіки та соціальної сфери. В тому числі існує залежність від особистого рішення вищестоящих органів влади вирішувати проблеми позачергово.

Посилення ефективності видаткової частини бюджету, можливе лише за соціальної відповідальності місцевих органів влади перед громадськістю, які мають діяти на засадах класичних (античних, зразкових, досконалих) принципів:

- самозабезпечення(самофінансування);

- самодостатність (повноцінність і незалежність);

- самовдоволення (почуття власної гідності).

Але ці істинні принципи можуть працювати лише через духовно-моральне спрямування. Бо криза наша не соціально-економічна, а духовно-моральна. Соціальна відповідальність – це відповідальність перед людиною, суспільством, країною [8], навколишнім середовищем за його благополуччя.

Доходи регіонів мусять залишатися в областях для його подальшого соціально-економічного розвитку, адже саме мають спрямовуватись на задоволення потреб усіх прошарків населення.

Неоціненний внесок мають мicцeві бюджeти, бо саме вoни фiнaнcують такі стратегічні об’єкти, як зaклaди ocвiти, культуpи, oxopoни здopoв’я та стоять гарантом coцiaльного зaxиcту нaceлeння.

Список використаних джерел:

1. Бюджетний кодекс України. Редакція від 01.01.2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17

2. Василик О. Д. Бюджетна система України / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 545 с.

3. Васильєва Н. Підвищення соціальної спрямованості місцевих бюджетів / Н. Васильєва // Управління сучасним містом. – 2010. – № 1–3.

4. Каспрук Ю. В. Вплив ресурсів місцевого бюджету на темпи економічного зростання області / Ю. В. Каспрук // Регіональна економіка. – 2010. – С. 40.

5. Осадчук Н. В. Місцеві бюджети і їх роль у регіональному розвитку / Н. В. Осадчук. – 2008. – С. 220.

6. Бондарчук Т. В. Фінансова політика забезпечення ефективності видатків місцевих бюджетів / Т. В. Бондарчук // Економіст. – 2007. – № 4. – С. 30–33.

7. Основи казначейської справи : словник [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dn.tup.km.ua/dn/k_default.aspx?lng=1&MF=0513203649663268374732395S627524146428164592827873D7D2875751&T=r6&st=000000000000&L=1

8. Корпоративно-соціальна відповідальність = сталий розвиток [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://n-auditor.com.ua/uk/component/na_archive/281?view=material

9. Фляк І. Т. Вплив місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток регіонів України [Електронний ресурс] / І. Т. Фляк. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/ 11_NPE_2013/Economics/3_134232.doc.htm