К. е. н., доц. Продіус Юлія Іванівна, Наливайко Наталя Миколаївна

Одеський національний політехнічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

Економіка кожної держави потребує постійного розвитку та модернізації. Це необхідно для створення нових темпів економічного росту держави та переходу її на новий рівень розвитку. Україна поступово інтегрується у європейський економічний простір, що обґрунтовує необхідність та актуальність державної підтримки та регулювання економічний процесів в усіх галузях. Така галузь, як інновації – є артільною та важливою на сьогодення для України, тому що кожного дня у світі розробляється той чи інший покращений чи новітній продукт, у зв’язку з цим українські вчені та науковці стрімко пильнують за народженням нових світових технологій та розробляють і реалізують свої новітні технології на практиці,тим самим намагаються досягти того ж високого рівня.

 Актуальність даної теми дослідження полягає у сутності інноваційної системи, а також політики стосовно її розвитку, які зумовлюється стрімким зростанням впливу науки та нових технологій на соціально-економічний розвиток, що відбувся протягом останніх 20–30 років. Нові технології докорінно і швидко змінили структуру світової економіки. Розробка нових технологій, поновлення та покращення вже існуючих є важливим показником для України, а також для інших держав. Такі показники, як рівень інноваційного розвитку, приріст ВВП країни завжди розглядаються іншими державами, які заінтересовані у співробітництві з Україною.

Україна посідає передостанні місця в Європі та світі за основними соціально-економічними показникам. Найвищий розвиток матеріально-речового потенціалу України зафіксований у 1988–1989 рр. Так, у 2007 році, найбільш успішному для країни, було досягнуто лише 70% показників того періоду. А у 2009 році скорочення ВВП склало, за офіційними даними, понад 15%. Як наслідок, економіка України знаходиться на рівні приблизно 50% від рівня 1988 р.

Отже, Україна виявилася неспроможною не тільки здійснювати процес розширеного відтворення, а й підтримувати цей процес принаймні на самодостатньому рівні [1].

Джерелом таких низьких показників є постійні не вирішувані проблеми в країні у різних галузях та на різних рівнях. Інноваційне середовище в Україні не розвинене на повну міць. Цьому сприяють ряд проблем та факторів, основні з яких будуть перераховані нижче.

Найважливішими чинниками та проблемами розвитку інноваційної політики в Україні є:

1. Нестабільність політичної та економічної ситуації. Для залучення інвесторів в країні має бути стабільність та нерушимість фінансової та економічної піраміди.

2. Часті зміни в законодавстві. Дуже важко адаптуватися та адаптувати свій бізнес під постійно змінювану систему законів.

3. «Відтік мізків», так званий виїзд із країни вчених та науковців. Україні втрачає багато цінних та талановитих кадрів внаслідок маленької заробітної плати, не життєдіяльних умов праці та відсутності підтримки науки в цілому.

4. Економічна криза, загострені проблеми з державним бюджетом.

5. Недостатня ефективність інструментів державної підтримки інновацій: нерозвиненість механізмів розподілу ризиків між державою й бізнесом, слабка орієнтованість на стимулювання зв’язків між різними учасниками інноваційних процесів [2].

6. Відсутність державної підтримки інвесторів.

7. Відсутність державної підтримки малого та середнього бізнесу.

8. Збереження значних бар’єрів для поширення в економіці нових технологій, обумовлених відсутністю державної технологічної політики [2].

9. Високий рівень корумпованості.

Таким чином можна стверджувати, що для повноцінного та сталого розвитку держави не тільки в економічному сенсі, а й в технологічному необхідно розробити та впровадити нову модернізовану інноваційну політику. Адже це є необхідним кроком до розвитку держави та досягнення нею нового рівня та переходу до активної державної політики інноваційного розвитку. Стратегія втілення цієї політики має здійснюватися на системній і послідовній основі [3]. Держава та її продукція мають бути конкурентоспроможними. Тому для забезпечення ефективного інноваційного розвитку економіки доцільно створити фонд сприяння формуванню малих підприємств у науково-інноваційній сфері; запровадити мінімальні орендні ставки для малих інноваційних фірм; встановити квоти для малих інноваційних підприємств при формуванні держзамовлень; створити керовану інноваційну модель розвитку країни шляхом затвердження національних пріоритетів, на основі яких необхідно започаткувати стратегічні програми розвитку. Ці програми мають ґрунтуватися на ресурсному і трудовому потенціалах України та забезпечити сталий, високотехнологічний розвиток економіки країни [4].

Список використаних джерел:

1. Соскін О. Необхідність зміни економічної моделі для конкурентоспроможного розвитку України [Електронний ресурс] / О. Соскін. – Режим доступу : http://soskin.info/news/3073.html

2. Стреліна О. Інноваційний розвиток економіки України: проблеми та перспективи [Електронний ресурс] / О. Стреліна. – Режим доступу :  http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2166

3. Матеріали інформаційного сайту Центру Разумкова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uceps.org/additional/analytical_report_NSD55_ukr.pdf

4. Герасимчук З. В. Економічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення : монографія / З. В. Герасимчук, Н. С. Вавдіюк. – Луцьк : Надстир’я, 2006. – 244 с.