К. і. н. Сливенко В'ячеслав Альбертович, Прихідько Дарина Олександрівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СФЕРИ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Український і світовий досвід свідчать, що туризм є одним із найбільш дохідних видів економічної діяльності. Це пояснює його динамічний розвиток у більшості країн світу. Всесвітня туристична організація (UNWTO) прогнозує, що щорічне зростання туристичних потоків становитиме у середньому 3,3% на рік (43 млн. міжнародних туристів щорічно) та досягне 1,6 млрд. у 2020 р. Значення туристичного бізнесу у світі збільшується, зокрема через суттєвий вплив на економічний розвиток кожної окремої країни, забезпечуючи ріст валютних надходжень, розширюючи внески у платіжний баланс, сприяючи підвищенню рівня зайнятості населення [1].

Розвиток туризму сприяє інтеграційним, демократичним, гуманітарним процесам на світовому соціально-економічному та політичному просторі, що забезпечують зближення народів, сприяють обміну духовними і культурними цінностями, розвивають толерантний світогляд.

Світовий туристичний ринок має суттєві переваги порівняно із українським, адже має більш досконалу і розвинену інфраструктуру, відповідний кадровий потенціал та спирається на чітку послідовну державну стратегію розвитку туризму.

Розвиток туризму, зокрема активізація діяльності туристичних підприємств, передбачає наявність розвинутої мережі підприємств ресторанно-готельного бізнесу з високим рівнем обслуговування, транспортної інфраструктури, що відповідає міжнародним стандартам. Суттєве значення має стан історико-культурних цінностей та пам’ятників архітектури, наявність висококваліфікованих кадрів на туристичних підприємствах, розвиток інформаційно-комунікаційної складової у туризмі. Значне відставання України у вищезазначених напрямах обумовлює структуру туристичних потоків. В Україні, що має значний потенціал щодо розвитку в’їзного туризму, туристичний бізнес розвивається в іншому напрямку, тобто туристичні підприємства займаються переважно організацією турів за кордон (рис. 1) [2].

Кількість туристів-громадян України, що виїзджали за кордон, починаючи із 2005 р. зростає більш швидкими темпами ніж кількість іноземних туристів.Середній темп росту в’їзного туристичного потоку у 2005–2012 рр. становив 98%, виїзного – 146%. Якщо у 2005 р. кількість туристів-громадян України, щовиїздили за кордон перевищувала кількість іноземних туристів на 1,2%, то вже у 2012 р. – більш ніж у чотири рази.

Рис. 1. Динаміка туристичних потоків в Україні у 2005–2012 рр.

Подібна тенденція характерна, зокрема, і для туристичних підприємств Дніпропетровської області. Кількість туристів-громадян України, які були відправленіними за кордон, перевищила кількість обслугованих іноземних туристів у 2010 р. більш ніж у 25 разів. Середній темп росту в’їзного туристичного потоку у 2005–2012рр. становив 75%, виїзного – 110% [3].

Залежність туристичних підприємств як посередника від виробників туристичних послуг значно ускладнює їх діяльність щодо формування туристичнихпродуктів. Отже, одним із їх основних завдань є активізація вивчення попиту споживачів для більш тісної співпраці із виробниками туристичних послуг щодозабезпечення високого рівня задоволення потреб споживачів.

Виключного значення набуває підготовка та підвищення кваліфікації кадрового складу туристичних підприємств, вдосконалення підбору персоналу, орієнтуючись на високий рівень компетентності та креативності.

Але пожвавлення розвитку туризму в Україні та подолання негативних тенденцій можливе тільки шляхом впровадження нововведень. На активізаціювикористання інноваційного чинника туристичними підприємствами мають значний вплив потреби споживачів туристичного продукту, економічна ситуація в країні,соціальне положення суспільства, стан туристичного ринку, національне законодавство, міжурядові та міжнародні угоди та ін. Також значну роль у розвитку діяльності туристичних підприємств відіграє державна підтримка, зокрема щодо охорони та відновлення природної та історико-культурної спадщини, вдосконалення транспортної інфраструктури, створення сприятливого інвестиційного клімату, формування привабливого іміджу України, впровадження системи стандартизації та сертифікації туристичних послуг.

На основі проведених досліджень можна стверджувати, що сучасний процес розвитку підприємств туристичної галузі повинен носити інноваційний характер, що дозволить забезпечити їх стійке функціонування та ефективний розвиток. Невід'ємною умовою інноваційного розвитку туристичних підприємств є прийняття раціональних рішень у сфері вибору джерел залучення інвестицій в інноваційні розробки. Саме інноваційні зрушення на сучасному етапі розвитку галузі здатні забезпечити ії конкурентоспроможність, підвищити якість послуг, забезпечити високі показники економічного росту.

 Проте, в Україні на данному етапі розвитку економіки, відсутні сприятливі умови для ефективного здійснення інновацій. На шляху їх масової реалізаціїпостають перешкоди фінансового, правового та політичного характеру.

Список використаних джерел:

1. Гарбера О. Є. Основні теоретичні та практичні аспекти інноваційної діяльності в туристичному господарстві України / О. Є. Гарбера // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 23. – С. 29–31.

2. Матеріали інформаційного сайту Головного управління статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Матеріали інформаційного сайту Головного управління статистики у Дніпропетровській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo/ tur/tur1.htm