Сташенко Віталій Юрійович
Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЯК ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад [1]. Проведений нами аналіз складових та структури доходної частини бюджетів м. Києва за 2005-2013 роки показав, що спостерігається постійне зростання бюджетного потенціалу земельних ресурсів міста. За проаналізований період плата за землю зросла з 0,2 млрд грн до 4,1 млрд грн, тобто в 20,5 разів. Відповідно зросла частка плати за землю в податкових надходженнях з 8,0 до 31,3%. Якщо врахувати, що частка податку на доходи з фізичних осіб становила у 2013 році 62,6%, то тільки ці дві складові забезпечують формування податкової складової доходної частини бюджету міста на 93,9%. Наведені викладки підкреслюють зростаючу значимість соціальної спрямованості розвитку системи оподаткування міських земель.
Відповідно до чинного законодавства [4] плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, в основі яких лежить нормативна грошова оцінка земель.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку земель” [2] призначення нормативної грошової оцінки полягає не тільки в тому, що вона слугує основою для реалізації принципу платного використання земель, але й забезпечує економічне регулювання земельних відносин, стимулювання ефективного використання земельних ресурсів місцевому рівні.
Незалежність розміру плати за землю від наслідків господарської діяльності приводить до необхідності співставлення доходів власників (користувачів) земельних ділянок та розмірів плати за землю, що спонукає неефективних землекористувачів до пошуку більш «дешевих” земель за рахунок можливих трансакцій. Таким чином, платний характер використання земель спонукає власників (землекористувачів) шукати найбільш, з економічної точки зору, оптимальні варіанти місце розташування свого бізнесу, що опосередковано призводить до підвищення ефективності використання земельних ресурсів міста, в тому числі з точки зору наповнення міського бюджету за рахунок своєчасної та в повному обсязі сплати земельного податку або орендної плати ефективним власником.
За період дії Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів [5] в ній виявлено недоліки, які не могли бути об’єктивно враховані при її затверджені. На той час не існувало спеціального закону, який би визначав правові засади проведення оцінки земель та регулював відносини, пов’язані з процесом оцінки земель. Був відсутній досвід у застосуванні методичних підходів, оціночних процедур та інформаційної бази тощо.
Головними аспектами, які потребують нагальних змін до Методики та порядку проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, є наступне[3].
1. Спрощення та прозорість механізму розрахунків нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та окремих земельних ділянок.
2. Відокремлення та врегулювання на законодавчому рівні оцінки земель населених пунктів та земель сільськогосподарського призначення для цілей оподаткування.
3. Необхідність встановлення та затвердження нормативів рентного доходу територій населених пунктів.
4. Встановлення та диференціація нормативів рентного доходу від землі для окремих груп населених пунктів та в залежності від факторів антропогенного навантаження на їх території.
5. Приведення ставки капіталізації до реальних показників доходності від володіння, користування та розпорядження земельними ділянками в межах населених пунктів з урахуванням умов, що склалися на ринку капіталу, замість застосування єдиної укрупненої норми прибутку (6%) та норми капіталізації (3%), які не відповідають ринковим економічним умовам господарювання.
6. Приведення переліку інформаційних матеріалів, які є базою для виконання нормативної грошової оцінки, які, згідно чинного законодавства застосовуються при виконанні оцінки, замість видів документів, які вже не існують або є застарілими (зокрема, містобудівне обґрунтування, економічна оцінка земель тощо).
7. Використання застарілих матеріалів оцінки сільськогосподарських підприємств, неринкового типу економічної формації при оцінці земельних ділянок сільськогосподарського використання у межах населених пунктів, що не дозволяє визначати рентний дохід від їх використання.
8. Визначення середньої (базової) вартості 1 м2 земельної ділянки замість показника рентного доходу ґрунтується на відновній вартості основних фондів інженерно-транспортної інфраструктури.
9. Врахування особливостей проведення нормативної оцінки земель селищ та сільських населених пунктів.
Зазначене вище призводить до необхідності наукового обґрунтування нової Методики. Затвердження нової Методики та у подальшому прийняття на її базі нового Порядку дозволить значно підвищити ефективність земельногосподарської діяльності і призведе до ряду позитивних змін в економіці землекористування та регулюванні земельних відносин [6], а саме:
- уніфікує економічну базу розрахунку нормативної грошової оцінки через застосування загальноприйнятого в оцінці принципу капіталізації рентного доходу;
- наблизить методику оцінки до європейських стандартів;
- спростить процедуру визначення середньої (базової) вартості земель населених пунктів, зробить її прозорою і зрозумілою, дозволить позбутися трудомісткого збору показників відновної вартості інженерних мереж і споруд;
- призведе до збільшення надходжень до місцевих бюджетів;
- сприятиме зняттю соціальної напруги з боку юридичних осіб, які в значній мірі з недовірою сприймають розміри податку та орендних платежів, розрахованих на базі чинної методики.
Окрім вдосконалення методичних основ нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, необхідно вирішити ряд проблем оподаткування земельної власності:
- необхідно врегулювати на законодавчому рівні питання щодо мети оподаткування та практики використання надходжень від плати за землю. Основним напрямом використання коштів від плати за землю повинно бути їх спрямовування на створення інженерно транспортної інфраструктури населених пунктів;
- потребує подальшого вдосконалення система надання пільг на місцевому рівні. Надання пільг щодо сплати земельного податку базується на переважносуб’єктному (платники податків), а не об’єктному (об’єкт земельної власності) принципі, що ігнорує більшість факторів ціноутворення. Часто це призводить до пільгового оподаткування найбільш привабливих у ринковому відношенні земель;
- потребують удосконалення правові механізми захисту прав платників податків, практика повідомлення про вартість використовуваної ними землі та відповідна система оскарження результатів оцінки.
Слід підкреслити, що оподаткування земельної власності ще не стало системою, що логічно пов’язує встановлення бази оподаткування (ідентифікація та оцінка об’єктів земельної власності), бюджетування (визначення ставок оподаткування, очікуваних надходжень, їх використання) та адміністрування (забезпечення сплачуваності платежів за землю).
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 трав. 1997 р. № 1378-IV // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
2. Закон України «Про оцінку земель» від 11 груд. 2003 р. № 1378-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
3. Методичні основи грошової оцінки земель в Україні / [Ю. Ф Дехтяренко, М. Г. Лихогруд, Ю. М. Манцевич, Ю. М. Палеха]. – К. : Профі, 2007. – 624 с.
4. Податковий кодекс України від 2 груд. 2010 р. № 2754-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13–14, № 15–16, № 17. – Ст. 112.
5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 23 бер. 1995 р. № 213. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua
6. Регулювання земельних відносин у сучасному місті : монографія / [Ю. Ф. Дехтяренко, О. І. Драпіковський, І. Б. Іванова ] ; за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : НАДУ, 2009. – 156 с.