«Экономика и менеджмент – 2013: перспективы интеграции и инновационного развития». >> Том 6

К. е. н., доц. Черкасова Тетяна Ігорівна, Балєва Тетяна Олексіївна

Одеський національний політехнічний университет, Україна

УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

У сучасному світі розробка та впровадження новітніх промислових технологій стали одним з найвагоміших чинників розвитку національної економіки, який забезпечує як її конкурентоспроможність, так і конкурентоспроможність окремих товаровиробників. На даному етапі розвитку економіки країни економічне зростання прямо пов’язане з розвитком промисловості та реалізацією стратегії модернізації промислових підприємств. Також сьогодні новітні технології вже перетворилися на специфічну сферу товарного виробництва, для якої основним завданням є забезпечення ефективності етапу комерціалізації нововведення.

Неоднозначність чинників, що впливають на ефективність етапу комерціалізації новини потребує уточнення як самого поняття, так й умов формування організаційно-економічного механізму управління впровадженням технологічних інновацій.

Метою даної роботи є визначення особливостей процесу комерціалізації технологічних інновацій та умов забезпечення його ефективності.

Практика бізнесу свідчить, що саме технологічним інноваціям приділяють сьогодні основну увагу промислові підприємства. Так на тлі негативної динаміки кількості інноваційно активних підприємств в промисловості України за період 2000–2012 рр. (частка промислових підприємств, що займалися інноваційною діяльністю у 2012 р. склала 17,4%, що нижче рівня 2000 р., а порогове значення цього показника – 25%), спостерігається постійне зростання частки підприємств, що впроваджували нові технологічні процеси (з 4,4 до 5,8%), а кількість впроваджених нових технологічних процесів зросла з 1403 одиниць у 2000 р. до 2188 одиниць – у 2012 р. Однак рівень ефективності проектів впровадження новітніх технологій потребує особливої уваги, тому що загальний обсяг реалізованої промислової продукції сьогодні не перевищує 3,3%, а рівень її експорту – нижче 1,5% [1].

На наш погляд, однією з основних причин такого становища є недостатній рівень уваги до питань комплексного оновлення техніко-технологічної бази підприємства. Основна відмінність процесу комерціалізації технологічних інновацій полягає в тому, що він продукує сінергетичний ефект впливу на зростання рівня розвитку промислового підприємства більшою мірою, ніж процес комерціалізації продуктових інновацій. Це можна пояснити позитивним впливом нової технології на підвищення загального організаційно-технічного рівня виробництва, що, в свою чергу, робить необхідним техніко-технологічне узгодження інноваційних рішень з наявними як основними, так й допоміжними бізнес-процесами, а також розробку програми поетапного технологічного оновлення виробництва. Тобто технологічні інновації частіше носять комплексний характер та відрізняються значними обсягами необхідних інвестицій.

Ця особливість потребує уточнення характеристик процесу комерціалізації технологічних інновацій та визначення умов його ефективного здійснення.

Процес комерціалізації технологічних інновацій слід розглядати як послідовність етапів, що включають пошук, комплексну експертизу і відбір нових технологій для фінансування їх придбання (або розробки) та впровадження, уточнення інвестиційних проектів з позиції додаткового фінансування робітз узгодження нової технології з окремими бізнес-процесами підприємства, пошук інвесторів, юридичне закріплення прав на майбутню інтелектуальну власність, впровадження технології у виробництво, а також її подальшу модифікацію.

На умови забезпечення ефективності процесу комерціалізації впливають як зовнішні, так й внутрішні чинники. До перших слід віднести створення ефективної мережі посередників, що займаються трансфером технологій, створення спеціалізованих консалтингових центрів, які можуть надавати кваліфіковані послуги за оцінкою сумісності нової та діючих на підприємстві технологій, визначення «вузьких місць» виробництва, а також визначення об'ємів та строків робіт, обсягів інвестицій для їх ліквідації. До внутрішніх чинників слід віднести стан техніко-технологічного рівня виробництва з урахуванням рівня зносу обладнання та пропорційності основних та допоміжних виробничих процесів, наявність методичного забезпечення оцінки рівня кваліфікації і компетентності працівників, важелів мотивації працівників до безперервного навчання та творчого рішення завдань подальшого оновлення техніко-технологічної бази підприємства. Реалізація визначених умов потребує створення інформаційної бази підприємства, яка акумулює всю необхідну інформацію та дозволить обґрунтувати управлінські рішення щодо напрямків технологічної модернізації виробництва та шляхів формування потенціалу інноваційного розвитку промислового підприємства.

Таким чином, стає необхідним створення механізму комерціалізації технологічних інновацій, який не тільки дозволить вирішити завдання комплексної зовнішньої (ринкової) експертизи технологій, але й дозволить детально оцінити додаткові інвестиції та обґрунтувати доцільність рішення щодо впровадження цієї технології на окремому промисловому підприємстві.

Список використаних джерел:

1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2012 році : [стат. зб.] / Держкомстат. – К. : ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2013. – 287 с.