К.держ.упр., доц. Чикаренко Ірина Аркадіївна

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

МЕНЕДЖМЕНТ-ОРІЄНТОВАНІ ПІДХОДИ, МОДЕЛІ ТА ІНСТРУМЕНТИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ МІСЦЕВОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Курс на реалізацію «інноваційної моделі сталого розвитку» України був проголошений ще у 1994 р. [4], але й досі – ані стратегічні заходи, які булизадекларовані численними нормативними документами за більш ніж 20-річний період незалежності країни, ані тактичні заходи не були реалізовані повною мірою. Причина тому полягає, зокрема, у недостатній ефективності управління інноваційним розвитком як на рівні територіальних громад, так і на рівні країни в цілому.Якість управління інноваційним розвитком стає визначальним фактором забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, формування сприятливогоінвестиційного середовища, дотримання найкращих світових стандартів у всіх сферах суспільного життя – економічній, політичній, соціальній, екологічній та інших як на загальнодержавному рівні, так і на рівні окремих територій.

Завданням даного напряму дослідження є систематизація сучасного управлінського інструментарію, що застосовується в інноваційно-розвинутих країнахсвіту, та визначення можливостей його імплементації у вітчизняну публічну управлінську діяльність для розв’язання проблем місцевого інноваційного розвитку тапідвищення якості управління ним.

Результати наших попередніх досліджень, аналіз зарубіжного, зокрема, європейського досвіду та кращих практик реалізації концепцій належного врядування(Good Governance), нового публічного управління (New Public Management), інших менеджмент-орієнтованих концепцій, підходів, моделей та інструментів, що вжедовели свою ефективність у світі, свідчать про доцільність їх застосування у вітчизняній практиці публічного управління, зокрема, у сфері управління інноваційноюдіяльністю в країні та переходу її на рейки сталого розвитку [6].

Україна вже має певний потенціал для запровадження нових, але вже визнаних в Європі, концепцій, підходів і моделей публічного управління, нових відносинв економіці й політиці, нових технологій у виробництві, нових поглядів на рівень та якість суспільного життя. Виходячи з досвіду розвинутих країн світу та курссучасного Уряду на реалізацію концепції сталого розвитку, пропонуємо таку низку концептуальних та інструментальних підходів, технологій і моделей, щозастосовуються для підтримки інноваційного розвитку та забезпечення ефективності, результативності та якості діяльності органів публічного управління,зокрема, на місцевому рівні (табл. 1):

Таблиця 1. Концепції, підходи й моделі реалізації принципів

менеджмент-орієнтованого управління місцевим інноваційним розвитком [6]

Зазначені підходи та моделі вже широко застосовуються не тільки в країнах ЄС, а й в окремих містах і регіонах України. Так, наприклад, проект соціальногопартнерства сьогодні реалізується у м. Дніпропетровську. Як зазначав О. Вілкул, соціальне партнерство – це «приклад європейського підходу та високоївідповідальності влади та бізнесу перед мешканцями. У влади та бізнесу є спільна мета – розвиток і процвітання рідного міста та регіону, що у першу чергу, вимагаєпідвищення якості життя кожного мешканця» [2]. Механізм реалізації проекту полягає у запровадженні системи договорів (контрактів), які документальнорегулюють взаємовідносини соціально активного бізнесу, місцевої влади та громади.

Концепція соціального партнерства тісно переплітається із концепцією соціальної відповідальності. Завдання бізнесу в аспекті його соціальної відповідальності– це участь у реалізації стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку території, на якій вони працюють, покращення місцевої інфраструктури, зміцненняфінансової основи місцевого самоврядування та мобілізація усіх видів місцевих ресурсів, що сприяє створенню як суспільного, так і власного потенціалу дляінноваційного розвитку.

Окрему увагу слід приділити таким інструментам, як інформаційні системи та технології, зокрема, системи е-урядування (е-місто, е-село тощо), геоінформаційніта інші технології, які активно запроваджуються в регіонах і містах України. За допомогою сучасних геоінформаційних технологій та систем типу «електроннемісто» формується зручний інтерфейс між органами муніципального управління та громадою, який створює можливості для громади брати активну участь уприйнятті управлінських рішень; запровадження системи «єдиного вікна» спрощує процедури надання адміністративних послуг громадянам; деякі із зазначених утаблиці моделей були безпосередньо розроблені для оцінювання якості та ефективності роботи місцевих органів влади, зокрема, «CAPAM» (CommonwealthAssociation for Public Management) [7], яка у 2004 р. була представлена до винагороди за інноваційну розробку у сфері управління, але нажаль, в Україні поки ще неотримала належної уваги. У цій моделі використовуються наступні критерії: партнерство, відповідальність, громадська участь, інтегрованість вертикального ігоризонтального менеджменту, гармонізація (підтримка політичної цілісності у політично розрізненій громаді, еволюція людських ресурсів, цінності, етика.

Неможна залишити поза увагою і моделі запровадження систем управління якістю (СУЯ) на засадах ISO-9001:2000, а саме Настанови щодо їх застосування всуб'єктах місцевого самоврядування (IWA 4:2005) [3], які зараз вже успішно впроваджуються в органах виконавчої влади окремих міст та населених пунктівУкраїни. Методичними рекомендаціями щодо їх користування пропонуються критерії та відповідні індикатори, за допомогою яких можна будувати різноманітнісистеми оцінки планованих результатів проектів. Наприклад, згідно з моделлю «CAF 2002» [8] для отримання оцінок результатів діяльності організації за критеріємзадоволення потреб внутрішніх і зовнішніх клієнтів (customer/citizen-oriented results) визначається імідж організації, вплив на покращення якості життя замовників,підтримка діяльності стейкхолдерами, доступність деяких специфічних ресурсів тощо. Для оцінки соціальних результатів діяльності, тобто впливу на суспільство(society results ) , рекомендуються такі напрями оцінки: вплив на локальну, національну та міжнародну економіку, якість і частота зв'язків з місцевими партнерами,залученість до вирішення пріоритетних проблем місцевої громади, підтримка розв'язання соціальних дисбалансів через презентацію виробничого досвіду танадання робочих місць, роль у підтримці належної якості життя, ступінь підтримки соціальних зобов'язань перед громадянами, персоналом тощо.

Особлива увага у моделі «CAF 2002», як і у моделі «Project Excellence» [1], приділяється вимірюванню ключових результатів (key performance results). До оцінкиключових результатів відносяться визначення ступеню досягнення головної мети, оцінка впливів на зовнішнє оточення, ефективність, економічність використаннявсіх ресурсів, задоволення фінансових інтересів або інших потреб. Проте відмітимо, що за моделлю «CAF 2002» ці напрями у типовому випадку описані наякісному рівні й не завжди легко довести їх до індикаторів з метою кількісного виміру результатів діяльності, що знову ж таки веде до об'єктивного поширеннясфери застосування експертних оцінок.

Ніші попередні дослідження у сфері застосування таких інструментальних засобів, як стратегічний, проектний, кластерний підходи, антикризові технології таінші [5], свідчать, що їх інтеграція та імплементація у публічну управлінську діяльність сприяє інноваційному розвитку території, забезпеченнюконкурентоспроможності місцевих економік та ефективному розподілу всіх видів місцевих ресурсів.

Список використаних джерел:

1. Бушуєв С. Модель «Project Excellence» для международной оценки проектов / С. Бушуєв, К. Жуков // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2001. – № 1. – С. 6–11.

2. В Днепропетровске реализуется проект социального партнерства «Вместе мы сможем!» // Зоря. – 2012. – № 29(366). – С. 3.

3. ДСТУ-П IWA 4:2010: Системи керування якістю. Настанови щодо застосування ISO 9001:2008 в суб’єктах місцевого самоврядування. – На заміну ДСТУ-П IWA 4:2006; надано чинності 2010-04-01. – К. : Держспоживстандарт України, 2010. – XII. – 47 с.

4. Угода про партнерство та співробітництво між Європейським співтовариством і Україною від 14.06.1994 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 24. – С. 203. – Ст. 1794.

5. Чикаренко І. А. Імплементація сучасних менеджмент-орієнтованих підходів у реалізацію концепції кластеризації економіки міста / І. А. Чикаренко // Державне управління та місцевесамоврядування. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2011. – Вип. 2(9). – С. 217–226.

6. Шаров Ю. Європейські стандарти публічного управління: проекція на муніципальний рівень / Ю. П. Шаров, І. А. Чикаренко // Державне управління та місцеве самоврядування. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2010. – № 1 (4). – С. 295–304.

7. Commonwealth Association for Public Administration & Managementм [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.capam.org/. – Title from screen.

8. The Common Assessment Framework (CAF 2002) // Second Quality Conference for Public Administration in the EU. – Copenhagen, Denmark. – 2002. – October 2-4. – Режим доступу : http://www.eipa.nl