«Актуальные проблемы препо­да­ва­ния иностранных языков для профессионального общения». Поступившие работы

К. філол. н. Ворова Т. П.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

В даний час все більшого значення набуває задача спілкування на декількох європейських мовах, внаслідок чого мета методики викладання іноземних мовповинна сконцентруватися на полегшенні та прискоренні процесу запам’ятовування досліджуваного матеріалу.

Досвідчений викладач постійно фокусує свої зусилля на диверсифікації методів і способів подачі мовного матеріалу, так як рутинність у його діяльності може значно загальмувати навчальний прогрес у групах, які він навчає.

Кількість методичних прийомів, що використовують викладачі, досить велике, проте ще раз хотілося б акцентувати особливу увагу на важливості психологічної обумовленості говоріння на іномові – досягненню даної мети можуть слугувати формування лінгвістичного мислення, інтенсифікація спілкування іноземноюмовою з створенням відповідних ситуативних комунікативних моделей, розвиток мовної здогадки і, звичайно ж, завжди актуальним залишається задіяння різних аудіо-візуальних засобів.

Під час вибору засобів інтенсифікації навчального процесу слід продумувати варіанти їх сполучуваності та комбінування з подальшим гармонійним введенням в тканину заняття.

Необхідно пам’ятати, що мовна діяльність тих, хто вивчає іноземну мову, повинна реалізовуватися в рамках типових навчальних ситуацій з використанням вже вивчених мовних матриць, проте важливо практичне залучення спонукаючих стимулів, які б вносили новизну та ефект несподіванності у вже засвоєну модель (наприклад, не просто переказ уже знайомого матеріалу, а навмисне введення постулату з конфліктною точкою зору, щоб викликати бажання захистити свою тезу і аргументовано обгрунтувати власну позицію).

Для уникнення простого зубріння текстів можна задіяти, наприклад, певний алгоритм роботи з незнайомим текстом, який простий і ефективний одночасно. Він включає в себе наступні етапи: 1) первинне ознайомлення і переклад тексту; 2) поділ тексту на кілька логічно пов’язаних між собою частин (додатковий крок – продумати заголовки до виділених частин); 3) підбір в кожній частині від 3 до 5 речень, які б відображали її основну ідею / ідеї; 4) з’єднання всіх відібраних речень воєдино; 5) передача змісту тексту, відпрацьованого вищевказаним способом.

При наявності об’ємного інформаційного матеріалу іноземною мовою з завданням його більш детального опрацювання має сенс подовжити запропонованийалгоритм, включивши в нього операції введення смислових віх, складання плану в комбінації з тематичним опитувальником, написання короткої анотації прочитаного або реферування.

Слід відзначити і письмові види робіт іноземною мовою, які (разом з розвитком пам’яті студента) сприяють оволодінню і закріпленню образних мовних моделей, непрямим чином впливаючи на збагачення усного мовлення.

Перелік письмових вправ на розвиток лексико-граматичних навичок може бути надзвичайно різноманітним, включаючи в себе прямий і зворотній переклад окремих фраз або невеликого зв’язного тексту, вибір і вписування правильного варіанту слова із запропонованого списку, переписування словосполучень завказаною сталою мовною моделлю, підбір синонімів / антонімів до певних частин мови, впізнавання фразеологізмів / ідіом з їх обов’язковим запровадженням у власні письмові приклади, вправи на закріплення нових або вже засвоєних запропонованих конструкцій, практика зведення простих речень у фразу або спрощення фрази до простого речення, написання питань до кожного члена речення, розгортання речення на основі представленої мовної заготовки, викреслювання слів, що не вписуються в запропонований логічний ряд, поділ цілісного тексту шляхом введення відповідних знаків пунктуації і т. д.

Сьогодні особлива увага під час навчання іноземній мові прикута до вміння учнів писати твори, на основі яких відпрацьовуються як сталі «канцеляризми» з відповідним умінням логічно викладати думку, задіюючи формальний, напівформальний і неформальний стилі, так і навички рівно, цікаво і художньо оповідати про події та ситуації на запропоновану тему.

Безсумнівно, написання творів є специфічним індивідуальним процесом, який наближає студента до основ мислення іноземною мовою і спонукає його до творіння з використанням специфічного образно-асоціативного ряду. Тому було б логічним стверджувати, що успіху в такій важкій вправі можна чекати тільки в разі систематичної, регулярної та наполегливої ​​роботи самого учня, а також кропіткої перевірочної роботи досвідченого викладача.

Зберігає свою актуальність і аудіо-візуальний метод (відеофільми, відеокліпи, документальні фільми країнознавчого характеру і т. п.), які пожвавлюють заняття, активізуючи увагу та інтерес до досліджуваного предмета. Багато сучасних мовних підручників забезпечені готовими відеододатками з уже готовими блоками вправ на розуміння почутої / побаченої інформації; для самого викладача в цьому випадку важливо зберегти поетапність введення матеріалу на основі принципу «від простого до складного».

Правильне поєднання різних підходів до навчального процесу може гарантовано давати добрий результат в формі стабільних знань студентів. Сучасні методи активізації вивчення іноземних мов повинні постійно впроваджуватися в навчальний процес, доповнюючи і збагачуючи один одного.