«Актуальные проблемы препо­да­ва­ния иностранных языков для профессионального общения». Поступившие работы

К. філол. н. Шашкіна Н. І., Дружиніна Л. В., к. філол. н. Лазуренко Л. А.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, м. Дніпропетровськ, Україна

ДО ПИТАННЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У НЕМОВНОМУ ВНЗі

З інтенсивним розвитком науки і техніки перед викладачами ВНЗів постає завдання підвищити рівень володіння студентами іноземною мовою, зробити іноземну мову одним з важливих засобів здобування нової інформації. Велику увагу в процесі навчання іноземних мов слід приділяти активному впровадженню сучасних методів і технічних засобів навчання (ТЗН). Головними передумовами використання ТЗН під час викладання іноземної мови на другому етапі у немовному ВНЗі стає вирішення таких питань: 1) інтенсифікація навчального процесу за допомогою ТЗН; 2) взаємозв’язане навчання аудіюванню та читанню; 3) домінуюча роль самостійної роботи студентів на основі аудіоматеріалів.

Питання інтенсифікації навчального процесу за допомогою звукозапису є одним з актуальних у сучасній методиці викладання іноземних мов. Воно передбачає оптимальне використання часу, відведеного на вивчення іноземної мови, на розв’язання таких завдань: науково обґрунтований відбір навчального лексичного і граматичного матеріалу за періодами навчання в межах етапу; створення системи навчальних посібників і словників-мінімумів з урахуванням спеціальності; широке використання ТЗН; пошук оптимального співвідношення аудиторної та позааудиторної, індивідуальної та колективної роботи, тощо.

Є підстави твердити, що саме за допомогою аудіоматеріалів можна сприйняти значну частину навчального матеріалу продуктивніше і швидше виконати роботу за один і той самий час. Інтенсифікація навчання здійснюється на двох рівнях: зовнішньому і внутрішньому. Характер роботи над усним мовленням на другому етапі навчання, як відомо, змінюється. Метою роботи стає розвиток умінь і навичок вести розмову і підготовляти повідомлення на теми із спеціальності. Студенти зараз більш підготовлені до сприймання великої кількості інформативного навчального матеріалу, вони вже мають певні навички і вміння «мовної роботи» на заняттях з іноземної мови. Тільки за допомогою аудіоматеріалів збільшується пропускна спроможність слухового каналу (зовнішній рівень) та розвивається пам’ять і мовна витривалість (внутрішній рівень). Аудіозапис забезпечує одночасне інтенсивне і правильне тренування всіх студентів групи при мінімальних затратах часу.

Завдяки звукозапису досягається створення штучного іншомовного середовища не тільки під час аудиторних занять, а й під час виконання лабораторних та домашніх завдань. Аудіоматеріал характеризується незмінністю звучання, можливістю сегментації і фрагментації, а також «вимірювання» мовлення, що пов’язане з необхідністю контролю і отримання вірогідних оцінок результатів навчального мовлення. Це стосується процесу роботи над усіма видами мовної діяльності, зокрема над аудіюванням і читанням.

Наукові та методичні дослідження свідчать про спільність психофізіологічного механізму аудіювання і читання, оскільки обидва види мовної діяльності є рецептивними. Стає необхідним тільки взаємозв’язаний розвиток навичок і вмінь аудіювання та читання. Відомо, що взаємодія різних чуттів відіграє велику роль у підвищенні ефективності засвоєння іншомовного матеріалу. Якщо одне чуття стає слабким, то йому допомагає інше чуття (зір допомагає слуху і навпаки). Між слуховим, зоровим і мовно-руховим аналізаторами існує взаємодія у вигляді супідрядності, тому для розвитку будь-якого виду мовної діяльності потрібні вправи як з комплексним використанням джерел інформації (виучуваному виду мовної діяльності відповідає головний аналізатор), так і з використанням тільки слухових аналізаторів при навчанні усного мовлення і тільки зорових аналізаторів при навчанні читання.

На другому етапі навчання доцільно запропонувати такий комплекс аудіовправ для взаємозв’язаного формування навичок і вмінь аудіювання та читання: 1) вправи з домінуючим компонентом для формування навичок і вмінь аудіювання (наприклад: прослухайте два речення і усно визначте їх подібність чи відмінність; прослухайте пари речень й усно співвіднесіть їх з відповідними схемами; прослухайте текст з фонограми і в письмовій формі передайте двома-трьома реченнями його основний зміст; прослухайте аудіо запис і дайте усну відповідь на поставлені запитання); 2) вправи для розвитку навичок читання іноземною мовою (наприклад: прочитайте текст і складіть у письмовій формі план цього тексту; прочитайте текст і усно підберіть заголовки до абзаців тексту; прочитайте текст і перекажіть усно його зміст; прочитайте текст і в письмовій формі передайте його основну думку і т. і.); 3) аудіовправи для взаємозв’язаного розвитку навичок і вмінь читання та аудіювання (наприклад: слухайте текст з аудіозапису, що є описом незнайомої схеми, одночасно читайте цей текст і підкреслюйте в ньому словосполучення, що вводяться диктором; слухайте нові слова з аудіозапису, дивіться друкований матеріал і повторюйте ці слова; прочитайте текст, прослухайте у запису кілька речень з тексту, знайдіть їх у тексті і прочитайте вголос; відшукайте в тексті і прочитайте речення, перша частина якого звучить з аудіозапису; прослухайте речення, знайдіть його в тексті, прочитайте це речення про себе і підкресліть нове словосполучення; прослухайте запитання, знайдіть відповіді в тексті і прочитайте вголос). Дещо підвищена роль читання зумовлюється тим, що наприкінці цього етапу навчання студент повинен розуміти загальнопобутовий текст, що містить 3–4 % незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися з контексту або за моделями словотвору.

Для виконання програмних завдань з іноземної мови необхідна чітка організація навчального процесу, в якому значна частина навчального часу відводиться для самостійних занять студентів, для їх науково-дослідної роботи. Слід зауважити, що такі загальноприйняті в сучасній методиці форми самостійної роботи, як домашнє читання, робота у парах, заняття в лабораторіях ТЗН, гурткова робота повністю підходять і для другого етапу. Але найбільші можливості для організації самостійної роботи з’являються з використанням так званих звукових посібників, звукових завдань. Самостійна робота студентів з аудіовправами спрямована на розв’язання багатьох методичних питань, тому що ці вправи складаються з урахуванням принципів використання звукозапису (принцип випереджуючого слухання, багаторазового повторення, порівняння і самоконтролю тощо) і сприяють здобуванню навичок внутрішнього мовлення, розвивають індивідуальне сприймання іноземної мови в усній та письмовій формі, розширюють діапазон аудіювання тощо.

Особливе значення надається питанню індивідуалізації навчання на другому етапі, оскільки на індивідуальну підготовку студентів перших і других курсів до занять з іноземної мови відводиться неоднакова кількість часу. Ось чому при підготовці звукових завдань тренувального характеру обов’язково слід враховувати індивідуально-психологічні особливості кожного студента. Таким чином за короткий час можна ліквідувати прогалини в знаннях студентів і недоліки в загальній підготовці попередніх етапів навчання (недостатньо розвинений мовний слух, мовна увага, мовна пам’ять). Подальший розвиток навичок і вмінь усного і писемного мовлення потребує постійного використання звукозапису під час самостійних занять студентів.