К. філол. н. Шашкіна Н. І., Дружиніна Л. В., к. філол. н. Лазуренко Л. А.
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, м. Дніпропетровськ, Україна
ДО ПИТАННЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У НЕМОВНОМУ ВНЗі
З інтенсивним розвитком науки і техніки перед викладачами ВНЗів постає завдання підвищити рівень володіння студентами іноземною мовою, зробити іноземну мову одним з важливих засобів здобування нової інформації. Велику увагу в процесі навчання іноземних мов слід приділяти активному впровадженню сучасних методів і технічних засобів навчання (ТЗН). Головними передумовами використання ТЗН під час викладання іноземної мови на другому етапі у немовному ВНЗі стає вирішення таких питань: 1) інтенсифікація навчального процесу за допомогою ТЗН; 2) взаємозв’язане навчання аудіюванню та читанню; 3) домінуюча роль самостійної роботи студентів на основі аудіоматеріалів.
Питання інтенсифікації навчального процесу за допомогою звукозапису є одним з актуальних у сучасній методиці викладання іноземних мов. Воно передбачає оптимальне використання часу, відведеного на вивчення іноземної мови, на розв’язання таких завдань: науково обґрунтований відбір навчального лексичного і граматичного матеріалу за періодами навчання в межах етапу; створення системи навчальних посібників і словників-мінімумів з урахуванням спеціальності; широке використання ТЗН; пошук оптимального співвідношення аудиторної та позааудиторної, індивідуальної та колективної роботи, тощо.
Є підстави твердити, що саме за допомогою аудіоматеріалів можна сприйняти значну частину навчального матеріалу продуктивніше і швидше виконати роботу за один і той самий час. Інтенсифікація навчання здійснюється на двох рівнях: зовнішньому і внутрішньому. Характер роботи над усним мовленням на другому етапі навчання, як відомо, змінюється. Метою роботи стає розвиток умінь і навичок вести розмову і підготовляти повідомлення на теми із спеціальності. Студенти зараз більш підготовлені до сприймання великої кількості інформативного навчального матеріалу, вони вже мають певні навички і вміння «мовної роботи» на заняттях з іноземної мови. Тільки за допомогою аудіоматеріалів збільшується пропускна спроможність слухового каналу (зовнішній рівень) та розвивається пам’ять і мовна витривалість (внутрішній рівень). Аудіозапис забезпечує одночасне інтенсивне і правильне тренування всіх студентів групи при мінімальних затратах часу.
Завдяки звукозапису досягається створення штучного іншомовного середовища не тільки під час аудиторних занять, а й під час виконання лабораторних та домашніх завдань. Аудіоматеріал характеризується незмінністю звучання, можливістю сегментації і фрагментації, а також «вимірювання» мовлення, що пов’язане з необхідністю контролю і отримання вірогідних оцінок результатів навчального мовлення. Це стосується процесу роботи над усіма видами мовної діяльності, зокрема над аудіюванням і читанням.
Наукові та методичні дослідження свідчать про спільність психофізіологічного механізму аудіювання і читання, оскільки обидва види мовної діяльності є рецептивними. Стає необхідним тільки взаємозв’язаний розвиток навичок і вмінь аудіювання та читання. Відомо, що взаємодія різних чуттів відіграє велику роль у підвищенні ефективності засвоєння іншомовного матеріалу. Якщо одне чуття стає слабким, то йому допомагає інше чуття (зір допомагає слуху і навпаки). Між слуховим, зоровим і мовно-руховим аналізаторами існує взаємодія у вигляді супідрядності, тому для розвитку будь-якого виду мовної діяльності потрібні вправи як з комплексним використанням джерел інформації (виучуваному виду мовної діяльності відповідає головний аналізатор), так і з використанням тільки слухових аналізаторів при навчанні усного мовлення і тільки зорових аналізаторів при навчанні читання.
На другому етапі навчання доцільно запропонувати такий комплекс аудіовправ для взаємозв’язаного формування навичок і вмінь аудіювання та читання: 1) вправи з домінуючим компонентом для формування навичок і вмінь аудіювання (наприклад: прослухайте два речення і усно визначте їх подібність чи відмінність; прослухайте пари речень й усно співвіднесіть їх з відповідними схемами; прослухайте текст з фонограми і в письмовій формі передайте двома-трьома реченнями його основний зміст; прослухайте аудіо запис і дайте усну відповідь на поставлені запитання); 2) вправи для розвитку навичок читання іноземною мовою (наприклад: прочитайте текст і складіть у письмовій формі план цього тексту; прочитайте текст і усно підберіть заголовки до абзаців тексту; прочитайте текст і перекажіть усно його зміст; прочитайте текст і в письмовій формі передайте його основну думку і т. і.); 3) аудіовправи для взаємозв’язаного розвитку навичок і вмінь читання та аудіювання (наприклад: слухайте текст з аудіозапису, що є описом незнайомої схеми, одночасно читайте цей текст і підкреслюйте в ньому словосполучення, що вводяться диктором; слухайте нові слова з аудіозапису, дивіться друкований матеріал і повторюйте ці слова; прочитайте текст, прослухайте у запису кілька речень з тексту, знайдіть їх у тексті і прочитайте вголос; відшукайте в тексті і прочитайте речення, перша частина якого звучить з аудіозапису; прослухайте речення, знайдіть його в тексті, прочитайте це речення про себе і підкресліть нове словосполучення; прослухайте запитання, знайдіть відповіді в тексті і прочитайте вголос). Дещо підвищена роль читання зумовлюється тим, що наприкінці цього етапу навчання студент повинен розуміти загальнопобутовий текст, що містить 3–4 % незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися з контексту або за моделями словотвору.
Для виконання програмних завдань з іноземної мови необхідна чітка організація навчального процесу, в якому значна частина навчального часу відводиться для самостійних занять студентів, для їх науково-дослідної роботи. Слід зауважити, що такі загальноприйняті в сучасній методиці форми самостійної роботи, як домашнє читання, робота у парах, заняття в лабораторіях ТЗН, гурткова робота повністю підходять і для другого етапу. Але найбільші можливості для організації самостійної роботи з’являються з використанням так званих звукових посібників, звукових завдань. Самостійна робота студентів з аудіовправами спрямована на розв’язання багатьох методичних питань, тому що ці вправи складаються з урахуванням принципів використання звукозапису (принцип випереджуючого слухання, багаторазового повторення, порівняння і самоконтролю тощо) і сприяють здобуванню навичок внутрішнього мовлення, розвивають індивідуальне сприймання іноземної мови в усній та письмовій формі, розширюють діапазон аудіювання тощо.
Особливе значення надається питанню індивідуалізації навчання на другому етапі, оскільки на індивідуальну підготовку студентів перших і других курсів до занять з іноземної мови відводиться неоднакова кількість часу. Ось чому при підготовці звукових завдань тренувального характеру обов’язково слід враховувати індивідуально-психологічні особливості кожного студента. Таким чином за короткий час можна ліквідувати прогалини в знаннях студентів і недоліки в загальній підготовці попередніх етапів навчання (недостатньо розвинений мовний слух, мовна увага, мовна пам’ять). Подальший розвиток навичок і вмінь усного і писемного мовлення потребує постійного використання звукозапису під час самостійних занять студентів.