«Актуальные проблемы препо­да­ва­ния иностранных языков для профессионального общения». Поступившие работы

К. філол. н. Красильщик Г. К.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ОДНА З СКЛАДОВИХ ЧАСТИН ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ: СИТУАТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ

У процесі комунікації як особливого виду мовної діяльності, спрямованої на встановлення і підтримання зв’язку і використовуваної для передачі інформації між людьми, взаємодіють дві сторони – лінгвістична і соціальна, оскільки будь-яке висловлювання, зроблене в конкретній ситуації спілкування, має за собою вельми широкий фон попередніх умов, які впливають на його організацію:

1) одиницею комунікації (відповідно і навчання) є певного роду дії, так звані мовні акти: твердження, прохання, питання, вибачення, подяка та інше. Комунікативна значимість структурних елементів мовного акту (слів, словосполучень, речень) виявляється в зв’язковому тексті, який визначає їх функції і відносини;

2) породженню мовленнєвого акту передує формування мовного наміру говорити, в якому враховуються попередні знання про партнера по спілкуванню, мета, предмет, місце і час висловлювання;

3) найбільш природними є усні види спілкування – слухання і говоріння, які проявляються найчастіше в діалогічній формі.

Комунікативна лінгвістика зробила великий вплив на методику викладання іноземних мов, висунувши в центр уваги такі проблеми, як ситуативно-обумовлене навчання усним видам мовної діяльності, типологія ситуацій, розробка комунікативно-орієнтованих вправ, широке використання рольових ігор.

Слід враховувати, що мовні ситуації в різних сферах спілкування неоднорідні за своєю структурою. Так, у соціально-побутовій сфері (наприклад, придбання квитка в касі) вони монотемні, то в сфері соціально-культурної вони політемні (спілкування друзів, однокласників). З цього випливає, що, створюючи моделі спілкування в другому випадку, викладач повинен забезпечити опис ситуацій інвентарем основних тем – мотивів, які реальні або типові для подібного роду контактів.

Відбір матеріалу

Насамперед, ми повинні забезпечити студентів лексичним, граматичним матеріалом. Формування лексичної бази відбувається на основі словника- мінімуму.

1) заняття організовуються на основі словника-мінімуму, лексики, яка розподіляється по етапах навчання з урахуванням її функцій; слова, які виконують у реченні граматичну функцію;

2) на початковому етапі лексична база обмежується.

Методика роботи зі словником включає:

а) слухання слова, ізольовано і в реченні;

б) проголошення слова студентами;

в) повідомлення прикладів, що ілюструють функціонування слова в контексті;

г) тренування у вживанні слів;

д) читання слова вголос, запис;

е) більш вільне вживання слова в різних контекстах.

Необхідно забезпечити студентів розмовними кліше: формулами вираження згоди, незгоди, схвалення, подиву, формули залучення уваги, початку розмови, поради і т. д.

Робота з граматичними структурами

Оволодіння структурними моделями мови вважається основою початкового навчання мови. Виділяються наступні етапи роботи над структурами: заучування шляхом наслідування, свідомий вибір нової моделі, тренування у застосуванні моделей. Ці етапи визначають побудову всього курсу навчання.

На стадії тренування рекомендуються наступні вправи: слухання з метою підготовки до говоріння, усне повторення за викладачем, усні підстановки,трансформація, питально-відповідні завдання, завершення пропозиції, розширення моделі, розмовна практика, твір.

Прийом використанні відмінностей в точках зору

Теми: Mein Arbeiitstag

1) Erstens, was ich nach der Schule zu Hause mache, …

2) Vor dem Lesen ….

Прийом перекодуванні інформації

Даний прийом заснований на перекладі інформації з однієї форми в іншу, наприклад з графічної в вербальну і навпаки.

Викладач малює на дошці або демонструє завдання на таблиці родовідне дерево і пропонує учням прослухати текст про якусь сім’ю, заповнюючи під час першого прослуховування відповідні гілки родовідного дерева іменами членів сім’ї. Заповнена схема може служити опорою для усного монологічного висловлювання.

Прийом використанні запитальників

Запитальники є ефективним способом стимулювання усних висловлювань учнів на всіх етапах навчання. Вони проектуються на будь-яку досліджувану тему і відповідають всім принципам комунікативного навчання: мовної спрямованості, особистісної індивідуалізації, функціональної ситуативності, новизни.

Вправи з висловлюваннями.

«Знайди когось, хто...»

Finde jemanden, wer…

1) Gitarre spielt.

2) Die Geschwister hat.

3) In April geboren ist.

Такого роду завдання пропонуються на початковому етапі. Ефективність роботи залежатиме від уміння правильно організувати процес і викликати інтерес.