«Актуальные проблемы препо­да­ва­ния иностранных языков для профессионального общения». Поступившие работы

Осадча О. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ВИКОРИСТАННЯ МНОЖИННИХ ФОРМ ІНТЕЛЕКТУ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Вивчення іноземних мов – довготривалий, складний та індивідуальний процес. Його ефективність залежить від багатьох факторів, таких як здібності, рівень підготовки, психологічні особливості студента та його мотивація. Цей процес супроводжується тривожністю та підвищеною емоційною напругою. Тому завдання викладача полягає не тільки у пошуку ефективних форм та методів роботи на занятті, але й у розвитку індивідуальних психологічних можливостей кожного студента.

Фахівець з когнітивної психології з Гарвардського університету Говард Гарднер, виходячи з різноманіття умінь та здібностей людини, розробив теорію, яка отримала назву «теорія множинного інтелекту». В її основі лежить поняття про велику кількість талантів або знань, які забезпечують розвиток особистості та зв’язок з навколишнім світом. Він виділив наступні форми інтелекту: логіко-математичний, вербально-лінгвістичний, візуально-просторовий, кінестетичний, музичний, міжособистісний, внутрішньо особистісний та природничий.

В когнітивній психології існують різноманітні теорії щодо інтелекту.

Г. Гарднер не тільки виявив множинність форм інтелекту, чим змінив уяву про інтелект, але й порушив правила англійської граматики, коли застосував слово «інтелект» у множині («multiple intelligences»).

 К. Роджер синтезував теорію Г. Гарднера та виділив наступні принципи теорії множинного інтелекту:

– інтелект має множинні, а не одиничні прояви;

– кожна людина має унікальну комбінацію форм інтелектів;

– форми інтелекту змінюються у процесі розвитку;

– всі форми інтелекту динамічні;

– форми інтелекту можуть бути виявлені та описані;

– кожна людина заслуговує на те, щоб їй створили можливість для розвитку певної форми інтелекту;

– одну форму інтелекту можна використовувати для розвитку іншої;

– всі форми інтелекту сприяють загальному розвитку людини незалежно від віку та обставин;

– окремий вид інтелекту рідко зустрічається у чистому вигляді;

– теорія розвитку застосовується і до множинного інтелекту.

Ми можемо помітити, що різні люди по-різному ставляться до виконання завдань. Так, дві людини хочуть розвивати музичні здібності. Одна піде до музичної крамниці та придбає декілька улюблених дисків, візьме їх додому, прослухає та спробує зіграти те, що він чує. Інша людина придбає ноти, розбере їх, а потів зіграє. У першому випадку має місце слуховий стиль пізнання, у другому – візуальний. Якщо простежити, як студенти пишуть конспект матеріалу, що їм пояснюється, можна помітити, що вони це роблять по-різному: деякі студенти записують ключові слова, деякі намагаються структурувати матеріал, є й такі, що малюють схеми. Якщо це група, де переважають студенти з просторовим інтелектом, можна використовувати більше карток, наочності або удосконалити роботу на дошці.

Виділяються 4 етапи застосування теорії множинності інтелекту на занятті з іноземної мови. На першому етапі визначаються види діяльності, які часто застосовуються на занятті. На другому етапі з них відбираються такі види роботи, що враховують цілі, потреби, сильні сторони, стилі навчання та потенціал студентів. На третьому проводиться щотижневий або щомісячний аналіз досягнень студентів. На четвертому розширюються види роботи із залученням тих, яким раніше приділялося мало уваги.

Наступний приклад планування заняття є ілюстрацією, як можна організувати роботу над текстом з урахування різних форм інтелекту.

Завдання 1. Попросіть студентів переглянути назву та малюнки на обкладинці книги та відповісти на деякі питання (лінгвістичний та просторовий інтелект).

Завдання 2. Попросіть студентів прочитати початок оповідання та працюючи у групах написати про розвиток подій. Потім студенти вголос читають свої варіанти (лінгвістичний, міжособистісний, логіко-математичний).

Завдання 3. Роздайте 10 карток з описом наступних подій оповідання. Попросіть студентів разом з іншими членами групи розкласти картки за порядком, що відповідає сюжету (логіко-математичний, лінгвістичний, міжособистісний).

Завдання 4. Організуйте рольову гру на основі однієї з карток. Студенти можуть дібрати музику, показати рухами діючих осіб (музичний, кінестетичний).

Завдання 5. Написати листа автору оповідання зі своїми враженнями (внутрішньо особистісний, лінгвістичний).

 Це тільки один варіант організації роботи на занятті. Якщо ретельно проаналізувати схильності та інтереси студентів, можна знайти безліч підходів та вправ, які націлені на розвиток усіх форм інтелекту.

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара доцент кафедри педагогічної та вікової психології Л. І. Байсара протягом декілька років займається цією проблемою. Її навчальний посібник «Англійська мова через множинні форми інтелекту» містить багато практичних ідей щодо застосування індивідуальних особливостей студентів на занятті. Викладачеві треба мати на увазі, що інтелект – це не зафіксована статична реальність, яку ми успадковуємо. Він знаходиться під впливом багатьох факторів, таких як оточуюче середовище, культура, спілкування. Це гнучка система, яку треба розвивати та поліпшувати.