«Актуальные проблемы препо­да­ва­ния иностранных языков для профессионального общения». Поступившие работы

Паніна О. А.

Донецький Державний університет управління, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ МОТИВАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Останнім часом, в епоху глобалізації всіх сфер суспільного життя, проблема мотивації під час навчання іноземній мові стає все більш актуальною. Зростає роль особистих контактів людей, тобто, вербальної комунікації, і у тому числі міжнаціональної, що вимагає знання іноземної мови.

Іноземні мови стають одним з найголовніших факторів як соціально-економічного, так і загальнокультурного прогреса суспільства, оскільки відіграють величезну роль у формуванні особистості. За допомогою іноземної мови людина отримує можливість доступу до духовних скарбів іншої країни, можливість безпосередньої комунікації з представниками інших держав. Тому, останнім часом, суттєво підвищується зацікавленість у вивченні іноземної мови. Знання кількох іноземних мов стає безсумнівним атрибутом високоосвіченої людини сучасності.

Психологи, вивчаючи характер спонукальних сил особистості і способи їх регуляції у навчанні, встановили різноманіття мотиваційної сфери людини, її складну структуру. По-перше, на неї можуть впливати соціальні мотиви, які визначаються потребами суспільства. Вони складають у своїй сукупності  зовніш ню мотивацію, яка існує у двох різновидах: як широка соціальна і вузькоособистісна мотивація. По-друге, на мотиваційно-спонукальну сферу людини може впливати і характер діяльності. Це так звана  внутрішня  мотивація, і її підвидом є мотивація успішності. Як зовнішня, так і внутрішня мотивація можуть мати як позитивний, так і негативний характер.

Розглянемо основні різновиди внутрішньої мотивації людини стосовно вивчення іноземної мови.

Комунікативний  різновид внутрішньої мотивації прийнято вважати за основний, тому що комунікативність – це перша і природна потреба людини, яка вивчає іноземну мову. Спеціально проведені соціологічні опитування свідчать про те, що незалежно від віку і соціального статусу усі студенти усвідомлено й однодушно формулюють свої потреби як суто комунікативні, а саме: говорити на іноземній мові з колегами, друзями, вміти читати з метою розширення кругозору, як з професійною ціллю, так і для власного задоволення, писати на іноземній мові друзям, колегам.

Однак, не дивлячись на таку виражену зацікавленість до спілкування іноземною мовою з боку студентів, саме цей тип мотивації буває трудніше за все зберегти. Це відбувається тому, що під час оволодіння іноземною мовою в атмосфері рідної іноземна мова з’являється у якості штучного засобу спілкування. Усі так звані «природні ситуації», що використовуються під час навчання, мають, по суті, штучний характер. Тому, як це не парадоксально, якщо робити ставку лише на природню комунікацію іноземною мовою, навряд чи вдасться зберегти мотивацію та домогтись успіху, слід усвідомлювати, що на заняттях комунікація іноземною мовою носить лише умовний характер. Передумови для виникнення комунікативної мотивації можуть бути створені при постановці задач заняття, його відповідному змісті і організаційних формах.

Наступним різновидом внутрішньої мотивації слід вважати  лінгвопізнавальну , яка заключається у позитивному відношенні студентів до самої «мовної матерії», до вивчення основних якостей мовних знаків. Можливі два шляхи її формування: опосередкований, тобто, через комунікативну мотивацію, і безпосередній, шляхом стимулювання пошукової діяльності студентів у мовному матеріалі.

Для того, щоб викликати інтерес студентів до мовного «будівного матеріалу», слід, по-перше: звести до мінімуму часовий розрив у роботі над мовним матеріалом і його застосуванням у мовленні, для того, щоб учні бачили мовленнєву перспективу його застосування; по-друге: слід надавати настанови, що стосуються роботи над мовним матеріалом, цілеспрямований мовний характер («це буде потрібне нам для...» і т. ін.), так формується мовна перспектива; по-третє, мовний матеріал, який підлягає засвоєнню на занятті, слід орієнтувати на якусь одну тематичну область, оскільки різні теми вносять плутанину у ситуацію та негативно впливають на мовлення.

Важливим різновидом внутрішньої мотивації є також  інструментальна  мотивація, тобто мотивація, яка випливає з позитивного відношення студентів до певних видів роботи.

Відомо, що педагогічний ефект може бути досягнутий в більшій мірі в результаті власної активності студентів, і його неможливо отримати у формі нейтрально-пасивного сприйняття. Необхідно озброїти студентів певними прийомами самостійного оволодіння іноземною мовою так, щоб їх раціональний смисл відчувався й імпонував їм.

В результаті такого підходу студенти будуть мати методичний інструментарій для подальшого удосконалення навичок і вмінь з іноземної мови.