«Актуальные проблемы препо­да­ва­ния иностранных языков для профессионального общения». Поступившие работы

К. філол. н. Тимошенко Ж. І.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ЗАСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ІДІОМАТИЧНИХ ТА ОБРАЗНИХ ВИРАЗІВ

Основні лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, які визначають природу фразеологічних та ідіоматичних висловів – це структурно, лексично та семантично закріплені фрази, що мають основне значення, яке не створюється сумою значень їх компонентів. Ідіома завжди конкретна, індивідуальна, іноді алогічна, але експресивна і, як правило, ворожа кальками і транскрипціям. Проте, це не означає неперекладності цих одиниць взагалі. Ідіомам однієї мови в іншій можуть релевантно відповідати подібні за змістом звороти ідіомного плану, які не співпадають лексичним складом окремих компонентів, але відображають тотожні образно-експресивні асоціації. Отже, відтворюючи ту чи іншу ідіому, перекладач повинен в першу чергу правильно зрозуміти значення і стилістичну функцію висловлювання і подбати про передачу його суті рідною мовою шляхом вибору співвідношення на фразеологічному рівні, яке не порушувало б функціонально – стилістичну і експресивно-емоційну структуру оригіналу. Метафорична природа та використання образних висловів відрізняє їх від ідентичних звичайних комбінацій слів, як «гратися з вогнем» – звичайне словосполучення, а «наражатися на небезпеку» – ідіоматичний вислів.

В будь-якій мові існує багато сталих висловів, які можуть трактуватися як стандартні розмовні вирази, значення яких не є простою сумою значень, створених за рахунок послідовних частин, як от: for the sake of, cut short, make believe. Їхнє значення можуть також передаватися описово. Отже, якщо вони мають прозоре значення, то можуть перекладатися легше ніж звичайні ідіоми.

На міжмовному рівні, тобто при перекладі образні вирази потребують еквівалентного відтворення. І саме це спричиняє неабиякі труднощі в роботі перекладача.

Чимало англійських та українських ідіом, які мають свої особисті національні образи і відображають традиції та звичаї цільової мови можуть передаватися за допомогою вільного словосполучення, як: to cut off with a shilling – позбавити когось спадщини; ноги на плечі – to go quickly; зуби з’їсти на чомусь – to have great experience in something. Якщо ми перекладемо ці вирази слово в слово, вони втратять своє конотативне значення і ніколи не будуть зрозумілими носіям мови. Саме це і пояснює своєрідний колорит образних висловів, який є характерним для данної мови. Наприклад, в українських і англійських мовах можна зустріти назви тих національних реалій, які є притаманними тій чи іншій країні. Наприклад: «Життя прожити – не поле перейти, – Life is not a bed of roses». «Краще жайворонок у руці, ніж журавель у небі, – Pie in the sky…». «Морочити комусь голову, – To pull one’s leg». «Одна паршива вівця всю отару поганить, – One rotten apple decays the basket».

Таким чином компонентний образ при механічному перекладі на цільову мову призведе до руйнування ідіоматичного вислову.

Задача перекладача знайти варіанти, які мають в цільовій мові подібне до оригінального лексичного значення і досягти необхідної експресивності. Така подібність часто образується на спільності в двох мовах. Наприклад:

English: Not to see a step beyong one’s nose – Нічого не бачити далі свого носа.

Strike the iron while it’s hot – Куй залізо доки гаряче.

Ukrainian: Вночі що сіре, те й вовк – All cats are gray in the dark.

Як відомо, в мовах навіть абсолютно різних систем, існує ряд аналогічних ідіоматичних зворотів. Як правило, такі ідіоми інтернаціональні за значенням хоч і живуть в кожній мові в своїй національній формі. Ось чому перекладачеві слід обережно змінювати ідіому однієї мови ідіомою іншої мови, щоб не нав’язати носіям конкретної мови не характерного їх мовленню, колориту. Наприклад:» Прикусити язика» на англійську мову перекладається як: «pinch yourself» (тобто ущипнути себе). Як бачимо загально змістова суть фрази, а саме «покарати себе за щось недоречно сказане» збережена. Отже, фразеологічні засоби відтворення семантико-стилістичних функцій ФВ (повними або частковими еквівалентами фразеологічного рівня) забезпечує максимум адекватності в перекладі. В таких випадках передається не тільки семантика, але й форма, та різноманітність конотативних відтінків.

Деякі інтернаціональні ідіоматичні вирази можуть мати тільки незначні відмінності. Англійська ідіома «a sound mind in a sound body» має зворотну позицію її компонентів і українській мові – «в здоровому тілі здоровий дух». Як бачимо абсолютна ідентичність відсутня, але лексичне значення і компетентний образ збережені.

Багато ідіоматичних одиниць можуть бути частково або повністю ідентифікуватися завдяки їх синтаксичним структурам, їх компонентним образам або інтернаціональній природі. Такого роду ідіоми перекладаються без будь-яких труднощів, як от: to be born under a lucky star – народитися під щасливою зіркою.

Враховуючи деякі з цих факторів, шляхи вірного перекладу ідіоматичних виразів можуть бути досягнуті:

1.Шляхом повних еквівалентів, коли кожний компонент ідіоми вихідної мови передається в цільовій мові незмінним.

2.Шляхом підбору близьких еквівалентів, в яких існують тільки незначні розходження в структурах, в опусканні або додаванні, в підстановці образу, в генералізації або конкретизації поняття.

3.Шляхом вибору істинної або приблизної ідіоматичної аналогії

4.Шляхом описового перекладу.

Усі ці шляхи перекладу ідіоматичних виразів і навіть нових варіантів їх передачі можуть використовуватися перекладачем.

Слід підкреслити, що головна мета перекладу завжди залишається єдина, а саме повна передача не тільки лексичного значення та структурнихособливостей, але й конотативного значення цільової мови, хоч це і не завжди можливо.

Переклад образних виразів та ідіоматичних висловів є надзвичайно складною і серйозною проблемою при підготовці перекладачів, оскільки ФВ є найбільш живою, яскравою і образною частиною словарного складу будь-якої мови. Фразеологія виділяється своїми функціями в мові та в мовленні і являє собою найвищий етап в перекладацькій практиці, вміння бачити і розкривати національну своєрідність і експресивно-образні грані ідіоматичних виразів.