«Актуальные проблемы препо­да­ва­ния иностранных языков для профессионального общения». Поступившие работы

Д. пед. н. Колбіна Т. В.

Харківський національний економічний університет імені С. Кузнеця, Україна

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців, здатних ефективно працювати в умовах перманентних змін на світовому ринку праці, неможливе без розвитку їхнього творчого потенціалу під час навчання у ВНЗ. Стосовно викладання іноземних мов це означає необхідність упровадженняв педагогічну практику інноваційних ідей щодо організації навчально-виховного процесу, інноваційних технологій формування у студентів досвіду міжкультурноїкомунікації (МКК) у сфері майбутньої професійної діяльності, а також соціального досвіду взаємодії і комунікації на діалогічних засадах.

Отже, цілісний педагогічний процес, метою якого є навчання, виховання, соціалізація і творчий розвиток особистості, має бути спрямований на гармонізацію відносин індивіда з навколишнім середовищем і своїм внутрішнім світом.

Педагогічний процес формування досвіду МКК потребує забезпечення відповідної організації навчальної діяльності, управління нею і спілкування між йогосуб’єктами. Для організації необхідно спроектувати педагогічну систему, компоненти якої мають відтворювати специфіку професійної діяльності майбутніх фахівців; для управління навчальною діяльністю – розробити й впровадити відповідну педагогічну технологію; для досягнення суб’єкт-суб’єктної взаємодії її учасників – здійснювати спілкування на діалогічних засадах.

Організація педагогічного процесу формування досвіду МКК під час вивчення іноземних мов передбачає створення відповідної педагогічної системи, компонентиякої (суб’єкти навчальної діяльності, цілі, принципи, зміст, методи і форми) мають бути узгодженими з вимогами до підготовки майбутнього фахівця в мінливихсоціальних умовах і тому проектувати його професійну діяльність (зміст, методи, форми), а також соціальні відносини під час її здійснення.

Ефективне управління педагогічним процесом здійснюється через упровадження педагогічних технологій, що ґрунтуються на концепції поетапного засвоєння знань і формування понять, на основі застосування адекватних до поставлених цілей дидактичних засобів. Для інноваційної педагогічної практики вкрай важливо, щоб навчання було особистісно орієнтованим.

Основною метою педагогічного процесу формування досвіду міжкультурної комунікації (МКК) засобами іноземних мов є становлення мовленнєвої особистості студента, що зумовлює необхідність організації навчальної діяльності на засадах комунікативно-діяльнісного підходу, тобто як процесу МКК, безпосередніми учасниками якого є студенти і викладач.

Особистісно орієнтована технологія формування досвіду МКК характеризується такими ознаками: контекстуальність ситуацій спільної продуктивної діяльності на заняттях; діалогічність спілкування між суб’єктами педагогічного процесу, що дозволяє створити атмосферу відкритості, вільного обміну думками,смислами, цінностями, емоціями; інтерактивність їхньої взаємодії завдяки застосуванню різноманітних методів засвоєння досвіду МКК.

Доцільність її впровадження зумовлена спрямованістю на розвиток навчально-пізнавальної і комунікативної активності студента, саморозвиток його сутнісних сил, становлення суб’єктності, виховання професійно значущих особистісних якостей. Реалізація технології формування досвіду МКК і культури соціальних відносин відбувається на основі текстів, в яких спроектовано життєві, соціальні й професійні ситуації.

Цілісний педагогічний процес формування МКК засобами іноземних мов сприяє не тільки розширенню професійних знань студентів, але й становленню їхньої загальної комунікативної культури, розвитку особистісних якостей, важливих для здійснення професійної діяльності та соціальної взаємодії з представниками інших культур. Стратегічною метою педагогічного процесу формування МКК студентів ВНЗ є соціальний розвиток творчої особистості студента як суб’єкта своєї життєдіяльності, навчальної та майбутньої професійної діяльності.

Модель інноваційного навчання передбачає вивчення іноземних мов у ситуаціях спільної продуктивної діяльності (СПД) студента і викладача, що уможливлює мобілізацію всіх соціальних, комунікативних резервів організації і самоорганізації і розвиток особистості; здатність до партнерства є показником найвищої, розвинутої форми самоорганізації. Спільна навчальна діяльність сприяє розвитку мотиваційно-смислової сфери особистості, встановленню демократичних стосунків між її учасниками, подоланню проявів авторитарності викладача в управлінні педагогічним процесом.

Дидактичною формою організації навчання на основі СПД є проблемна ситуація. Досвід використання технології проблемного навчання свідчить, що вона дозволяє навчити студентів логічно мислити, творчо застосовувати наукові знання, а це сприяє підвищенню таких якостей, як гнучкість, оперативність, системність, міцність тощо. Почуття задоволення, що виникає в разі розв’язання проблемного завдання, посилює впевненість студентів у своїх силах, формує зацікавленість і позитивну мотивацію до розширення і поглиблення наукових знань. В організації такої СПД важливо, щоб проблемна ситуація була значущою для них, відповідала їхнім інтересам і ґрунтувалась на попередньому досвіді, тоді подолання труднощів викличе розумову активність і забезпечить засвоєння необхідних знань.

Розв’язання проблемної ситуації неможливо без організації діалогічної комунікації суб’єктів педагогічного процесу. Необхідність ведення діалогу в процесі її вирішення зумовлюється наявністю певних протиріч, які потрібно усунути (дефіцит інформації, уточнення обставин комунікативної ситуації, пошук способів виконання діяльності). Діалогові форми навчання уможливлюють співробітництво між учасниками педагогічного процесу, виключають тиск і авторитаризм з боку викладача. Діалог як особлива ситуація спілкування потребує визнання і прийняття нею певних правил комунікативної поведінки, дотримання етичних норм у міжособистісних взаєминах. У розв’язанні проблемної ситуації у студентів виникає потреба висловлювати й аргументувати свою позицію, виявляти толерантність по відношенню до іншої думки і позиції; імітація різних соціальних ролей у проблемних ситуаціях дозволяє їм «побувати» в різних життєвих ситуаціях і відчути багатогранність людського спілкування.

Проектування навчальної діяльності передбачає створення умов, що забезпечують розвиток свідомості особистості майбутнього фахівця. Урахування соціальних відносин і взаємодії, які реалізуються в ситуаціях навчання, забезпечують якісно новий рівень управління навчанням і розвитком свідомості особистості, її позицій, настанов і мотивів.

У процесі розв’язання ситуацій СПД посилюються міжпредметні зв’язки, відбувається інтеграція знань з різних наукових напрямів, результатом чого є формування системного мислення майбутніх фахівців і розвиток їхнього творчого потенціалу. Таким чином студенти набувають досвід творчої діяльності завдяки переходу на рівень самоорганізації і самоуправління своїм навчанням.

Отже, інноваційна практика професійної освіти потребує оптимізації педагогічної системи іншомовного навчання, застосування особистісно орієнтованої педагогічної технології і системи відповідних дидактичних засобів на кожному з її етапів, а також упровадження демократичних відносин між суб’єктами педагогічного процесу (викладачем і студентами). Це сприятиме взаємному духовному збагаченню і розвитку, підвищенню їхніх творчих продуктивних сил.