«Актуальные проблемы препо­да­ва­ния иностранных языков для профессионального общения». Поступившие работы

К. філол. н. Бесараб О. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ  В УМОВАХ ЛІМІТОВАНОГО ОБСЯГУ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН

На сучасному етапі розвитку вищої школи кредитно-модульна система організації навчального процесу у сукупності з модульно-рейтинговим оцінюванням навчальних досягнень студентів залишається оптимальною педагогічною технологією у вищих навчальних закладах.

Однак, окрім переваг ця система має і свої вади. Вони проявляються у скороченні навчальних годин, що відводяться на вивчення багатьох гуманітарних дисциплін, зокрема іноземної мови. Так, за останні кілька років кількість годин зменшилась у два рази, і замість колись стандартних 4–5-ти років вивчення,необхідних для досконалого знання предмету, іноземна мова навіть на більшості гуманітарних факультетів викладається лише 1 рік на 1 курсі. В умовах такого скороченого вивчення дисципліни наприкінці першого семестру студенти отримують загальний рейтинговий бал за два модулі (макс.-100 б.) у відповіднувідомість, наприкінці навчального року – складають іспит, за результатами якого отримують загальний остаточний бал, в якому враховується модульні бали за перший та другий семестри та екзаменаційна оцінка.

При зменшенні кількості аудиторних годин зросла, у порівнянні з минулими роками, кількість годин відведених на самостійну роботу, а, отже, навантаження на студентів стало більшим при зменшенні можливостей практичного відпрацювання навичок під контролем викладача. Крім того значно зменшилась кількість і наповнення змістових модулів, а з ними й обсяг матеріалу необхідного для більш менш якісного володіння іноземною мовою, такою потрібною у сучасному суспільстві.

Замала кількість аудиторних годин для вивчення предмету є головною проблемою у викладанні і вивченні іноземної мови на гуманітарних факультетах. Адже специфіка будь-якої мовної дисципліни передбачає якомога більше комунікативних практичних занять і контролю за якістю освоєння мови й мовлення з боку викладача.

Досвід показує, що, з одного боку, зменшення аудиторних годин спонукає деяких студентів отримати якомога більше знань та навичок з іноземної мови, адже іншого шансу покращити свій рівень мовної компетенції у процесі навчання в університеті їм у рамках академічного навантаження на даний момент не надається. З іншого боку, менш свідомі й вмотивовані студенті, які у меншій кількості, але є у будь-якому вищому навчальному закладі, в контексті такого короткого терміну вивчення іноземної мови починають оцінювати її як будь-яку іншу тимчасову дисципліну, яку можна скласти і більше не згадувати, забуваючи про вимоги сучасного світу до кваліфікації та умінь майбутніх спеціалістів. Крім того, мінімізація годин і вивчення дисципліни лише на першому курсі робить проблематичним після великої перерви у часі складання бакалаврами вступного іспиту з іноземної мови на 5 курс і до магістратури, що суттєво зменшує шанси навіть успішних студентів на продовження здобуття вищої освіти. До того ж мала кількість годин вивчення іноземної мови спонукає студентів шукати додаткові можливості для продовження вивчення мови, часто курси на стороні, що зовсім не сприяє піднесенню іміджу відповідного вузу.

У ситуації, що склалася, виникає питання про те, як в умовах зменшених до мінімуму навчальних годин зберегти якісні показники вивчення іноземної мови, надати можливість студентам отримати саме необхідний обсяг інформації, знань та напрацювати потрібний рівень мовленнєвих навичок? Яким чином можна забезпечити якісне й повноцінне вивчення іноземної мови, коли на групу з 15 студентів дається 1 заняття (2 навчальні години) на тиждень?

Першим, що спадає на думку, є ущільнення навчального матеріалу, що вивчається. Це і зробили у більшості ВНЗ, ущільнили вивчення навчального матеріалу, в першу чергу, за рахунок скорочення аудиторних годин, передбачених на вивчення кожної теми, а певний обсяг ущільненого матеріалу винесли на самостійне опрацювання студентам. Години, передбачені на відпрацювання текстів домашнього читання, на самостійну роботу над новими лексичними одиницями та словниками, роботу над творчими завданнями (приготуванням докладів, усних презентацій тощо), перевели у режим індивідуальної роботи або дистанційного навчання зі збільшеним використанням електронних засобів та інтернет-ресурсів.

Звичайно, при такому зміщенні акцентів з аудиторної на самостійну роботу, залежить успішність, якість подальшої роботи студента вже у самостійному режимі. Безперечно, при підготовці завдання, що пропонується для самостійного відпрацювання й закріплення матеріалу, необхідно пам`ятати про, зазвичай, неоднаковий рівень здібностей, підготовки та мовленнєвої компетенції студентів. Отже, при надто великий різниці у рівні студентів однієї групи, варто розробити серію завдань для менш підготовлених студентів, з меншим рівнем знань.

Крім того, особливо значущим аспектом у досягненні якісного вивчення іноземної мови, за будь-яких умов, при будь-якій кількості навчальних годин, є постійний контроль за тим, як розуміється, засвоюється, відпрацьовується та використовується на практиці набуті знання та навички.

Все вищезазначене є важливим для успішного вивчення іноземної мови, але все це буде спрацьовувати більш ефективно при наявності чіткої й сильної мотивації у студента до вивчення певної мови. Звичайно штучно визвати зацікавленість до вивчення мови досить складно, вона має бути підтримана зовнішніми чинниками (життєвою необхідністю спілкуватися у іншомовному середовищі, або успішно скласти іспити для вступу у ВНЗ, отримати гарну роботу і т. п.), але підтримати її можливо за рахунок використання у навчанні комунікативних творчих завдань, виконання яких потребує застосування й активізації всіх знань й навичок студента, використання його «background knowledge» з інших сфер життя, активної розумової діяльності тощо.