«Актуальные проблемы препо­да­ва­ния иностранных языков для профессионального общения». Поступившие работы

Біднова Ю. І.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ДИСКУСІЯ ЯК ІНТЕРАКТИВНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Сучасний стан освіти й педагогіки, їх стратегічні цілі висувають на порядок денний проблему активізації пізнавальної діяльності студентів. Тому в дидактиці й практиці навчання вносяться відповідні корективи в розуміння методів навчання як способів взаємозв’язаної діяльності викладача та студентів, спрямованих на досягнення мети й завдань навчального процесу. Пожвавлюються пошуки інтерактивних форм і методів навчальної роботи. До таких методів належать проблемно-пошукові, дослідницькі методи, пізнавальні ігри, самостійна робота студентів, алгоритмізація, метод зіткнення поглядів (дискусій), метод проектів.

Однією з найважливіших форм інтерактивної методики є навчальна дискусія. Застосування цієї методики у процесі занять зі студентами за умов вибору актуальних та життєвих тем сприяє розвитку їхнього інтересу до процесу навчання, а також дає змогу урізноманітнити навчальний процес. Дискусія є ефективним засобомрозвитку непідготовленого усного мовлення студентів на занятті з іноземної мови. Її навчальна цінність полягає в тому, що в дискусії ступінь наближеннямовних дій до реальних умов комунікації найвищий порівняно з багатьма іншими видами і формами роботи, які використовуються при вивченні іноземної мови.

Навчальна дискусія дозволяє виробляти та розвивати у студентів уміння активізувати в момент мовлення мовні засоби, необхідні для адекватного вираження думки; уміння вирішувати різні мисленнєві завдання; відстоювати власний погляд. Вона дозволяє відібрати той дидактичний матеріал, який найповніше враховує запити певної студентської аудиторії, члени якої виступають потенційними учасниками дискусії.

Проблема організації та проведення дискусій була в центрі уваги Е. П. Шубіна, Й. М. Бермана і В. А. Бухбіндера, В. Л. Скалкіна і Г. А. Рубінштейна, М. Кларіна та багатьох ін. Л. Чернишова вивчала навчальну дискусію як один із прийомів формування навичок непідготовленого зв’язного мовлення; Л. І. Ярославська розглядала роль дискусій та диспутів на заняттях з іноземної мови у процесі подолання педагогічних бар’єрів у вищому навчальному закладі.

Основними елементами структури навчальної дискусії є тема, експозиція, мовленевий стимул, ключові слова і направляючі питання, мовленева реакція співрозмовника. Тема дискусії повинна бути цікавою, особистісно вагомою, надзвичайно актуальною для студентів та спонукати їх бути небайдужими, активними, виявляти ініціативу, висловлювати свою точку зору на проблему. Завданням є не лише формулювання своїх думок, але й порівняння їх з позицією інших учасників дискусії, що врешті-решт веде до прийняття загального висновку. Теми для дискусії можуть бути різноманітними: «Регіональні та соціальні відмінності між США та Україною», «Життя молоді в Україні та за кордоном», «Освіта в Україні, Великій Британії, США», «Охорона навколишнього середовища». За В. Л. Скалкіним, експозиція може бути 1) експліцитною, 2) з невираженою проблематикою та 3) із заданою проблематикою.

Технології навчання студентів у дискусії є досить цікавими для сучасної вищої школи. До них відносять: «Метод ПРЕС», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Безперервну шкалу думок», «Дискусію в стилі телевізійного ток-шоу», «Оцінювальну дискусію», «Дебати» тощо. Дискутувати варто починати з проведення такої інтерактивної технології, як «Метод ПРЕС». Її використовують при обговоренні дискусійних питань та проведенні вправ, у яких потрібно посісти й чітко аргументувати певну позицію з обговорюваної проблеми. Така інтерактивна технологія сприяє виробленню й формулюванню студентами аргументів, висловлюванню ними думок з дискусійного питання у виразній і стислій формі, умінню переконувати інших.

Методи інтерактивного навчання допомагають надати кожному студенту увагу, зробити так, щоб його участь у опрацюванні матеріалу мала не пасивнийхарактер, а активний. Під час групової роботи студенти мають можливість тісно спілкуватися один з одним, що сприяє навчанню культурі ведення діалогу, підвищенню мотивації студентів та їх подальшому прогресу.

Таким чином, проведення дискусій та диспутів на заняттях з іноземної мови спрямоване не тільки на повторення раніше вивчених лексичних одиниць, а також і дозволяє активізувати увагу й мислення студентів, надає можливість проявити креативний підхід і підвищує пізнавальний інтерес. У студентів формуються комунікативні вміння (слухати партнера, виявляти особливості в конфліктному, проблемному, діловому спілкуванні, переконувати, аргументувати, відстоювати свої позиції, вільно висловлювати власну думку тощо), емпатійні вміння (інтуїтивно розуміти емоційний стан інших членів групи, створювати з ними атмосферу емоційної близькості та теплоти, усвідомлювати їхні думки та почуття тощо), рефлексивні вміння (аналізувати й розуміти свій емоційний стан і поведінку, пояснювати, оцінювати свої дії, здійснювати різні способи перевірки та контролю своєї поведінки та діяльності тощо) вміння.

Список використаних джерел:

1. Пассов Е. Й. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е. Й. Пассов. – М.: Просвещение, 1991. – 223 с.

2. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А. С. К., 2004. – 192 с.

3. Скалкін В. Л. Вправи з розвитку усного комунікативного мовлення: gосібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1978. – 129 с.