Миронова М. І.

Львівська комерційна академія, Україна

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Комерційні банки – одні з найважливіших економічних інститутів сьогодні в будь-якій країні. Банки забезпечують швидкі розрахунки між суб’єктами господарювання, сприяють інвестуванню заощаджень населення та підприємств і розвитку економіки в цілому. Економіка країни і банківський сектор тісно взаємопов’язані між собою. З одного боку, стабільність банківської системи відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного розподілу фінансових ресурсів і посиленні економічного зростання. З іншого боку, макроекономічне середовище впливає на стан і стабільність банківського сектору.

В умовах глобалізації та міжнародної інтеграції економіка країн стає більш відкритою, що призводить до зростання їх уразливості до зовнішніх макроекономічних процесів, що відбувається у світі. Це підтверджується тим, що кризи в світі почастішали та набувають усе більш серйозних масштабів. Ефекти від криз зачіпають різні сторони економіки, в тому числі і банківську систему, від фінансової стійкості якої залежить нормальне функціонування і розвиток економіки.

Світова фінансова криза стала випробуванням для вітчизняної банківської системи, адже фахівці досі активно працюють над впровадженням антикризових стратегій. Для подолання кризових явищ у фінансовій та банківській сферах країнами світу, передусім ЄС та США, проводилися і проводяться заходи з подолання короткострокових ризиків, проте у більшості вони дотримуються політики жорсткого грошово-кредитного регулювання. На довгострокову перспективу лише структурні реформи допоможуть країнам подолати внутрішні дисбаланси та мінімізувати ризики фінансової стабілізації [2, с. 23].

Щодо України, то макроекономічні процеси останніх років негативно вплинули на функціонування та розвиток її банківської системи, унаслідок яких, по-перше, процес відтворення банківських ресурсів та активів відійшов від кругообігу виробничого капіталу, який постійно потребує грошових ресурсів, оскільки банки в основному зосередилися на спекулятивних видах діяльності; по-друге, макроекономічні процеси породили ряд деформацій і суперечностей всередині банківської системи, зокрема дисбаланс між заощадженнями та попитом на кредитні ресурси, високі банківські ризики, відсутність диверсифікації банківської діяльності. У результаті банківський капітал формувався за рахунок перерозподілу доданої вартості виробничого сектора економіки і одночасно через інституційну залежність банки практично субсидіювали його, надаючи кредити, погашення яких було проблематичним [1, с. 64–66].

На сьогодні подальша дестабілізація банківської системи відбувається через те, що спостерігається погіршення фінансового становища реального сектора, держави та регіонів, що зумовлює відтік банківського капіталу для покриття фінансових дефіцитів; низький рівень ліквідності банківської системи порівняно з оборотами за активними та пасивними операціями, що може призвести до кризи неплатежів як за зобов’язаннями перед клієнтами, так і за міжбанківськими кредитами; втягування банківських ресурсів у покриття дефіциту державного бюджету, яке посилює вірогідність обвалу ринку облігацій внутрішньої державної позики; продовження переростання кризи неплатоспроможності реального сектора в масове неповернення банківських кредитів; загострення конкурентної боротьби за перерозподіл банківських сфер впливу та збільшення кількості банківських банкрутств.

Отже, можна констатувати, що стабільний розвиток банківської системи потребує негайного поліпшення макроекономічних умов, забезпечення яких неможливе без активної участі держави. Тому спрямованість монетарної політики має визначатися сукупністю певних послідовних кроків у двох тісно взаємопов’язаних напрямах, що принаймні створили б можливість наблизитись до стабілізації як банківського сектору, так і національної валюти України.

Перший напрям – стабілізація банківської системи. Він пов’язаний з об’єктивною потребою формування необхідних засад підтримання фінансової стійкості банківських установ та їх достатньої ліквідності як ключової умови ефективного здійснення ними своїх базових функцій фінансового посередництва, виконання зобов’язань перед вкладниками і кредиторами, а також забезпечення безперебійності платежів і розрахунків між суб’єктами ринку як принципової умови нормального функціонування всієї економіки. Банківський сектор є складовою ланкою економічної системи та має безпосередній вплив на реальний сектор, тому від фінансової стійкості банківської системи залежать можливості кредитування, а відповідно і відновлення темпів його розвитку. Тому у посткризовий період перед державою стоїть завдання проведення комплексних структурних реформ на основі використання інструментів грошово-кредитної політики.

Другий напрям – стабілізація національної валюти. Він визначається завданням зі зменшення загроз як для внутрішньої вартості грошової одиниці внаслідок наростання інфляційних процесів, так і зовнішньої ціни національних грошей, вираженням чого є обмінний курс. При цьому особливо важлива роль належить саме валютному курсу як головному тактичному орієнтиру монетарної політики. Він слугує не лише індикатором кон’юнктури валютного ринку, а й важливим сигналом для всіх суб’єктів господарювання та фізичних осіб, визначаючи інфляційні очікування та цінову динаміку.

До пріоритетних завдань із забезпечення фінансової стійкості банківської системи, які потрібно вирішити в найближчій перспективі, можна віднести наступні (рис. 1).

Рис. 1. Пріоритетні завдання із забезпечення фінансової стійкості

банківської системи України

  (джерело: авторська розробка на підставі [3, с.7])

Висновки. Розвиток вітчизняної банківської системи відбувається під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, тому збереження її фінансової стійкості в сучасних умовах повинно супроводжуватися забезпеченням довгострокової ефективності банківської діяльності, поверненням довіри клієнтів до банківських установ, вдосконаленням банківського нагляду згідно із світовими стандартами.

Список використаних джерел:

1.              Азаренкова Г. М. Фінансова стабільність розвитку банків: аналіз та перспективи: монографія / Г. М. Азаренкова , О. Г. Головко, В. В. Смирнов. – К.: УБС НБУ, 2011. – 191 с.

2.              Вовчак О. Причини та наслідки впливу світової фінансової кризи на розвиток банківського та реального секторів економіки України / О. Вовчак // Вісник НБУ. – 2009. – № 8. – С. 22–25.

3.              Міщенко В. І. Відновлення фінансової стійкості банківської системи України: антикризові заходи / В. І. Міщенко, Р. В. Шпек, М. І. Савлук // Вісник НБУ. – 2009. – № 5. – С. 3–12.