Д. е. н. Коваленко В. В.

Одеський національний економічний університет, Україна ;

Севастопольський банківський інститут Університету банківської справи Національного банку України

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ АНТИКРИЗОВОЮ   ФІНАНСОВОЇ СТІЙКІСТЮ БАНКІВСЬКИХ   УСТАНОВ

Дослідження передумов виникнення та розгортання глобальної фінансової кризи 2007 – 2008 рр. засвідчило, що світове господарство являє собою багаторівневу, ієрархічну систему, яка характеризується цілісністю, взаємопов’язаністю її структурних елементів. У доповіді Світового банку «Фінансування глобального економічного відновлення», експертами організації було відзначено, що після «офіційно визнаного» початку кризи у другій половині 2008 року світова фінансова система зазнала низку «стресів», що викликали глобальні дисбаланси, від яких постраждали майже всі країни світу [1].

Антикризове регулювання фінансової стійкості банківської діяльності виступає одним із інструментів діагностування, на підставі проведення якого можна розробляти заходи спрямовані як на попереджен­ня кризи, так і на її подолання та відновлення показників банківської ді­яльності на докризовому рівні. Тим паче, останнім часом експерти все частіше прогнозують третю хвилю світової фі­нансово-економічної кризи, яка до­сягне свого максимуму в 2020–2040 рр. і матиме ще більші негативні наслідки для світової фінансової системи, ніж дві попередні [2, с. 20].

Основна мета реалізації антикризових заходів полягає у забезпеченні фінансової стійкості, стабільності, платоспроможності банківської діяльності. Тому, формування системи антикризового управління фінансової стійкістю банків та конкретизація основного її інструменту – антикризових заходів на сьогодні виступає одним із актуальних питань у державному управлінні та нагляду за банківською діяльністю.

Процес формування ефективної антикризової системи управління фінансовою стійкістю спрямований, перш за все, на підвищення стійкості банківських установ та забезпечення стабільності банківських систем в умовах посилення інтеграційних процесів та глобалізації фінансових ринків. Це обумовлено великою кількістю чинників:

-       надзвичайною складністю механізму функціонування міжнародних банківських систем та використанням значного переліку нових фінансових інструментів, різноманітністю операцій та швидкістю переміщення фінансового капіталу, що збільшує кількість банківських ризиків, форми їх прояву та можливі наслідки;

-       циклічністю розвитку економіки, що посилює вплив системних ризиків на процеси їх переміщення з банківського сектору до ринку капіталу та ринку похідних фінансових інструментів;

-         необхідністю вдосконалення розкриття інформації та забезпечення її прозорості на основі використання макропруденційних показників, що віддзеркалюють функціонування міжбанківського грошового ринку, ринків репо , акцій, облігацій, похідних фінансових інструментів тощо;

-       необхідністю вдосконалення методів управління банківською діяльністю, у т. ч. антикризового на основі відповідної гармонізації міжнародних і національних регуляторних систем;

-         необхідністю запровадження єдиних стандартів у сфері банківського менеджменту, забезпечення технічної сумісності інфраструктури, прозорості ціноутворення на відповідні банківські та фінансові послуги тощо.

Таким чином, фінансова криза виявила недоліки в існуючих системах управління, а пошук виходу зі ситуації, що склалася на світовому та вітчизняному фінансовому ринках, визначив основні напрямки дій, спрямованих на зниження ризиків банків і вдосконалення норм та методів антикризового управління.

Отже, банківська система повинна визначатися стійкістю до впливу негативних факторів та забезпечувати виконання покладених на неї функцій, що знаходить свій пряв у ефективному перерозподілі фінансових ресурсів у часі та просторі; оцінці та управлінні банківськими ризиками; згладжуванні наслідків фінансових потрясінь тощо.

При формуванні методологічних засад антикризової системи управління фінансовою стійкістю банків необхідно враховувати велику кількість чинників,які слід розглядати на макрорівні, мезорівні та макрорівні (рис. 1).

Рис. 1. Чинники, що впливають на складові антикризової системи управління фінансовою стійкістю банків

( джерело : авторська розробка )

Таким чином, ефективність антикризового управління фінансовою стійкістю банків характеризується ступенем досягнення цілей пом’якшення, локалізації чи позитивного використання кризи в зіставленні з витраченими на це фінансовими ресурсами. Важко оцінити таку ефективність у точних розрахункових показниках, але визначити її можна при аналізі і загальній оцінці управління банком, його успішності чи прорахунків. На нашу думку, зазначені проблеми зможуть бути вирішені впровадженням системи антикризового управління фінансовою стійкістю банків.

З нашої точки зору, антикризове управління фінансовою стійкістю банків – це спроможність банків максимально ефективно та з мінімальним ризиком трансформувати, розподіляти та використовувати свої ресурси (персонал, фінансові ресурси, активи, обладнання та інформаційні технології) для виконання своїх зобов’язань в умовах допустимого ризику та протистояти виникненню кризи.

До функцій, які виконує система антикризового управління фінансовою стійкістю банків віднесено: діагностика симптомів кризи; розробка стратегії фінансового оздоровлення; усунення неплатоспроможності; відновлення фінансової стійкості; забезпечення фінансової рівноваги; аналіз фінансового стану; розробка планів управління кризовими ситуаціями; контроль за реалізацією управлінських рішень.

До основних принципів системи антикризового управління фінансовою стійкістю банків слід віднести: постійної готовності до реагування; превентивності дій; терміновість реагування на окремі кризові явища в фінансовій діяльності банків; диференціація індикаторів кризових явищ за рівнем їх небезпеки для банків; адекватність реагування банків на міру реальної загрози його рівноваги; повна реалізація внутрішніх можливостей виходу банків з кризового стану.

Список використаних джерел:

1.              Global Economic Prospects 2009: Commodities at the Crossroads [Електронний ресурс]. – W ashington : The International Bank for Reconstruction and Development // The World Bank . Режим доступу: http: // www.worldbank.org