К. е. н. Курач В. П., Портянова О. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Сьогодні від ефективності інвестиційної політики залежать стан виробництва, положення і рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції є основою для розвитку підприємств, окремих галузей і економіки в цілому, що й визначає актуальність теми.

Згідно з чинним законодавством України, інвестиційна діяльність банків охоплює: інвестиції у розвиток власного бізнесу; інвестиції у розвиток іншого підприємства; формування інвестиційного портфелю банку; участь у формуванні або кредитування інноваційно-інвестиційних проектів [2].

Інвестиційна діяльність банків має за мету: збереженість капіталу банку; приріст дохідності банку; забезпечення ліквідності балансу банку; підтримку вторинних резервів банку [1].

Сьогодні вкладення банків в економіку України здійснюється у двох основних формах: пряме фінансування інвестиційних проектів; вкладення в цінні папери.

Для аналізу інвестицій комерційних банків у цінні папери було взято за основу цінні папери в торговому портфелі банків та цінні папери в портфелі банків на продаж.

Аналіз динаміки торгового портфеля банків свідчить про те, що кількість цінних паперів в торговому портфелі банків має позитивну тенденцію для всієї банківської системи та зокрема для першої групи банків.

Найменше цінних паперів в торговому портфелі банків було у післякризовий 2010 р. Це обумовлено тим, що після кризи ціни (курси) за цінними паперами були низькі і нестабільні, проте на даний час, у порівнянні з 2009 р., цінні папери у торговому портфелі банків збільшились на 211 % по всій банківській системі.

Серед банківських груп найбільш суттєві зміни відбулися у третій групі завдяки значному збільшенню цінних паперів в торговому портфелі банків цієї групи у 2013 р., по відношенню до 2009 р. збільшення відбулося на 786 %.

У структурі активів цінні папери в торговому портфелі банків займають незначну частку (1,5–7 % у різні роки), проте вона поступово збільшується (відносно до 2009 р. у 2013 р. – на 0,94 % по банківській системі загалом). Найбільше зростання по банківських групах зафіксовано за третьою групою банків – на 2,04 % [2; 4; 5].

Цінні папери в портфелях банків на продаж за першою групою банків стрімко зростають, починаючи з післякризових років, зокрема це стосується першої групи банків. За банківською системою у 2013 р. по відношенню до 2009 р. спостерігається зростання цінних паперів в портфелях банків на продаж, вони зросли майже в 6 разів.

У структурі активів банків цінні папери на продаж займають більшу частку ніж торгові цінні папери – від 6,18 % (у 2009 р.) до 21,69 % (у 2011 р.). Лідером у збільшенні цінних паперів на продаж знов є перша група банків [ 2 ; 5 ].

Для аналізу інвестицій комерційних банків у реальний сектор економіки було використано інформацію щодо їх вкладень в асоційовані та дочірні компанії і в інвестиційну нерухомість.

Починаючи з 2010 р. банківські інвестиції в асоційовані та дочірні компанії постійно зростають, проте це зумовлено виключно інвестиціями банків першої групи. Друга група банків інвестувала в асоційовані та дочірні компанії від 151,1 млн грн (у 2009 р.) до 501,8 млн грн (у 2013 р.), а третя та четверта групи інвестували менше 40 млн грн. Це дуже низькі показники порівняно до банківських інвестицій у цінні папери.

У структурі активів інвестиції в асоційовані та дочірні компанії займають взагалі менше 1 %. Найбільше інвестицій було у 2013 р. – 0,55 % від всіх банківських активів [3– 5 ].

Банківські інвестиції в нерухомість стабільно зростають, починаючи з 2010 р. Хочеться відмітити, що найбільше збільшила свої інвестиції в нерухомість друга група банків, на відміну від інших розглянутих показників де лідирувала перша група. Інвестиції другої групи у 2013 р. порівняно з 2010 р. збільшились на 4281 %, а в цілому по банківській системі – на 966 %.

Отже можна зробити висновок, що банківські інвестиції в нерухомість стрімко розвиваються, але за своїми обсягами ще дуже незначні порівняно навіть з інвестиціями в асоційовані та дочірні компанії.

У структурі банківських активів інвестиції в нерухомість займають 1,51 % до 5,05 % у проміжок з 2010 р. по 2013 р. З 2012 відзначається стрімке зростання цих інвестицій у структурі активів.

Цікавим є той факт, що у 2009 р. взагалі не було банківських інвестицій в нерухомість. У цей кризовий рік усі інвестиції, які стосувались реального сектора економіки, були направлені у асоційовані та дочірні компанії для того, щоб вони залишились на ринку [ 2 ; 5 ].

На жаль, Україна все ще не отримала статусу країни, привабливої для великих інвестицій. Більшість українських банків не зацікавлені у довгостроковому розміщенні своїх капіталів, так як в цьому сегменті інвестування присутній високий рівень ризику.

Проблемою розвитку банківського сектору України є формування фінансово-економічного механізму реалізації інвестиційно-інноваційної моделі, яка потребує створення або удосконалення роботи цілого ряду фінансових інститутів, до яких перш за все належать банки [2].

Для активізації інвестицій в Україні необхідно:

– підвищити довіру населення до банківської системи, створити привабливіші умови для довгострокових вкладів населення, з метою забезпечення банків довгостроковими ресурсами;

– знизити вартість кредитів рефінансування НБУ та встановити її на рівні нижчому від облікової ставки, полегшити доступ до них комерційних банків, активізувати механізми довгострокового рефінансування банків, що здійснюють кредитування інноваційної сфери;

– удосконалити законодавство в частині захисту прав банків-кредиторів, визнати неповернення кредиту злочином і реалізувати ці положення на всіх щаблях державної та судової влади;

– удосконалити податкове законодавство, встановити податкові пільги для банків під довгострокові кредити в інноваційну діяльність;

– впровадити державну систему страхування ризиків інноваційної діяльнос ті, зокрема спеціально створеною держаною страховою компанією, механізм державного страхування інноваційних кредитів, надати державні гарантії по кредитах в інноваційну сферу;

Список використаних джерел:

1.              Дані фінансової звітності банків України 2013 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id97

2.              Данько М. С. Методичні особливості прогнозування інноваційного розвитку економіки України / М. С. Данько // Наука та наукознавство. – Львів: 2010. – № 4. – С. 40–53 .

3.              Національний банк України ( За станом на 01.01.2011) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=74227

4.              Національний банк України ( За станом на 01.01.2012) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=102699

5.              Н. В. Черевик Діяльність інвестиційних банків в Україні: проблеми та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Н. В. Черевик, І. О.   Компанієць. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1335