Сагач Т. О., Тростянська К. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ВПЛИВ РИЗИКУ РЕПУТАЦІЇ НА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ

Через нестабільність політичної та, як наслідок, економічної ситуації в Україні проявляється загострення напруженості в суспільстві та посилення паніки в рядах вкладників, які продовжують вилучати свої заощадження з банківських рахунків. Українські банки відчувають цілу низку проблем, з яких виділяють наступні: скорочення припливу коштів із приватного сектора, суттєве падіння курсу національної валюти та втрату довіри з боку вкладників. На тлі зазначених проблем питання управління репутаційним ризиком набуває особливої актуальності.

Ризик репутації складає основну загрозу для банків, оскільки характер їхнього бізнесу вимагає підтримки довіри у вкладників, кредиторів і на місці проведення ринкових торгів узагалі. Ризик репутації визначається як ймовірність того, що погана слава про практику ділових відносин та співробітництво банку, незалежно від того, правда це чи ні, призведе до втрати віри в надійність установи [1]. За іншим визначенням, ризиком репутації є «наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду» [3].

Репутаційний ризик впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати існуючі відносини. Цей ризик може призвести банк (або його керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, у тому числі до притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності. Ризик репутації має місце на всіх рівнях організації, і тому банки мають відповідально ставитися до своїх взаємовідносин із клієнтами та суспільством.

Ризик репутації впливає на капітал і надходження банку, але його важко точно виміряти кількісно. Тому Національним банком було вирішено, що за цим ризиком будуть оцінюватися лише сукупний ризик і напрям ризику [2].

Банки особливо вразливі до ризику репутації, оскільки вони, будучи пов’язані з великою кількістю контрагентів та акумулюючи значні фінансові ресурси, можуть дуже легко стати знаряддям чи жертвою незаконної діяльності з боку їхніх клієнтів, або інших осіб.

Нами проведене дослідження впливу ризику репутації на декілька банківських установ.

Банк № 1: один з найбільших банків України, через це ризик втрати репутації є для нього досить важливим. На початку 2012 року в мережі Інтернет почали поширюватися непідтверджені повідомлення про те що Банк № 1 має суттєві проблеми.

Рис. 1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності Банку№ 1

Різке зниження коефіцієнту миттєвої ліквідності у 1 кварталі 2012 року було спричинене відтоком грошових коштів (рис. 1). В наступних періодах ситуацію з ліквідністю було стабілізовано.

Прибуток даного банку в 1 кварталі 2012 року зменшивсь майже вдвічі порівняно з 4 кварталом 2011. В 2 кварталі 2012 року теж спостерігається зменшення загальної суми прибутку, а в 3 кварталі даний банк взагалі має збиток (рис. 2). Одним із факторів зменшення прибутковості протягом 2–4 кварталу є зростання процентних витрат за залученими ресурсами. Проте завдяки виваженій політиці та висвітленні у пресі перспектив розвитку банку вдалося запобігти відтоку клієнтів.

Рис. 2. Прибуток (збиток) Банку № 1

Банк № 2: банк з іноземним капіталом, який входить до ІІІ групи банків. У цьому випадку йдеться про претензії податкових органів до Банку № 2, про що було опубліковано в відомому багатьом інтернет-виданні на початку 2013 року. Поява таких відомостей викликала подив у керівників банку, оскільки інформація про ухвалені на користь даного банку судові рішення публічна та розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. В інтернеті з'явилось повідомлення про те, що загін податкової міліції насильно вилучав з приміщення банку документацію. З приводу цього Банк № 2 звернувся до редакції за спростуванням недостовірної інформації.

Рис. 3. Коефіцієнт миттєвої ліквідності Банку № 2

Значення коефіцієнта миттєвої ліквідності різко зменшилось у 1 кварталі 2013 року порівняно з 4 кварталом 2012 і на кінець року залишалось досить низьким (рис. 3). Тобто можна зробити висновок, що на банк, який не є лідером даний ризик має більший вплив.

У Банку № 2 в 1 кварталі 2012 року спостерігається значне зменшення обсягів коштів банків. В 2 кварталі обсяги майже не змінились. І лише в 3 кварталі спостерігається збільшення обсягів залучених коштів.

Значно зросли витрати у 1 кварталі 2013 року, проте протягом наступних кварталів їх сума поступово зменшується. Тобто банку, який за розміром активів знаходиться в третій групі для залучення допоміжних ресурсів та збереження уже існуючих необхідно значно збільшувати ціну депозитів, а це веде до зростання відсоткових витрат та, як наслідок, до зменшення банківського прибутку (рис. 4).

Рис. 4. Прибуток (збиток) Банку № 2

Складність аналізу репутаційного ризику полягає у неможливості виокремлення впливу саме репутаційних факторів на результат діяльності банку, але проведене дослідження свідчить про те, що індикаторами можуть бути:

1) динаміка процентних витрат;

2) динаміка залишків на рахунках контрагентів;

3) динаміка коефіцієнта ліквідності.

Оскільки ринкові умови і структури банків є різними, не існує єдиної системи управління ризиками, прийнятної для всіх банків. Кожна установа має розробити свою власну програму та системи управління ризиками, відповідно до своїх потреб і обставин.

Список використаних джерел:

1.              Дячук О. А. Довіра як важлива основа функціонування банківських [Електронний ресурс] / О. А. Дячук . – Режим доступу: http://www.intkonf.org/category/arhiv/suchasnist-nauka-chas-19-211112/ekonomika

2.              Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» Постанова Правління Національного банку України № 104 від 15.03.2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0104500-04

3.             Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (Положення, п. 1.2) Постанова Правління Національного банку України N 189 від 14.05.2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0381-03