К. е. н. Заруцька О. П.
Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, Україна
РОЗВИТОК ЗАСАД ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОГО БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ ЯК ПРИНЦИПОВА УМОВА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ СУЧАСНОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
Головним завданням банківського нагляду є забезпечення фінансової стійкості банківської системи шляхом контролю та управління її фінансовим станом на основі адекватної оцінки стійкості як самої системи, так і банків, що входять до її складу. Своєчасне виявлення сфер підвищених ризиків забезпечує можливість раннього реагування та вибір адекватних заходів впливу до банків з оглядом на фактичний рівень фінансової стійкості та ступень толерантності керівництва цих банків до ризиків.
Сучасні умови розширення зв’язків між банками, дифузії банківських ризиків та обмежені ресурси банківського нагляду потребують вдосконалення традиційного інструментарію, переходу від універсальних методик оцінки фінансової стійкості банків до диференційованих підходів до конкретних груп банків залежно від їх профілю ризиків, переліку основних операцій, джерел отримання прибутку, структури основних статей балансу, особливостей клієнтської бази тощо. Методологічний апарат банківського нагляду має забезпечити превентивне реагування на найбільші ризики у діяльності конкретних банків, оцінювати ефективність їх внутрішніх систем управління ризиками та моделювати можливі наслідки вибраних банками стратегій управління. Провідну роль у розробці теоретико-методологічних положень вітчизняної системи нагляду відіграють директивні документи Базельського комітету з банківського нагляду, якими визначені основні принципи регулювання банківської сфери та оцінки ризиків банків [1; 5].
Узагальнення сучасних тенденцій розвитку наглядової практики в різних країнах світу протягом останнього десятиріччя свідчить про перенесення акцентів з мікропруденційного банківського нагляду, орієнтованого на захист інтересів вкладників та кредиторів всіх без виключення банків шляхом моніторингу за внутрішньобанківськими ризиками, до макропруденційного нагляду, який спрямовується на забезпечення фінансової стійкості банківської системи в цілому за рахунок моніторингу переважно за великими системними банками, що мають найбільший вплив на загальний фінансовий стан [4; 6].
В той же час, враховуючи специфіку вітчизняної банківської системи, значну кількість банків, концентрацію активів у найбільших з них, перехід до макропруденційного нагляду має відбуватися поступово, шляхом спрямування нагляду на групи однорідних банків, а не лише на великі системні банки. Необхідно контролювати та виявляти зони підвищених ризиків у межах груп банків із різним обсягом активів, оскільки одночасна втрата їх стійкості може призвести до негативних соціально-політичних наслідків.
Банки України значно відрізняються за масштабами і профілем ризиків. Найбільші банки мають велику мережу підрозділів, широке коло клієнтів, розвивають перелік послуг із різноманітними профілями ризиків. На долю малих банків часто припадають окремі сегменти ринку, визначені стратегічними установками акціонерів, потребами клієнтської бази, іншими умовами діяльності. Протягом тривалого часу спостерігається стійка спеціалізація банків та однорідність реакції близьких за структурою банків на негативні зовнішні чинники. На наш погляд, у визначених умовах доцільним є впровадження у системі банківського нагляду методів виокремлення однорідних груп банків та застосування до них типізованих процедур контролю, аналізу ризиків та реагування [3].
З метою забезпечення фінансової стійкості банківської системи, оптимізації ресурсів нагляду та раннього реагування на підвищені ризики нами запропонована концепція медіопруденційного банківського нагляду, що складається із трьох основних елементів: агрегованого нагляду на рівні банківської системи, компаративного нагляду за однорідними структурно-функціональними групами та специфікованого нагляду за окремими банками.
Порівняльні дослідження фінансової стійкості банків свідчать про наявність у більшості з них стійких структурно-функціональних відхилень від рівноважного розподілу основних агрегатів активів і пасивів, доходів і витрат. Фінансово стійкими, на наш погляд, можна вважати лише банки із контрольованим рівнем основних видів ризиків та збалансованою структурою балансу. Навіть якщо функціональна спеціалізація, що супроводжується відповідним структурним дисбалансом, забезпечує банку певні тимчасові переваги, її наслідком обов’язково є підвищення вразливості банку до впливу негативних зовнішніх чинників, нездатність до динамічної адаптації до трансформаційних змін на ринку. Даний висновок підтверджений значною кількістю банків, що втратили фінансову стійкість під час фінансово-економічних криз.
Дослідження структурно-функціональних характеристик банків та виокремлення однорідних груп доцільно проводити з використанням методики карт Кохонена , яка забезпечує одночасне врахування структурних характеристик банків і візуальне представлення великих масивів даних, що складаються із значної кількості параметрів (звітних показників окремих банків), об’єднаних у множину записів (дані усіх банків за кілька звітних періодів) [2; 7].
Основу концепції медіопруденційного банківського нагляду, що спрямовується на управління фінансовою стійкістю банківської системи та окремих банків, складає процедура формування структурно-функціональних груп банків – однорідних об’єктів за значеннями структурних показників, які характеризують складові основних агрегатів банківських активів, пасивів, доходів та витрат. Групування банків за структурними показниками, які розраховуються за даними оприлюдненої фінансової звітності і виступають зовнішніми характеристиками специфіки їх розвитку, сприяє виявленню їх внутрішніх, прихованих властивостей – функціональними ознаками спеціалізації на ринку банківських послуг. Даний аспект розподілу банків практично не досліджується в системі банківського нагляду, хоча, на наш погляд, має суттєве значення для оцінки фінансової стійкості банківської системи.
Слід підкреслити, що коректне виокремлення груп банків, як об’єктів банківського нагляду, є важливішою умовою обґрунтованого впровадження наглядових процедур, оскільки узагальнені середні фінансові показники групи визначають вибір інструментів, процедур та заходів для підтримання фінансової стійкості усіх банків, що входять до її складу. Існуючі підходи до групування банків за розміром активів не враховують їх якісних відмінностей і виконують лише технічну функцію розподілу об’єктів нагляду між центральним апаратом та регіональними управліннями Національного банку України. Виокремлення структурно-функціональних груп банків з одночасним урахуванням усіх структурних показників забезпечує всебічний аналіз профілю ризику банків та їх моніторинг у динаміці.
Метод нейронних мереж забезпечує зручну візуалізацію розподілу банків, демонструє закономірності взаємного зв’язку груп протягом тривалого часу, що дозволяє оцінювати особливості домінуючих структурно-функціональних характеристик та встановлювати обмежувальні показники банківського нагляду для кожної групи.
Запропонований підхід до оцінки фінансової стійкості банків з використанням нейронних мереж до групування банків дозволяє не лише проводити аналіз фактичного рівня фінансової стійкості, а й розробляти сценарії розвитку кожного з банків, визначати їх наслідки, прогнозувати місце банку на ринку банківських послуг, вивчати ступень ризиків, притаманних його діяльності. При застосуванні таких заходів впливу, як обмеження або зупинення окремих операцій, розробка програм фінансового оздоровлення, письмових угод щодо покращення фінансового стану банків, можливе обґрунтування тих параметрів діяльності, що здатні забезпечити відновлення збалансованого розвитку банку. Впровадження підходів до виявлення, контролю та вимірювання структурного ризику дозволить розвивати диференційовані інструменти банківського нагляду та спрямовувати ресурси на сфери підвищених ризиків.
Диференційований підхід до банківського нагляду на основі побудови трирівневої системи банківського нагляду забезпечує виявлення зв’язку і місця кожної частини у загальному розвитку даної системи, оцінки найбільших погроз та опрацювання шляхів запобігання та управління ризиками. Інструментарій аналізу та регуляторного впливу на структурно-функціональні групи банків має вдосконалюватися і розвиватися разом із сучасними міжнародними підходами та принципами. Запропонований підхід до виокремлення однорідних структурно-функціональних груп є переходом від статичних показників і загальних обмежень до групування подібних об’єктів та індивідуального підходу до оцінки фінансової стійкості банків за формалізованими процедурами, що враховують конкретний етап розвитку системи та специфіку банківських ризиків визначеного періоду.
Впровадження методики медіопруденційного банківського нагляду на основі формування та дослідження однорідних структурно-функціональних груп забезпечить поглиблений економічний аналіз сутнісних характеристик цих груп, їх функціонального положення на ринку банківських послуг, виявлених та прихованих ризиків діяльності та перспектив розвитку. Такий підхід забезпечить превентивність та проактивність наглядових процедур.
Список використаних джерел:
1. Базельський комітет з питань банківського нагляду [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs107.pdf
2. Дебок Г. Анализ финансовых данных с помощью самоорганизующихся карт: пер. с англ. / Г. Дебок , Т. Кохонен ; Нац. фонд подготовки кадров . – М.: АЛЬПИНА, 2001. – 317 с.
3. Заруцька О. П. Банківський нагляд з використанням структурно-функціонального аналізу: теорія, світовий і вітчизняний досвід: монографія / О. П. Заруцька . – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2013. – 379 с.
4. Коваленко В. В. Антикризове управління в забезпеченні фінансової стійкості банківської системи: монографія / В. В. Коваленко, О. В. Крухмаль . – Суми: УАБС НБУ, 2007. – 198 с.
5. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків», схвалені Постановою Правління Національного банку України № 104 від 15.03.04.
6. Міщенко В. І. Методологічні засади запровадження макропруденційного регулювання та нагляду / В. І. Міщенко, Г. І. Крилова // Вісник НБУ. – 2011. – № 2. – С. 12–15.
7. Фінансова звітність банків України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category? cat_id=64097