К. е. н. Мацеєва Н. В., Дудіч Н. О.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ», Україна

АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ РИНКОМ ПІДПРИЄМСТВА

Розбудова власної ринкової стратегії для підприємств металургійної галузі України стає все більш актуальною проблемою сьогодення, оскільки економічна криза вимагає альтернативних підходів, що пов’язані з адаптацією до нестабільних умов і посиленням конкурентної боротьби в умовах глобального розподілу ринків. Ще одним вагомим чинником є висока залежність від експорту в наслідок наявності значних (надлишкових) виробничих і технологічних потужностей металургійних агрегатів та міцної сировинної бази, які обумовлюють спроможність вітчизняних металургійних комбінатів задовольнити попит в металопродукції не тільки споживачів внутрішнього ринку, а і більшості потреб міжнародних ринків.

Проблемі розробки і реалізації маркетингової стратегії для міжнародних ринків збуту присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних фахівців, таких як Е. Райс , Д. Траут , Ж.-Ж. Ламбен , Ф. Котлер , Г. В. Багієв , Н. В. Куденко , А. В. Войчак і ін. В них визначені методичні підходи до вибору ринкової стратегії, апробовані різні маркетингові інструменти і методи формування стратегії з урахуванням відмінностей ринків і сегментів, визначені критерії ефективності прийняття управлінських рішень стосовно цільових очікувань і поставлених завдань, а також термінів їх досягнення [2–5].

В той же час, ті динамічні зміни, що відбуваються зараз на міжнародних галузевих ринках, потребують переосмислення підприємницької орієнтації в розробці стратегії для міжнародного ринку, оскільки збереження та захищення власних ринкових позицій може розглядатись як одна з альтернатив комерційного успіху, оскільки втрата сегментів на традиційних ринках збуту може в подальшому означати необхідність вкладення значно більших і додаткових коштів на повторне освоєння сегментів і закріплення на них [1; 3].

Окрім цього, необхідно ураховувати існуючі реалії вітчизняного бізнесу, пов’язані з великим конкурентним тиском, який відчувають металургійні комбінати України на міжнародних ринках від конкурентів з Росії та країн СНД, оскільки в значній мірі перетикаються з ними як по асортиментним позиціям, так і у сфері прикладання комерційних інтересів на одних і тих же сегментах світового ринку, які мають більш високі темпи зростання (сегменти ринку Південно-Східної Азії).

Необхідно також ураховувати той факт, що при розробці стратегій відносно подібних сегментів міжнародного ринку на передній план можуть вийти цінові обмеження, обумовлені значно більшим рівнем собівартості одиниці продукції, ніж у металургійних комбінатів Росії та країн СНД. Металургійні комбінати України більш ресурсовитратні . У 2012–2013 рр. відбулось подорожчання нафтопродуктів та газу, коксівного вугілля та лому чорних металів – на 20–40 %, що ускладнило розробку цінових стратегій для національних меткомбінатів .

До негативних тенденцій міжнародного бізнес-середовища також можна віднести наступні:

–       попит на металопродукцію знижувався щорічно на 4,5 млн т./рік, внаслідок чого значно зросла конкуренція не тільки між вітчизняними і світовими виробниками, а і на національному ринку;

–       відбулось загострення конкуренції в галузі товарної політики. Українські виробники пропонують ринку в основному ординарний сортамент, який виробляють на застарілому обладнанні;

–       перерозподіл та поглинання. Найкрупніші світові компанії намагаються усунути з ринку слабких операторів. Заходів, що утискають та забороняють поставки в певні регіони та країни зараз очікують не лише на Близькому Сході, а по відношенню до поставок в інші регіони;

–       закриття потужностей, що простоюватимуть. В першу чергу для українських виробників це стосується мартенівських агрегатів.

Внаслідок цих обставин українські металурги понизили завантаження виробничих потужностей до 68 % – мінімум за останні 3,5 року. (Про це свідчать результати досліджень ДП « Укрпромзовнішекспертиза »).

Таким чином, при розробці управлінських рішень для міжнародного ринку і його сегментів підприємства металургійної галузі України повинні розробляти не одну, а комплекс альтернативних стратегій (стратегічний набір), які б ураховували усі можливі варіанти змін стосовно загальних ринкових трендів, а також тих чинників, що відносно певного металургійного комбінату ураховують особливості його внутрішнього середовища маркетингу.

Результати власних досліджень свідчать про те, що критеріями вибору маркетингової ринкової стратегії можуть також бути: темпи росту ринку, темпи росту обсягів виробництва, темпи росту прибутку і рентабельності, темпи росту частки ринку, темпи росту собівартості і ін. За умови такого комплексного підходу для металургійного комбінату стає можливим забезпечити власну конкурентоспроможність на міжнародному ринку і відповідні конкурентні позиції.

Список використаних джерел :