Даниляк Л. Я.
Львівський національний університет імені Івана Франка,
Україна
ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ЦІЛЬОВИХ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ В СФЕРІ
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Державна
політика України у галузі охорони здоров’я є невід’ємною складовою внутрішньої та
зовнішньої політики, змістом якої є оптимізація діяльності комплексного соціального
інституту, який включає підготовку медичних кадрів, численні соціальні, організаційні,
економічні, науково-медичні, санітарно-епідеміологічні та профілактичні заходи,
що обов’язково проводить держава в інтересах своїх громадян.
Головним
напрямком державної політики вдосконалення організації охорони здоров’я стає
забезпечення її цілісності за рахунок єдиних підходів до планування, основою
якого повинні стати цільові програми розвитку охорони здоров’я, що реалізують
цілі та завдання державної політики на певний період, а також використовують загальну методологію
програмно-цільового підходу.
Використання
цільових програм як способу інвестування сфери охорони здоров’я дає змогу
рівномірно розподілити кошти державного бюджету між регіонами з погляду
захворюваності в них і можливостей місцевих бюджетів.
Цільові
бюджетні програми в охороні здоров’я є механізмом:
- реалізації
державної політики на пріоритетних напрямах розвитку відповідної сфери;
- координації
діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств,
установ та організацій на розв’язанні найважливіших проблем галузі;
- забезпечення
концентрації фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, виробничого та
науково-технічного потенціалу.
Цільові
програми охорони здоров’я містять програми державних гарантій щодо забезпечення
громадян безоплатною медичною допомогою, у яких визначаються:
-
вихідні і цільові показники стану здоров’я і показники діяльності установ
охорони здоров’я;
-
обсяги фінансування за рахунок коштів бюджету та обов’язкового медичного
страхування, що забезпечують реалізацію державних гарантій;
-
заходи щодо підвищення ефективності роботи установ охорони здоров’я та
профілактичної діяльності.
У
Бюджетному Кодексі України визначено, що: «бюджетна програма – сукупність
заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію
яких здійснює розпорядник
бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій». Таке ж
визначення цьому терміну дано в Концепції застосування програмно-цільового
методу у бюджетному процесі.
Отже,
бюджетна програма є формою реалізації програмно-цільового методу в бюджетному
процесі, метою застосування якого є встановлення безпосереднього зв’язку між
виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання. На відміну від
державних цільових програм, формування бюджетних програм здійснюється не тільки
за умови існування проблеми та не завжди залежить від відповідності мети
програми пріоритетним напрямам державної політики.
В цільовій
бюджетній програмі обов’язково відображається:
–
характеристика медичних послуг чи обсягів надання медичної допомоги окремих
групам населення, що надаються за програмою та підпрограмою;
–
опис цілей та завдань програми та підпрограм, їх відповідність стратегічному
розвитку;
–
визначення обсягу видатків на виконання програми та підпрограм за рахунок
бюджетних коштів;
– показники
оцінки виконання програми та підпрограм;
– план
видатків на середньострокову перспективу.
Протягом
усього терміну реалізації відповідних цільових бюджетних програм у межах
визначених бюджетних призначень відповідальний виконавець бюджетних програм у
процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних
коштів.
Паспорт
бюджетної програми розробляється головним розпорядником бюджетних коштів та
протягом 45 днів з дня набрання чинності закону про Державний бюджет України
(рішення про місцевий бюджет) затверджується спільно з Міністерством фінансів України
(місцевим фінансовим органом). З огляду на зміст бюджетних програм і
обсяги залучених фінансових ресурсів, їх виконання є пріоритетним об’єктом
державного фінансового контролю.
Процес розроблення, затвердження та виконання цільових
бюджетних програм
складається з таких організаційних стадій:
1. Розроблення (формування)
програми.
2. Формування завдань і
заходів за цільовою бюджетною програмою.
3.
Складання бюджету.
4.
Визначення результативних показників.
5.
Реалізація (виконання) цільової бюджетної програми.
6. Моніторинг реалізації
(виконання) цільової бюджетної програми.
7. Аналіз результативності
бюджетної програми.
Механізм
розробки цільової програми у сфері охорони здоров’я можна подати у вигляді
схеми (рис. 1). Важливим елементом технології процесу розробки цільової
програми є обґрунтування вартості кожного етапу та розділу програми, основних
заходів, тобто формування кошторису цільової програми. Для оцінки ефективності
цільових програм особливу значущість має визначення її медичних, соціальних та
економічних критеріїв.
Комплексна
програма розвитку системи охорони здоров’я повинна розроблятися щорічно та бути
взаємоузгодженою з проектом державної програми економічного та соціального
розвитку України на відповідний рік.
Спроби вирішення
проблеми низької ефективності функціонування системи охорони здоров’я в Україні
мають переважно декларативний характер. Це означає, що вона не може бути
вирішена традиційними методами. Потрібні нові підходи, які повинні об’єктивно
вирішити проблему, не відкладаючи на невизначений термін, тобто чітко
встановивши терміни реалізації перетворень. Деякі зміни доцільно здійснити вже
зараз (короткострокова перспектива), хоча основна увага все ж таки повинна бути
спрямована на середньострокову перспективу.
Рис. 1.
Механізм розробки цільової програми у сфері охорони здоров’я
Отже,
важливим є розробка методичних рекомендацій щодо оцінки ефективності бюджетних
програм та розрахунку основних результативних показників, які дають змогу
обґрунтувати цільове та раціональне використання бюджетних коштів, а також
врахування досвіду зарубіжних країн, які мають велику практику використання
програмно-цільового методу виконання бюджетів.