Арбеков М. О., Власенко М. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СУЧАСНА ПРОБЛЕМА ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

ТА БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНИ

 

Сучасна фінансова криза суттєво вплинула на вітчизняний ринок праці. На сьогодні проблеми зайнятості та безробіття є найбільш гострими серед соціально-економічних проблем в Україні. Безробіття у нашій країні набуло масового характеру і складає реальну загрозу для державного та суспільного добробуту.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення” (від 2012 р.), безробітними визнають осіб віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи. В Україні склалися помітні територіальні відмінності в рівнях зайнятості населення, що пояснюється регіональними особливостями умов відтворення суспільного продукту рівнем розвитку продуктивних сил, темпами роздержавлення та приватизації, становленням альтернативного сектору господарства, демографічною ситуацією, етноісторичними та культурними традиціями кожного регіону. Це можна пояснити розташуванням регіонів, наприклад, зараз найбільший рівень безробіття спостерігається у великих регіонах та областях, а найбільший приріст у сільській місцевості (табл. 1) [1].

 

Таблиця 1. Порівняння рівнів безробіття за статевими групами та місцем проживання, у %

 

2007

2013

Темп приросту

Все населення

6,4

7,2

13

Жінки

6,0

6,2

3

Чоловіки

6,7

8,0

19

Міське населення

6,8

7,1

4

Сільська місцевість

5,4

7,3

35

Джерело: [1].

 

Серед вікових груп економічно активного населення найбільш вразливими до безробіття є наймолодші працівники (табл. 2).

 

Таблиця 2. Структура безробіття за віковими групами у 2013 р.

(у % до кількості економічно активного населення)

 

15-24

25-29

30-39

40-49

50-59

Все населення

17,4

8,7

6,4

6,2

5,1

Жінки

16,3

7,4

6

5,3

4,4

Чоловіки

18,2

9,6

6,7

7,2

5,7

Міське населення

19,2

8,6

6,2

5,7

5

Сільська місцевість

14,6

8,9

6,9

7,3

5,2

Джерело: [1].

 

На сьогодні майже половина з тих, хто звертається до служби зайнятості, – молоді люди віком до 35 років, третина з них мають повну та базову вищу освіту, досвід роботи та достатні амбіції. Але вакансій для них обмаль: зокрема, на Дніпропетровщині на одне робоче місце зараз претендує 7 осіб [3].

Безробіття є складним економічним, соціальним та психологічним явищем, що виникає і відображає економічні відносини стосовно вимушеної незайнятості працездатного населення [4]. Воно може бути фікційним (за якого безробітні шукають або чекають на отримання роботи в найближчий час), структурним (пов’язане зі структурними зрушеннями в економіці) та циклічним (спричинене спадом виробництва) [2]. Але зараз найсуттєвішими чинниками, що впливають на рівень безробіття в Україні, є кризова ситуація в кредитно-фінансовій, інвестиційній, зовнішньоекономічній сферах і сфері доходів.

Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні повинна включати: розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму додаткової робочої сили або переведення частини працівників на скорочений робочий день; державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості; стимулювання підприємців до навчання, перекваліфікації й подальшого працевлаштування додаткової робочої сили; залучення приватного (як вітчизняного, так й іноземного) капіталу в райони зі стійким рівнем безробіття; збільшення кількості стажистів у системі професійної освіти; заходи щодо квотування робочих місць для представників найуразливіших груп на ринку праці, безвідсоткові кредити, що надаються безробітним, які започатковують власний бізнес; організацію регіональними або місцевими органами влади у кооперації з окремими підприємствами або закладами соціальних (громадських) робіт тощо.

Напрями боротьби з безробіттям мають забезпечуватися підвищенням конкурентоспроможності робочої сили за рахунок підвищення її якості, а саме: зростання рівня загальної освіти, підвищення кваліфікації, розширення діапазону оволодіння працівниками професій і спеціальностей, розвитку таких необхідних складових відтворення якісної робочої сили, як медицина, культура, спорт та рекреація.

Зважаючи на вплив фінансово-економічної кризи та низькі показники економічного зростання, проблема безробіття матиме реальні передумови для швидкого вирішення лише за умов політичної та макроекономічної стабілізації.

 

Список використаних джерел:

1.       Демографічна та соціальна статистика / Ринок праці / Зайнятість та безробіття [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ukrstat.gov.ua

2        Богиня Д. П. Основи економіки праці: навч. посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – К. : Знання-Прес, 2000. – 312 с.

3.       Сапожніков О. Проблеми зайнятості в Україні: стан і шляхи вирішення для стабільного розвитку [Електронний ресурс] / О. Сапожніков. – Режим доступу : http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3239977.

4.       Закон України «Про зайнятість населення” від 05.07.2012 № 5067-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17.