Untitled Document

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

В УМОВАХ МІНЛИВОГО ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Ефективність діяльності економічних суб’єктів у значній мірі визначається їх стратегією розвитку. Підприємства, що надають увагу питанням стратегії, виявляються більш конкурентоспроможними і стійкими. Питання формування стратегії актуальні як для великих, так і для малих суб’єктів господарювання, як для державних підприємств, громадських організацій, так і для комерційних структур.

Проблема вибору стратегії розвитку підприємства є актуальною у зв’язку з необхідністю прийняття оперативних і стратегічних рішень в умовах невизначеності. Тому, з метою ефективного управління підприємством необхідно удосконалювати і розвивати наявні, а також розробляти нові підходи, що враховують особливості трансформаційного періоду економіки України. На даний момент немає єдиного підходу до формування стратегій розвитку, тому необхідно розробляти нові концепції, які б дозволяли в сучасних умовах оцінити ефективність вибраної стратегії та рівень її адаптації до зовнішнього середовища [1].

Сучасна теорія стратегічного управління містить різні погляди на підходи та методи розробки та втілення стратегічних рішень, але прихильники усіх напрямків визнають: важко переоцінити роль керівника та вищого управлінського персоналу. Складність загальної ролі менеджменту є такою, що сам по собі вищий менеджмент хорошої якості є потенційним джерелом сталої конкурентної переваги [2].

За сучасних умов єдиного підходу до формування стратегії не існує. У зв’язку з цим необхідно проаналізувати погляди різних вчених щодо формування стратегії.

Таблиця 1. Основні підходи до формування стратегії розвитку

Автор	Характеристика підходу
Бланк І.О.	Виділяє вісім етапів розроблення: 1) визначення загального періоду формування стратегії; 2) дослідження факторів середовища; 3) оцінка сильних і слабких сторін діяльності організації; 4) комплексна оцінка стратегічної позиції організації; 5) формування стратегічних цілей діяльності; 6) розроблення цільових стратегічних нормативів діяльності; 7) прийняття основних стратегічних рішень; 8) оцінка розробленої стратегії, а також два етапи реалізації стратегії: забезпечення реалізації стратегії і організація контролю за її реалізацією [6]
Ансофф І.	Передбачає оцінку рівня мобілізації можливостей, що реалізується за таким порядком: аналіз окремих факторів, які організують поточний потенціал організації; визначення потенціалу, необхідного для реалізації «оптимальної» стратегії; розрахунок співвідношення бальних оцінок, які характеризують відповідність наявних можливостей оптимальним [3]
Довгань Л. Є.	Виділяє загальну ефективність організації: показники ефективності організації, оцінки результативності організації, аналіз зростання масштабів діяльності, оцінка підвищення вартості організації [7]
Лещенко М. М.	Виділяє комплексну оцінку ефективності стратегії, що складається з оцінки конкурентоспроможності підприємства та оцінки ефективності стратегії [8]
Падерін Н. Д.	Передбачає такі етапи: 1) визначення головної цілі/місії стратегії підприємства; 2) аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища; 3) оцінка конкурентоспроможності підприємства чи продукції; 4) розробка варіантів стратегії; 5) оцінка та вибір оптимального варіанта стратегії; 6) оформлення та затвердження стратегії як документа; 7) реалізація розробленої стратегії; 8) оцінка виконання стратегії/місії [9]
Маслєнніков О. Ю.	Виділяє наступне: 1) визначення періоду реалізації стратегії; 2) визначення стратегічних цілей діяльності підприємства; 3) розробка фінансової політики; 4) уточнення цілей стратегії; 5) оцінка розробленої стратегії та її виконання [10]
Франшон Ж., Романе І.	Передбачають побудову матриці, яка ґрунтується на розрахунку трьох коефіцієнтів: результат господарської діяльності, результат діяльності, результат фінансово-господарської діяльності. Матриця стратегій дає змогу визначати поточне положення підприємства стосовно фінансового ризику, розглядати ситуацію в динаміці та прогнозувати зміни стратегії [11]

Отже, на нашу думку, спільні риси притаманні всім підходам: визначення місії (сфери діяльності), аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, формулювання цілей стратегії та їх досягнення, розробка й виконня стратегічного плану, проекту та програми. На практиці процес стратегічного управління не має таких відокремлених один від одного етапів. Тому в залежності від особливостей сфери, в якій функціонує підприємство, та особливостей зовнішнього середовища, необхідно обирати конкретний підхід формування стратегії.

Різка зміна умов дії вітчизняних підприємств, вимоги, що висували ринкові відносини та стан вітчизняної економіки, поставили перед ними першочергові завдання – адаптації та виживання у нових умовах.

Зовнішнє середовище окремого підприємства складається із макросередовища і мікросередовища. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес, за допомогою якого розробники стратегічного плану контролюють зовнішні, стосовно організації, фактори, щоб визначити можливості і загрози для підприємства. Основне призначення аналізу зовнішнього середовища – виділити істотні фактори, що найбільшою мірою впливають на успіх діяльності фірми, і постійно контролювати їх зміни з метою передбачення нових можливостей, що відкриваються, і потенційних загроз. Результати аналізу дозволяють фірмі вчасно спрогнозувати появу загроз і можливостей, розробити сценарії розвитку тієї або іншої ситуації і стратегію реалізації місії та досягнення цілей організації [4].

При розробці стратегії розвитку підприємства необхідно враховувати особливості факторів зовнішнього середовища, а саме:

Таким чином, при розробці стратегії розвитку підприємства необхідно враховувати різні підходи до формування стратегії, в залежності від характеристик галузі в якій функціонує підприємство, та фактори зовнішнього середовища: економічні фактори, соціально-культурні фактори, політичні фактори, виробничо-технологічні фактори, фактори ринку, фактори конкуренції. Узагальнюючи всі підходи та фактори вважаємо, що стратегія повинна сприяти розвитку діяльності підприємства, ефективному використанні фінансових ресурсів, формуванню резервів та підвищення потенціалу підприємства за умов коливань ринкової кон’юнктури.