К. е. н. Хуторськой П. О., Дюжикова А. В.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
РОЛЬ НОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
У сучасних умовах зростання підприємств та їх числа всім їм для конкурентоспроможності необхідно не тільки правильно відслідковувати зміни на ринку виробництва товарів і послуг, але й вірно проводити свою фінансову політику. Правильне визначення потреби в оборотних коштах, їх раціональне використання, тобто нормування, має особливе значення. Адже вони являють собою частину продуктивного капіталу, яка переносить свою вартість на новостворений продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу. Таким чином, оборотні кошти є важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства.
Нормування оборотних коштів – основа раціонального використання господарських засобів підприємства. Воно полягає в розробці обґрунтованих норм і нормативів їх витрачання, необхідних для створення постійних мінімальних запасів для безперебійної роботи підприємства [3].
До нормованих оборотних коштів належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція. Вони включають всі оборотні кошти, що знаходяться в сфері виробництва. У сфері обігу нормується тільки та частина оборотних коштів, яка втілена в готовій продукції.
При нормуванні оборотних коштів необхідно встановити норми запасу за окремими видами нормованих матеріалів, визначити нормативи по кожному елементу оборотних коштів і розрахувати сукупний норматив по нормованих оборотних коштів.
Існує три основні методи нормування оборотних коштів: аналітичний, коефіцієнтний і метод прямого розрахунку.
Аналітичний метод використовує фактичні дані про величину оборотних коштів за якийсь період. При цьому уточнюються зайві і непотрібні запаси, вносяться поправки на зміну умов виробництва і постачання. Уточнений результат цих розрахунків і вважається нормативом оборотних коштів на планований період. Цей метод використовується в тих випадках, коли не передбачаються суттєві зміни в умовах роботи підприємства і кошти, вкладені в матеріальні цінності та запаси, мають велику питому вагу.
Коефіцієнтний метод полягає в тому, що нормативи на планований період розраховуються шляхом внесення поправок (за допомогою коефіцієнтів) в нормативи попереднього періоду. Коефіцієнти враховують зміну обсягів виробництва, оборотність оборотних коштів, асортиментні зрушення і інші фактори.
Метод прямого розрахунку полягає в тому, що розраховуються суми оборотних коштів по кожному конкретному виду товарно-матеріальних цінностей, потім вони складаються, і в результаті визначається норматив по кожному елементу нормованих оборотних коштів. Загальний норматив являє суму нормативів по всіх елементах. Цей метод є найбільш точним, обгрунтованим, але разом з тим досить трудомістким [2].
Величина нормованих оборотних коштів повинна завжди відповідати реальній потребі виробництва. При заниженні нормативу підприємство не зможе забезпечити виробництво необхідними запасами, своєчасно розплатитися з постачальниками, робітниками, службовцями. При завищенні нормативу виникають значні наднормативні запаси, відбувається заморожування коштів, що веде до втрат. Завищений норматив сприяє скороченню рівня рентабельності, збільшенню розміру виплати за збільшення вартості майна підприємства.
Нормативи оборотних коштів доцільно розробляти безпосередньо на підприємстві спеціальною комісією з працівників фінансової та економічної підрозділи підприємства на чолі з директором і його заступником з економічних питань, які затверджують розроблені нормативи.
Затверджені керівником підприємства нормативи оборотних коштів щорічно коригуються з урахуванням змін технології та організації виробництва, скорочення норми витрат матеріальних ресурсів, трудових витрат, тривалості виробничого циклу, застосування нових, прогресивних і більш дешевих матеріалів, прискорення відвантаження та реалізації продукції, зміни планів постачання, цін, тарифів. Такий порядок нормування викликає зацікавленість в об'єктивності розрахунку нормативу оборотних коштів насамперед у підприємства, так як від того, наскільки точно буде встановлений норматив, залежить рівень планової рентабельності і абсолютна величина плати за майно [1].
Таким чином, нормування оборотних коштів відіграє велику роль в діяльності підприємства, тому що важливою частиною майна підприємства є оборотні кошти. Вони необхідні для забезпечення безперебійного процесу виробництва і можливістю його подальшого існування. Нормування оборотних коштів необхідно для забезпечення ефективного функціонування та стабільності оборотних коштів, які свідчать про стійкий, добре налагоджений процес виробництва і збут продукції. Наявність достатнього обсягу обігових коштів на підприємстві є необхідною передумовою для нормального функціонування підприємства в умовах ринкової економіки.
Список використаних джерел: