К. е. н. Хуторськой П. О., Шундрик Я. Г.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

 ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ

В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

В умовах ринкової економіки, коли виробничі ресурси належать конкретному приватному власнику, і є обмеженими. Сьогодні особливо гостро постає питання ефективного й раціонального використання ресурсів сільськогосподарських підприємств. При цьому виробничий потенціал, який формується в залежності від економічних можливостей галузі матеріального виробництва відіграє визначальну роль у покращення здатності певної системи виробляти відповідний асортимент продукції, що обумовлено певним ресурсним забезпеченням.

Дослідженням питань організації та ефективності використання ресурсів виробництва займалося чимало вчених і науковців. З-поміж зарубіжних вчених, які досліджували ресурси виробництва, слід назвати Ч. Кобба, П. Дугласа, А. Маршалла, П. Самуельсона, Р. Солоу, С. Фішера та інших. Серед вітчизняних дослідників доцільно відзначити таких як В. Г. Андрійчук, В. Л. Анічин, О. А. Бугуцький, Ю. В. Василенко, П. Ф. Веденічев, М. І. Кісіль, В. М. Лич, І. І. Лукінов, Ф. С. Мартинкевич, П.О. Мосіюк, С. І. Муравський, О. М. Онищенко, Б. Й. Пасхавер, С. С. Сергєєв, В. К. Спрогіс, Л. В. Страума, С. Г. Струмілін та інші.

Поняття «виробничі ресурси підприємства», у сучасній економічній науці трактується неоднозначно. Термін «ресурс» походить від французького ressource – допоміжний засіб, та тлумачиться як засоби, запаси, можливості, джерела доходів. Під засобами розуміють прийоми, способи дії для досягнення чого-небудь, а також предмети, пристосування (або їх сукупність), необхідні для здійснення будь-якої діяльності [2, с. 66].

Слід відзначити, що сучасна економічна теорія виділяє чотири групи факторів виробництва: землю, працю, капітал, підприємницьку здібність. Економічне тлумачення цих понять дещо відрізняється від загальноприйнятого їх розуміння, тому слід дати їм визначення як факторам виробництва [4].

Найчастіше економічні (виробничі) ресурси класифікують наступним чином [3]:

1. -       за складом: матеріальні, фінансові, трудові, природні;
2. -       за походженням: первинні та вторинні;
3. -       за структурою: засоби праці, предмети праці, продукти праці;
4. -       за сферою використання: у сфері виробництва, у сфері обігу.

Важливий фактор розвитку та інтенсифікації виробництва – стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами, а також їхнє раціональне використання [5].

Економічна ефективність показує кінцевий результат від застосування всіх виробничих ресурсів та визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів [6].

Економічну ефективність основних виробничих засобів характеризують вартісні показники, зокрема обсяг валової продукції, рівень продуктивності праці та грошово-матеріальних витрат на одиницю продукції, обсяги валового і чистого доходу, рентабельність підприємств. Вартість валової продукції, обсяги валового доходу доцільно визначати на одиницю сільськогосподарських угідь, 1 грн грошово-матеріальних витрат та основних виробничих засобів. Результативні показники, віднесені до одиниці земельної площі, характеризують рівень використання основного засобу сільськогосподарського виробництва [1].

Отже, виробничі ресурси (чинники виробництва) – це все те, що необхідно для організації виробництва благ. Для того, щоб отримати певні блага необхідно організувати їх виробництво. У виробництві будуть задіяні виробничі ресурси.

Ресурси: капітальні, праця, природні, підприємницькі здібності.

Загальна класифікація ресурсів за фізичним змістом, містить у собі чотири основні види ресурсів: матеріальні, людські, фінансові та інформаційні.

Економічна ефективність показує кінцевий результат від застосування всіх виробничих ресурсів та визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів.

Ефективність використання основних виробничих фондів можна висвітлити за допомогою наступних показників: 1) загальні – фондовіддача основних фондів та фондовіддача їх активної частини; рентабельність (до ходність) використання виробничих фондів, фондомісткість основних виробних фондів та фондомісткість їх активної частини, фондоозброєність та механоозброєність праці; 2) приватні – коефіцієнт використання машин у часі, коефіцієнт виконання норм виробітку машин та коефіцієнт інтегральної загрузки машин та устаткування.

Список використаних джерел:

• Гетьман О. О. Економіка підприємства : навч. посіб. / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. – 2-ге вид. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 488 с.
• Економіка підприємства : підручник / Петрович Й. М., Кіт А. Ф., Захарчин Г. М. та ін.; за заг. ред. Й. М. Петровича. – 2-ге вид., випр. – Л. : Магнолія, 2007. – 580 с.
• Іванілов О. С. Економіка підприємства : підручник для студ. ВНЗ / О. С. Іванілов. – К. : Центр навчальної літератури, 2009. – 728 с.
• Комарницький І. Ф. Економічна теорія : навч. посіб. / І. Ф. Комарницький, С. В. Бойда, В. Ф. Банар. – Чернівці, 2012. – 137 с.
• Мних Є. В. Економічний аналіз : підручник / Є. В. Мних. – К. : Знання, 2011. – 630 c.
• Азізов С. П. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах : підручник / С. П. Азізов, П. К. Кенійський, В. М. Скупий / за ред. С. П. Азізова. – К. : ІАЕ, 2001. – 834 с.