Костіна К. В.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (Україна)

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕВОЛЮЦІЇ ЛОГІСТИКИ

З РОЗВИТКОМ СВІТОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

 

Ми пропонуємо розглядати логістику як відповідь на еволюційний розвиток світових економічних процесів. Саме об’єктивний розвиток ринкових відносин сприяв появі логістичного підходу в управлінні підприємствами в США та країнах Заходу, а нині активно розвивається і в Україні. Як науковий напрям, логістика сформувалася у ХХ столітті в результаті взаємозв’язку комплексу чинників та результату їх синергії. До них ми відносимо:

  1. -     науково-технічну революцію;
  2. -     становлення концепції маркетингу (перехід від ринку виробників до ринку споживачів);
  3. -      ускладнення ринкового середовища;
  4. -      енергетичну кризу 70-х років ХХ століття;
  5. -     появу нових наукових теорій;
  6. -     прагнення зменшити грошові витрати і витрати часу;
  7. -     залежність конкурентоспроможності від якості процесів розподілу.

Ці чинники можна розглядати як першопричини, основу зародження логістики, яка сприяла появі нового стану у розвитку підприємств, переходу від кількісних до нових якісних змін. Але, для поглиблення розуміння цього питання, ми застосували історико-логічний підхід й розглянули еволюцію логістики в світі співставивши етапи її розвитку з етапами розвитку людства (індустріальний, постіндустріальний та інформаційний).

Таким чином, індустральна епоха (друга половина ХІХ – середина ХХ століття) співпала з дологістичним етапом розвитку логістики (до 50-х років ХХ століття), що характеризується спробами інтеграції постачальних, виробничих, а також розподільчих систем; фрагментарним характером управління матеріальним розподілом; розглядом транспорту та матеріально-технічного забезпечення як двох непов’язаних видів діяльності; наданням переваги оптимізації перевезень, необхідності контролю за перевезеннями, навантажувально-розвантажувальним роботам, упаковці, тощо.

Постіндустріальна епоха (50-і – 70-і роки ХХ століття) співпала з класичним етапом розвитку логістики (60-і – 80-і роки ХХ століття), що характеризується формуванням основних логістичних принципів і створенням логістичних систем; інтеграцією функцій товароруху (комплексний підхід); орієнтацією на мінімізацію загальних витрат. В даному етапі на основі аналізу праць таких авторів, як Гаджинський А. М. [1, с. 36–39], Мєшкова Л. Л. [2, c. 16–20], Алєсінська Т. В. [3], Крикавський Є. В. [4, с. 11–13], можна виокремити два під етапи:

  1. перший або фрагментарної логістики (60-і роки ХХ століття) – початок формування теорії і практики логістичного управління, інтеграція окремих логістичних функцій в одну систему;
  2. етап розвитку (70-і роки ХХ століття) – енергетична криза, пошук шляхів раціонального використання ресурсів, впровадження АСУ.

Інформаційна ера (70-і роки ХХ століття – теперішній час) співпадає з сучасним етапом неологістики (80-і роки ХХ століття – теперішній час), де увага акцентується на концепції загальної відповідальності (економічні, соціальні, екологічні, політичні аспекти); комплексному підході (функції логістики як підсистема всієї системи підприємства); на міжфірмових компромісах (максимальний прибуток всіх учасників ланцюгу), інше. В цьому періоді виділяються також два під етапи:

  1. другий, інтеграції або часткової інтеграції (80-і роки ХХ століття) – філософія всезагального управління якістю, передача логістичних функцій підприємства спеціалізованим логістичним фірмам, впровадження ПК, підвищення кваліфікації персоналу;
  2. третій, глобалізації або цілісної інтеграції (90-і роки ХХ століття – теперішній час) – завершення інтеграційних процесів в логістичних системах, сучасні ІКТ, моніторинг всіх стадій пересування продукції, інше.

Логістика, як наука, успішно розвивається в провідних країнах світу, слугує «джерелом» з якого «черпають свої сили» провідні світові компанії. Вітчизняні підприємства теж мають еволюціонувати разом з нею, освоювати її концепції, нові системи і технології. Логістика має стати одним з інструментів їх підвищення ефективності їх функціонування.

 

Список використаних джерел: