Кучер Н. С., Рябик Г. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

 

Прибуткова діяльність будь-якого промислового підприємства являється важливим елементом його економічного зростання. Прибутковість є основним чинником існування як ринкової економічної системи, так і окремих господарюючих суб`єктів. Прибуток представляє собою важливий узагальнюючий показник ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства. Процес управління прибутковістю підприємства полягає у досягненні такого співвідношення, коли на кожну гривню, що вкладається, припадає більше коштів прибутку, отже, управління прибутковістю тісно пов’язане з управлінням прибутком.

Проблеми управління, формування і використання прибутку підприємства досліджували науковці України і зарубіжжя. Серед них варто назвати Бланка І. О. [1], Вopoбйова Ю. Н. [2], Донець Л. І. [3], Пoкpoпивного С. Ф. [5] та ін.

І. О. Бланк визначаючи категорію «прибуток» зосереджувався на тому, що прибуток підприємства є головною метою підприємницької діяльності,критерієм ефективності конкретної виробничої (операційної) діяльності, внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства і основним захисним механізмом від банкрутства [1].

За визначенням С. Ф. Покропивного прибуток – це частина виручки, яка залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Але таке тлумачення обмежується тільки кількісним визначенням категорії і не розкриває його економічної природи [5].

Дослідження категорії «прибуток» дозволяє зробити висновок, що основною метою управління прибутком є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах. В процесі управляння прибутком слід узгоджувати інтереси власників з інтересами держави та персоналу підприємства. В даному контексті проблема формування, розподілу і використання прибутку підприємства є достатньо важливою, оскільки від правильного розподілу та використання прибутку залежать кінцевий результат діяльності підприємства, достатність його власних фінансових ресурсів, перспективи розвитку виробництва, можливість залучення додаткових джерел фінансування. Особливо важливими питання формування, розподілу і використання прибутку стають для підприємств, де у довгостроковому періоді прибутковість не підвищувалась, або які функціонують збитково.

Для аналізу впливу зовнішніх чинників на обсяг прибутку конкретного підприємства слід використовувати дані управлінського та маркетингового аналізу, що мають проводитися на кожному підприємства, інформацію спеціалізованих консалтингових фірм, статистичні дані по регіонах, країні в цілому, вибіркові статистичні та аналітичні дослідження по галузях і групах підприємств, котрі проводяться органами державної статистики [6].

З огляду на зазначене ми поділяємо позицію, за якою складовими системи управління прибутком має бути запобігання перевитрат усіх видів ресурсів, пов`язаних з виробництвом і виведенням на ринок товарів і послуг, що не користуються попитом, а також запобігання або мінімізація витрат усіх видів ресурсів, пов`язаних із виробництвом і випуском на ринок товарів і послуг, за якими стимулювання попиту не дозволить досягти цілей підприємства [4].

Підприємство має забезпечити зростання прибутковості своєї діяльності і спрямувати кошти, сформовані за рахунок усіх джерел, враховуючи чистий прибуток підприємства, амортизацію, кредити банків, цільове фінансування з бюджету на потреби, що відповідають інтересам підприємства, а саме на виборчий розвиток, зростання власного капіталу, погашення заборгованості минулих періодів перед бюджетом та інших обов`язкових платежів, підвищення прибутковості діяльності.

У випадку, коли розроблена стратегія розвитку підприємства не дозволила отримати запланований рівень прибутку, передбачається перегляд її відповідності та повторно відбувається аналіз вузьких місць діяльності підприємства. Отримання прогнозного рівня прибутковості свідчить про ефективність обраного напрямку розвитку підприємства та дозволяє і надалі продовжувати удосконалення системи стратегічного управління підприємством. Забезпечення достатнього рівня прибутковості підприємства є результатом розробки та реалізації відповідної стратегії розвитку підприємства [6].

Таким чином, механізм управління прибутковістю економічної діяльності підприємства дуже складний і багатогранний. Тільки за умов правильного та ефективного управління всіма його важелями можна досягти фінансового та соціального благополуччя на підприємстві.

 

Список використаних джерел:

1.       Бланк А. И. Управления прибылью предприятия / А. И. Бланк. – М. : Финансы и статистика, 2005. – 456 с.

2.       Воробьев Ю. Н. Финансовый менеджмент : учеб. пособ. / Ю. Н. Воробьев. – Симферополь : Таврия, 2007. – 632 с.

3.       Донець Л. І. Управління формуванням прибутку підприємства в умовах ринкових форм господарювання : монографія / Л. І. Донець, С. М. Баранцева. – Донецьк : ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2009. – 255 с.

4.       Калініченко З. Д. Використання методу левериджу в управлінні структурою прибутку й капіталу / З. Д. Калініченко // Економічний аналіз. – 2008. – № 2. – С. 121–124.

5.       Пoкpoпивний С. Ф. Екoнoмiка підприємства : навч. посіб. / С. Ф. Пoкpoпивний. – К., 2007. – 293 с.

6.       Савицкая Г. В. Анализ эффективности деятельности предприятия / Г. В. Савицкая. – М. : ООО «Новое издание», 2003. – 160 с.