К.е.н. Литвиненко В. М.
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» (Україна)
КОНЦЕПЦІЇ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ
Одним з головних двигунів підвищення рівня наукоємності виробництва виступають ТНК, які складають основу економік найрозвиненіших країн світу та на яких припадає основна частина ПІІ. З одного боку, ТНК є продуктом міжнародних економічних відносин, а з другого, – вагомим механізмом впливу на них. Вони фактично є носіями міжнародного виробництва у світовому господарстві і створюють умови формування світового відтворювального процесу в рамках глобальної економіки.
Теоретичним осмисленням розвитку транснаціональних корпорацій займався ще в 30-х роках ХХ століття Д. Вільямс. В своїх дослідженнях він показав наявність протиріч між розвитком міжнародного виробництва та неокласичною теорією міжнародної торгівлі. Інший дослідник того часу М.Бай займався вивченням ефективності діяльності вертикально інтегрованих компаній. Однак формування основних теоретичних концепцій діяльності ТНК, обґрунтування причин їх виникнення та поширення і, загалом, суттєвий науковий розвиток проблематики транснаціоналізації господарства припадає на період 60-80-х років ХХ століття.
Аналіз досліджень теорії транснаціоналізації дозволив виокремити декілька теоретичних концепцій діяльності ТНК (рис. 1). Розкриємо стисло сутність даних концепцій.
|
Рис. 1. Теоретичні концепції діяльності ТНК [1]
Так, за теорією привласнення компанія, яка має конкурентні технологічні переваги, здійснює іноземне інвестування для того, щоб насамперед підвищити ефективність використання новітніх технологій та створювати нові кращі продукти. Головним чинником тут виступає отримання дешевих або якісних факторів виробництва. Цієї концепції притримувався В.Рокочі.
Згідно теорії організаційних форм, основним показником ефективності діяльності ТНК є форма її організації. Національні особливості в організаційних структурах ТНК неухильно втрачають свою вартість, і ТНК, поза залежність від розташування їх головних офісів, поступово перетворюються на наднаціональні об’єднання, які переслідують одну мету – максимізацію прибутку шляхом встановлення економічного господарювання в світовому масштабі. Головний чинник – вихід на нові ринки збуту. Прихильниками концепції були М. Акоі та І. Самсон.
Відповідно до теорії ринкової влади, саме ринкова влада є основною метою діяльності ТНК. На ранніх стадіях зростання фірма розширює свою частку на національному рівні, потім – на міжнародному, шляхом злиття і поглинання, збільшуючи концентрацію виробництва і капіталу. Основним чинником є зниження рівня конкуренції. До прихильників даної концепції можна віднести С. Хаймера та В. Рокочі.
На чиннику зниження витрат виробництва побудовані теорія інтернаціоналізації, за якою мета створення ТНК полягає у зменшенні трансакційних витрат та економії на масштабі сфери діяльності (Р. Коуз, О. Вільямсон, Е. Пенроуз), та так звана «податкова» теорія, згідно якої метою прямого іноземного інвестування є прагнення ТНК зменшити обсяг податкових відрахувань двома способами: створення філії в країні з низькими податками або використання трансфертного ціноутворення, яке дає можливість зареєструвати прибутки в країнах з низькою ставкою оподаткування, незалежно від країни, в якій було отримано прибуток (В. Рокочі, О. Хорошун).
Нарешті, на чиннику підвищення конкурентоспроможності базуються концепція міжнародної конкурентоспроможності та еклектична теорія міжнародної інвестиційної та виробничої діяльності. Основа першої – модель життєвого циклу продукту. Зростання ТНК відбувається за стадіями розвитку відповідної галузі промисловості, а динаміка розвитку кожної стадії і її тривалість визначаються життєвим циклом продукту (Р.Вернон, Р.Стобаух).
Еклектична концепція є синтезом основних положень усіх вищерозглянутих підходів і спирається на фундаментальні наукові напрями економічних досліджень: менеджмент, маркетинг, фінанси, теорію організацій, міжнародні відносини, право, економічна історія, регіональні дослідження (Дж. Даннінг). Згідно з теорією Дж. Даннінга, закономірності створення виробничих комплексів ТНК визначаються трьома основними групами факторів: переваги власності визначають, які галузі і які фірми в цих галузях найбільш схильні здійснювати міжнародну інвестиційну діяльність; переваги розміщення визначають райони здійснення діяльності ТНК, оскільки вони пов’язані з розміром ринку, забезпеченістю факторами виробництва та витратами на зв’язок і транспорт; переваги інтерналізації сприяють отриманню більш високих та тривалих прибутків завдяки створенню внутрішніх ринків.
Таким чином, прагнення фірм та країн до транснаціональної активності пояснюється в цих теоріях через акцентування на окремих групах факторів. Умови конкуренції на світовому ринку змушують компанії активізувати транснаціональну діяльність.
Список використаних джерел: