Правда Д. Є., Власенко М. О.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА УКРАЇНИ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Мале підприємництво – це важлива складова ринкового господарства, невід’ємній елемент конкурентного механізму. Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні [1]. Мале підприємництво дає ринковій економіці гнучкість, мобілізує фінансові и виробничі ресурси населення, вирішує проблему зайнятості та інші соціальні проблеми ринкового господарства.
У ринковій економіці мале підприємництво виконує цілий ряд життєво важливих функцій, серед яких сприяння розвитку структурних змін; формування конкурентного середовища; вирішення проблеми зайнятості і мотивації продуктивної праці; втілення специфічних потреб споживачів, формування індивідуального попиту; забезпечення бази для становлення середніх та великих підприємств у майбутньому; підтримка соціальної та політичної стабільності.
Вітчизняне мале підприємництво протягом 2006–2008 рр. характеризувалося позитивною динамікою, яка демонструвала постійне збільшення кількості суб’єктів господарювання, чисельності зайнятих робітників та обсягів реалізації продукції. У структурі малих підприємств більшу частину (58,9%) представляли підприємства оптової і роздрібної торгівлі (торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого споживання), 12,5% – по здійсненню операцій з нерухомістю (операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям), 10,6% – промисловість, 6,9% – будівництво, 4,0% – діяльність транспорту та зв’язку, 3,3% – сільського господарства, мисливства та лісового господарства тощо [2]. Нажаль, фінансово-економічна криза 2008-2009 рр. негативно позначилася на діяльності малих підприємств як найбільш уразливого сектора бізнесу і надалі мале підприємництво сповільнило темпи зростання.
Окрім кризи 2009 року розвиток малого та середнього бізнесу сповільнюють: відсутність дієвого механізму реалізації державної політики відносно підтримки малого підприємництва; значний податковий тягар; низькі темпи в процесі реформування власності; обмеженість матеріальних фінансових ресурсів; недосконалість системи статистичної звітності малого підприємництва та ін. [3].
Суттєвий вплив на розвиток малого бізнесу має кредитна політика банків, а точніше – її негнучкість у посткризових умовах. Банківські установи не надають кредитів на започаткування власної справи. Банки вимагають не менше 6 місяців успішної підприємницької діяльності під достатньо високі проценти за кредитами для початківців, що пояснюється високими ризиками діяльності підприємця-початківця та несприятливими макроекономічними умовами в Україні. Не сприяє розвиткові малого підприємництва в Україні й недосконалість бюрократичної системи. Як свідчать опитування, через хабарництво майже половина щойно відкритих малих підприємств змушена закриватись [4].
Обсяги малого підприємництва в Україні значно менші за відповідні показники у країнах Європи. Станом на 2013 р. в Україні було зареєстровано 1,6 млн суб’єктів господарювання, з яких 365 тис. підприємств і 1,235 млн. фізичних осіб-підприємців. За наступний рік кількість підприємств збільшилася ще на 50,26 тис. Незважаючи на досить високі кількісні показники малих і середніх підприємств в Україні, за різними оцінками, вони виробляють від 7 % до 15 % ВВП. Згідно з даними Федерації роботодавців України, 85% української економіки створюється приблизно трьома сотнями великих підприємств, і лише 15% ВВП генерується малим і середнім бізнесом. У той же час, в Австрії цей показник сягає 45% ВВП, а в Німеччині – 60% [5].
Для ефективного розвитку малого підприємництва в Україні необхідно створити механізм ефективної взаємодії між державою та підприємницьким сектором. Його відсутність засвідчується тим, що малі підприємства ще не відіграють вагомої ролі в економіці України. Це проявляється й у тому, що вони не стали одним із важливих засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення нових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами й послугами. Становлення малого бізнесу в Україні – це тривалий процес, який повинен мати певну етапність, виходячи з економічного стану країни, існуючих проблем на макро- та мікрорівнях [6].
Тож актуальною проблемою для підприємництва України є не лише збільшення кількості малих підприємств, а й підвищення його ефективності і формування середнього класу населення як такого. Адже в умовах інтеграції до європейських та світових ринків і суспільної глобалізації виробництва формування середнього класу є запорукою розвитку економіки та покращення рівня життя в Україні.
Список використаних джерел: