Вакуленко І. О., к. т. н.Куценко В. Й.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
ПРОЦЕСИ ВПРОВАДЖЕННЯ МОРАЛЬНО ЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ
ДО КЕРУВАННЯ ЕКОНОМІКОЮ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
У сучасному світі проблематика морально-етичних підходів у економіці є надзвичайно важливою. Це пояснюється тим, що протягом довгого періоду часу українська економіка знаходиться в стані кризи, відбувається постійне скорочення кількості робочих місць та обсягу виробництва всіх груп товарів на території України, які заміняються на імпортні товари з інших держав. Такий стан речей не може продовжуватися безкінечно [1, с. 15].
Таким чином, постає питання про необхідність кардинальної зміни підходів до управління економікою та поступову зміну існуючої кінцевої мети бізнесу – максимізації прибутку в найкоротший час до напрямку діяльності, який можна охарактеризувати як орієнтацію на впровадження морально-етичних підходів до економічного процесу. Для цього необхідно провести процес інституалізації етики та моралі в організаціях різних рівнів, інтенсифікувати динаміку його зростаючого впливу в парадигмі цінностей сучасного менеджменту. Ця ситуація зумовлена тим, що довгий час морально-етичні підходи знаходилися поза увагою сфери фінансово-економічного аналізу.
У той самий час варто розуміти, що моральні норми господарювання виступають в якості ефективних факторів впливу на поведінку економічних партнерів, суб'єктів економіки та, таким чином, впливають на загальний результат економічної діяльності в контексті сучасних підходів до керування економічними процесами в кризовій ситуації. Цілком зрозуміло, що в багатьох випадках морально-етичні підходи та норми поведінки вірогідно суттєво впливають на результат успішного управління економічними процесами [2, с. 13]. Проте, прояви негативних форм поведінки в рамках економічного процесу та наявність негативних впливів на глобальні процеси, що мають місце в процесі економічної діяльності, як окремого суб'єкта, так і на рівні всієї держави, можуть суттєво впливати на поведінку економічних агентів, що приймають участь в процесах, пов’язаних з інтеграцією морального способу господарювання в структуру економіки. Не має жодних сумнівів у тому, що морально-етичні підходи, якими будуть керуватися управлінці, мають на меті забезпечити взаємодовіру, що буде основою суттєвого зниження витрат на економічну взаємодію між господарськими суб'єктами. Як правило, наявність моральних відносин у взаємодії є вигідним для організацій.
Дане окреслення проблеми ставить питання про складність впровадження морально-етичних норм та соціально відповідальних підходів, як основних інструментів при розгляді бізнес-процесів, в усі галузі економічної діяльності [3, с. 3]. Це зумовлено тим, що на глобальному рівні та в межах діяльності окремо взятого суб'єкта господарювання діють різні методи та засоби визначення того, що є ефективним та таким, що заслуговує до уваги. Сучасна теорія людського капіталу дозволяє по-новому подивитися на проблему взаємодії морально-етичних аспектів поведінки індивіда та їх раціональності з точки зору економічних підходів.
Відповідно до сучасних тенденцій морально-етичний підхід може аналізуватися як форма роботи ціннісної складової людського капіталу. Економічні агенти можуть опинитися в ситуації, коли вони повинні понести суттєві моральні витрати пов'язані з участю в тій чи іншій діяльності, і, як наслідок, можуть відмовитися від такої діяльності. У сучасній теорії економічного аналізу така поведінка може розглядатися як нераціональна, однак насправді більш вигідна [4, с. 2]. Це пов’язано з тим, що сучасні підходи не враховують всіх аспектів, які впливають на поведінку економічного агента в ситуації моральної взаємодії, а саме впливів, що пов’язані з віддаленими наслідками такої діяльності в сенсі більш загального підходу до економіки як такої. Серед інших аспектів, що суттєво впливають на загальну характеристику економічних процесів, слід звернути увагу на необхідність докорінної зміни категоріального апарату, яким керуються при прийнятті рішень та підчас розгляду економічних процесів суб’єкти господарювання. Місією підприємств України в сучасних умовах ринкової економіки є максимізація прибутку в найкоротший час. Такий підхід не виправдав себе, про що свідчить ціла низка показників як на мікро-, так і на макрорівнях. Тому, на нашу думку, доцільно розглядати необхідність провадження в найкоротші терміни докорінних змін, які будуть стосуватися морального підходу до визначення мети діяльності економічних агентів тa етики як основного способу дії при її реалізації [5, с. 529]. Таким чином, у недалекій перспективі це дозволить вийти на новий рівень у сфері забезпечення першочергових економічних прав суб'єктів господарювання. Першочергово необхідно впровадити інститут чесної торгівлі, забезпечити гармонійне співвідношення ціни і якості товарів та послуг, доступні ціни нижньому класу споживачів за доходами; збалансувати співвідношення між експортом та імпортом, втілюючи принцип самодостатності; чутливо контролювати співвідношення між залученими та власними фінансовими ресурсами, поступово переходячи на принцип самофінансування.
Список використаних джерел:
1. Агєєв А. І. Підприємництво: проблеми власності та культури / А. І. Агєєв. – М. : Наука, 1991. – 112 с.
2. Афанасенко І. Д. Філософія підприємництва / І. Д. Афанасенко / Філософія господарства. – 2004. – № 4. – С. 199-220.
3. Борисова Т. В. Філософський аналіз підприємницької діяльності: Онтологічний і соціально-антропологічний аспект / Т. В. Борисова. – Самара, 2003. – 264 с.
4. Журавльов А.Л. Міждисциплінарність економічної психології і критерії оцінки її стану // Загальні питання економічної психології. – 2009. – № 1. – С. 11–17.
5. Мілль Д. Основи політичної економіі з деякими додатками до соціальної філософії. – М. : Эксмо, 2007. – 1040 с.