К. е. н. Дуброва Н. П., Коваленко О. А.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет (Україна)

ФОРМУВАННЯ ТА АНАЛІЗ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЮ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Однією з найважливіших задач управління кредитною діяльністю комерційного банку є формування та аналіз кредитного портфеля. Дослідження кредитного портфеля є необхідним для підвищення ефективності банківської діяльності. Кредитний портфель є одним із найризикованіших напрямків та найвагомішим компонентом структури відсоткових доходів.

Кредитний портфель − це сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання прибутку. Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладення угоди з позичальником. Надання кредиту може відбуватися у формі позик, облігацій, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, строк сплати яких уже настав, рахунків факторингу, овердрафтів, короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів та інших подібних зобов’язань. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у т. ч. і прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення кредитів [2]. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частина активів банку, яка має свій рівень дохідності та відповідний рівень ризику.

Обсяг і структура кредитного портфеля комерційного банку визначаються такими чинниками: розмір банку (капіталу); правила регулювання банківської діяльності; офіційна кредитна політика банку; досвід і кваліфікація менеджерів; рівень дохідності різних напрямів розміщення коштів.

Структура кредитного портфеля комерційного банку залежить від суб’єктів кредитування (юридичні та фізичні особи); стану обслуговування боргу (високий, добрий, задовільний, слабкий, незадовільний); класу боржника (клас боржника – юридичної особи (від 1 до 9) визначається в залежності від отриманого значення інтегрального показника фінансового стану боржника з урахуванням величини підприємства); категорії якості кредиту (від І до V з урахуванням стану обслуговування боргу та класу боржника – юридичної особи); показника ризику кредиту, який залежить від фактичних значень інтегрального показника фінансового стану боржника-юридичної особи, коефіцієнта покриття боргу, якості менеджменту боржника – юридичної особи, ринків збуту продукції, наявності бізнес-планів, рейтингів боржника – юридичної особи та інших подій та обставин, що можуть вплинути на своєчасність та повноту погашення боргу; видів економічної діяльності; валюти кредитування; строків кредитування тощо [3].

На конкурентоспроможність кредитного портфеля банку впливають такі чинники: ризиковість, ліквідність, дохідність, швидкість відновлення та ступінь оновлення кредитного портфеля.

Здійснюючи кредитні операції банк прагне не тільки до об’ємного зростання, але й до підвищення якості кредитного портфеля. Таким чином, для ефективного управління кредитним портфелем необхідний його аналіз за різними кількісними та якісними характеристиками як в цілому по банку, так і по його структурних підрозділах.

Кількісний аналіз передбачає вивчення складу і структури кредитного портфеля банку в динаміці (за ряд років, на квартальні дати звітного року) по ряду кількісних економічних критеріїв, до яких відносять [2]:

− обсяг і структуру кредитних вкладень за видами;

− структуру кредитних вкладень за групами кредитоотримувачів (кредити юридичним особам, кредити фізичним особам);

− терміни кредитів;

− своєчасність погашення наданих кредитів;

− галузеву приналежність;

− види валют;

− ціну кредитування (рівень процентних ставок).

Такий аналіз дозволяє виявити кращі сфери кредитних вкладень, тенденції розвитку, в тому числі щодо повернення кредитів і їх прибутковості. Велике значення має зіставлення фактичних залишків заборгованості з прогнозованими, з встановленими лімітами кредитування, «кредитними стелями» тощо. «Кредитні стелі» − це верхні межі загальної суми кредитів або їх приросту, встановлювані для банків (іноді в індивідуальному порядку), або ліміт суми або кількості кредитів, що видаються одному клієнту [1].

За кількісним аналізом наступним кроком є аналіз якості кредитного портфеля. Оскільки сфера діяльності кредитоотримувача та його тип мають різний ризик в певних економічних умовах, отже, і види кредиту, в залежності від обсягів і цілей кредитування, оцінюються по-різному, що і повинно враховуватися при вивченні кредитного портфеля банку.

Для цього використовуються різні відносні показники, що розраховуються по обороту за певний період або за залишком на певну дату. До них, наприклад, відносять, питома вага проблемних кредитів у всьому валовому клієнтському кредитному портфелі; ставлення простроченої заборгованості до акціонерного капіталу та ін.

На основі якісної характеристики кредитного портфеля можна дати оцінку дотримання принципів кредитування і ступеня ризику кредитних операцій, перспектив ліквідності даного банку. Таким чином, в будь-якому банку стан кредитного портфеля повинно перебувати під постійним наглядом.

Список використаних джерел:

1.  Лаврушин О. И. Банковское дело / О. И. Лаврушин. − М. : КноРус, 2008. – 768 с. 

2.  Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку / Л. О. Примостка. − 2-ге вид., доп. І перероб. − К. : КНЕУ, 2004. − 468 с.

3.  Фінансове право України : підручник / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, І. Є. Криницький ; за ред.  М. П. Кучерявенка. − К. : Юрінком Інтер, 2004. − 320 с.