К. е. н. Киш Л. М., Тимощук Н. М., Гаврилюк Л.

Вінницький національний аграрний університет (Україна)

ОЦІНКА ЙМОВІРНОСТІ ВТРАТИ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Відновлення платоспроможності є одним із першочергових етапів подолання фінансової кризи на підприємстві. Це пов'язано з тим, що успішне застосування механізмів відновлення платоспроможності дозволяє не тільки зняти загрозу банкрутства, але й значною мірою позбавити підприємство від залежності використання позикового капіталу та прискорити темпи його економічного розвитку [2].

Неплатоспроможність підприємства може бути випадковою, тимчасовою, хронічною або тривалою.

Причинами неплатоспроможності можуть бути: невиконання плану по виробництву і реалізації продукції; підвищення її собівартості; невиконання плану по прибутку і, як результат, нестача власних джерел самофінансування [1].

Однією з проблем погіршення платоспроможності може бути неправильне використан­ня оборотного капіталу: відволікання коштів у дебіторську заборгованість, а також вкладення в понадпланові запаси та на інші цілі, які тимчасово не мають джерел фінансування. Іноді причиною неплатоспроможності є не безгосподарність підприємства, а незаможність його клієнтів. Високий рівень оподаткування, штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків також може стати однією з причин неплатоспроможності суб’єкта господарювання [3].

На прикладі Державного підприємства «Дослідне господарство «Корделівське» НАН Старосинявського району Хмельницької області розглянемо можливість втрати (відновлення) платоспроможності підприємства.

Одним із головних завдань управління в конкурентному ринковому середовищі є виявлення загрози банкрутства і розробка контрзаходів, спрямованих на подолання на підприємстві негативних тенденцій.

Для прогнозування банкрутства у світовій практиці використовується система моделей, розроблених західними спеціалістами, зокрема методика Альтмана:

 , (1)

де Х1 – відношення оборотних активів до суми всіх активів господарюючого суб’єкта;

Х2 – відношення резервів нерозподіленого прибутку до суми всіх активів господарюючого суб’єкта;

Х3 – рівень прибутковості активів (відношення валового прибутку до суми всіх активів господарюючого суб’єкта);

Х4 – коефіцієнт співвідношення власного та позикового капіталу;

Х5 – відношення чистого виторгу від реалізації до суми всіх активів господарюючого суб’єкта.

Проаналізуємо рівень банкрутства для ДП «ДГ «Корделівське» НААН»:

 . (2)

Отже, в нашому випадку Z = 1,97, а це означає, що можливість банкрутства для ДП «ДГ «Корделівське» НААН» дуже низька.

Якщо підприємство має незадовільну структуру балансу, то основним показником, який характеризує наявність реальної можливості відновити платоспроможність протягом певного періоду, виступає коефіцієнт відновлення платоспроможності.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності строком на 6 місяців розраховується таким чином:

 . (3)

де Квідн – коефіцієнт відновлення платоспроможності;

Кпл – фактичне значення поточної ліквідності на початок і кінець звітного періоду;

n – період відновлення платоспроможності у місяцях;

12 – звітний період у місяцях;

 .   (4)

Отже, в нашому випадку Квідн = 0,54, а це означає, що можливість відновлення платоспроможності для ДП «ДГ «Корделівське» НААН» протягом 6 місяців не має реальної можливості відновити платоспроможність.

Можливість втрати платоспроможності для ДП «ДГ «Корделівське» НААН» дуже низька, але у разі її втрати за даними розрахунків підприємство не зможе відновити платоспроможність протягом шести місяців.

Список використаних джерел:

1. Мних Є. В.Фінансовий аналіз : підручник / Є. В. Мних, Н. С. Барабаш. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2014. –536с.

2.  Фучеджи В. І. Характеристика методів та моделей діагностики кризового стану підприємства / В. І. Фучеджи // Одеський державний економічний університет – 2014. – №691.

3.  Чібісова І. В. Методи оцінки і прогнозування банкрутства підприємств / І. В. Чібісова // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. – 2014. – №22 ч.2.