Лошак В. О., Власенко М. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Питання економічної безпеки як наукової проблеми отримало свій розвиток в академічній літературі відносно недавно. Особливої актуальності для вітчизняних підприємств проблема надійності системи захисту економічних інтересів набула у період становлення ринкових відносин.

Під економічною безпекою суб’єктів підприємництва розуміють стан, за якого забезпечується економічний розвиток і стабільність діяльності підприємства, банку, гарантований захист їх ресурсів, здатність адекватно і без суттєвих втрат реагувати на зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації [1, с.7].

Підтримка економічної безпеки на необхідному рівні припускає наявність і формування певної стратегії. Практично усі країни світу мають сформульовану стратегію забезпечення економічної безпеки, яка включає цілі і способи застосування тих або інших заходів для досягнення необхідного результату.

Головними цілями стратегії економічної безпеки будь-якої країни є, по-перше, збереження економічної цілісності і незалежності країни та, по-друге, створення необхідних умов для розвитку економіки і досягнення соціально-політичної стабільності суспільства.

На рівні підприємства стратегія економічної безпеки є не менш важливою. Саме завдяки добре продуманій і ретельно реалізованій стратегії фінансово-економічної безпеки підприємства можуть уникнути або значно понизити долю фінансових втрат, які неминучі при веденні господарської діяльності.

Забезпечення економічної безпеки при будь-яких негативних змінах в зовнішньому середовищі.

Виділяють внутрішні, зовнішні чинники, які впливають на діяльність підприємства. До внутрішніх зараховуємо такі: вид діяльності підприємства, досвід, відповідна кваліфікація керівництва і персоналу, наявність відповідних комунікацій для підприємства, форма власності, пропорції між власним і залученим капіталом, інноваційна діяльність, організація виробництва, показники фінансового стану, ефективна маркетингова діяльність. До внутрішніх загроз відносимо наступні фактори: недоліки у виробничому процесі, дефіцит у фінансуванні, низький рівень кваліфікації персоналу підприємства, низький рівень менеджменту.

До зовнішніх факторів зарахуємо: стабільність економічної ситуації в країні, рівень конкуренції, частка ринку, постачальники, споживачі, нові технології, державні органи. До зовнішніх загроз відносимо: зменшення купівельної спроможності споживачів, рівень інфляції, сезонні коливання попиту, кризи окремих галузей [2, c. 236].

Найважливішим елементом забезпечення економічної безпеки підприємства є стратегічне планування і прогнозування його економічної безпеки, яке має бути частиною стратегічного планування бізнесу та діяльності підприємства. Стратегія економічної безпеки – це сукупність найбільш значущих рішень та заходів, спрямованих на забезпечення прийнятного рівня безпеки функціонування підприємства. Можна виділити такі типи стратегій економічної безпеки підприємства:

–  орієнтовані на усунення існуючих або запобігання виникнення можливих загроз економічній безпеці;

–  – націлені на запобігання збитку від впливу існуючих або можливих загроз економічній безпеці;

–  – спрямовані на компенсацію збитку в результаті дії загроз економічній безпеці [3, с.165–166].

Стратегічний план корпоративної економічної безпеки повинен включати: характеристику зовнішніх і внутрішніх загроз економічної безпеки підприємства; визначення та моніторинг факторів, що зміцнюють або руйнують стійкість соціально-економічного та фінансового станів на коротко- й середньострокову перспективу. Одна з цілей моніторингу економічної безпеки підприємства – це діагностика його стану на основі системи показників, що враховують специфічні галузеві особливості, найбільш характерні для даного підприємства, які мають для нього важливе стратегічне значення; визначення критеріїв і показників, що характеризують інтереси підприємства та відповідають вимогам його економічної безпеки. Система критеріїв і показників фактичного стану складається підприємствами самостійно, з урахуванням конкретних умов роботи; розробку економічної політики, що включає механізми обліку факторів, що впливають на стан економічної безпеки; напрямки діяльності підприємства по реалізації стратегії [4].

Система управління економічною безпекою підприємства корелює із стратегічним, тактичним та оперативним контурами управління. Тому загальна схема процесу організації економічної безпеки підприємства має охоплювати такі дії, як стратегічне, загальнотактичне та оперативне прогнозування і планування економічної безпеки як за функціональними складниками, так і безпосередньо фінансово-господарської діяльності підприємства. Обов’язковим елементом системи управління економічною безпекою підприємства має бути проведення функціонального аналізу рівня економічної безпеки та загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Список використаних джерел:

1. Економічна безпека суб’єктів підприємництва: навчальний посібник / за ред. проф. М. І. Зубка. – К., 2012. – 226 с.

2. Юрович Л. Економічна безпека підприємства: сутність, чинники впливу, основні проблеми / Л. Юрович // Матеріали Національного університету «Львівська політехніка». – 2009. – C. 234–237.

3. Линник О. І. Стратегія економічної безпеки підприємства як фактор зменшення впливу зовнішніх та внутрішніх загроз / О. І. Линник, Н. В. Артеменко // Вісник НТУ «ХПІ». – 2013. – № 67 (1040). – С. 159–169.

4. Черникова Є. Г. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки підприємства / Є. Г. Черникова, Л. В. Тарасьєва // «\Проблеми забезпечення економічної безпеки :  матеріали міжнар. наук.-практ. конф.. – Донецьк : ДонНТУ, 2001. – С. 163–165.