Євсевська Л. В.

Запорізька державна інженерна академія (Україна)

ОЦІНКА ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Проблема формування, використання й оцінки трудового потенціалу є важливим питанням в управлінні підприємством. Не вирішивши його, неможливо проводити ефективну діяльність підприємства. Розглядати трудовий потенціал необхідно не тільки як масу праці, якою володіє людина, але й включати умови реалізації цього потенціалу. Оцінка трудового потенціалу підприємства має на меті зіставити реальний зміст, якість, обсяги й інтенсивність робіт з їхніми потенційно можливими параметрами.

В останні роки загальною стала думка про те, що ефективність економічного розвитку сучасних держав значною мірою залежить від ресурсів, вкладених в «людський фактор», без якого неможливо забезпечити поступальний розвиток суспільства. Протягом XX-ХХІ століть неухильно зростає роль «людського фактору» у суспільному виробництві. В усі часи економісти різних шкіл і напрямів визнавали, що праця є одним із найголовніших факторів економічного розвитку. Трудовий потенціал, що є здатним до розвитку, перетворює людину у найважливіший ресурс виробництва: продуктивність праці, мотивація та інноваційний потенціал людини визначають успіх стратегії, спрямованої на інтенсифікацію виробництва, конкурентоздатність тощо.

Оцінювання трудового потенціалу підприємства повинно будуватися на ґрунті економічних оцінок здібностей людей створювати дохід. При цьому, чим вища індивідуальна продуктивність праці робітника і довше період його діяльності, тим більший він приносить дохід і є більшою цінністю для підприємства. В сучасній літературі можна знайти багато рекомендацій власнику підприємства щодо оцінювання трудового потенціалу на основі моделей корисності, за допомогою яких можна оцінити економічні наслідки зміни трудової поведінки співробітника в результаті певних заходів з боку підприємства.

Оцінюючи трудовий потенціал підприємства необхідно більшу увагу приділяти оцінці трудового потенціалу працівника, тому що саме з трудового потенціалу працівника складається трудовий потенціал бригади, цеху та підприємства в цілому. Головною задачею такої оцінки є виявлення трудового потенціалу кожного робітника і міри його використання, аналіз відповідності робітника посаді, яку він обіймає, або його готовності зайняти конкретну посаду, а також характеристика ефективності його трудової діяльності.

Система показників, яка охарактеризувала б усі сторони трудового потенціалу підприємства, повинна охоплювати його оцінку з позиції людського фактору; оцінку з позиції людських ресурсів та враховувати функціональну структуру.

Таким чином, зміст трудового потенціалу розкриває, з однієї сторони, можливості участі робітника або усіх членів колективу підприємства в суспільно-корисній діяльності, з іншої – характеристику якостей робітника або робітників усіх підрозділів, що відображає міру розвитку їх здібностей, підготовленості до виконання робіт, особистого відношення до праці, можливості працювати з повною віддачею тощо.

Виходячи з цього, пропонуємо параметри трудового потенціалу розподіляти на дві групи: 1) параметри виробничих складових трудового потенціалу, до яких доцільно віднести творчу активність, самонавчання шляхом самоосвіти, професійне підвищення кваліфікації; 2) параметри, що характеризують соціально-демографічні складові трудового потенціалу колективу підприємства: стан здоров’я, статевовікова структура, рівень освіти та інше.

При проведенні оцінки трудового потенціалу керівник повинен приділяти увагу характеристиці кількісної й якісної сторони потенціалу. В напрацюваннях вітчизняних та закордонних науковців можна виділити декілька методик, що можна структурувати за схемою: витратні, результативні, порівняльні.

Дослідженням витратних методик оцінки трудового потенціалу підприємства приділено достатньо уваги такими науковцями як В. Н. Авдєєнко та В. А. Котлов [1, с. 88]. Ці науковці ототожнюють трудовий потенціал підприємства з сумою витрат на його персонал, тобто розмір трудового потенціалу підприємства визначається сумою витрат на промислово-виробничій персонал. З цього витікає, що найкращим показником ефективності використання трудового потенціалу підприємства є продуктивність праці. Автори пропонують для оцінки розміру трудового потенціалу брати такі показники, як продуктивність праці промислово-виробничого персоналу, коефіцієнт змінності робочої сили, коефіцієнт змінності роботи робочого місця, коефіцієнт віддачі повної зарплати, коефіцієнт творчої активності працівників.

За допомогою методики оцінки потенціалу на основі одиниці живої праці можна врахувати ефективність використання трудового потенціалу підприємства.

Методика коефіцієнтної оцінки трудового потенціалу описується Л. І. Меншиковим. Коефіцієнти даної методики групуються в такі групи: показники колективної роботи; показники професійної компетентності; показники творчої активності; показники трудової дисципліни; показники кількості, якості та оперативності виконаних робіт [2, с. 75].

Таким чином, досвід ефективного господарювання підтверджує важливу роль кадрової складової потенціалу підприємства, від кількісної та якісної збалансованості та рівня використання якої значною мірою залежать не тільки високі кінцеві показники господарської діяльності, досягнуті конкурентні переваги у виробничій сфері, організації та управління, а й можливості забезпечення сталого та конкурентоспроможного розвитку підприємства.

Список використаних джерел:

• 1. Авдеенко В. Н. Производственный потенциал промышленного предприятия / В. Н. Авдеенко, В. А. Котлов. – М. : Экономика, 1989. – 239 с.
• 2. Меншиков Л. И. Совершенствование методов деловой оценки, подбора и расстановки работников в сфере управления производством / Л. И. Меншиков. – Рига : МИПКСНГ, 1972. – 110 с.