К. е. н. Хуторськой П. О., Блаживський М. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

РОЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ ВНУТРІШНЬОФІРМОВОГО ПЛАНУВАННЯ

У РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Економічна теорія і практика внутрішньо фірмового планування розташо­вують широким спектром різних інструментів, що дозволяють вирішувати основні питання управління організацією. Під інструментами внутрішньо­фір­мо­вого планування треба розуміти методи планування, результатом засто­сування яких є створення системи планів, що визначають порядок дій і розподілу ресурсів підприємства в рамках вирішення управлінських завдань. Розвиток інструментів внутрішньофірмового планування відбувається поряд з розвитком і ускладненням економічних оточення, що вимагають все більш досконалих методів функціонування підприємств.

Планування виробництва процесів є ключовою ланкою в системі внутріш­ньо­фірмового планування підприємств. Тривалість виробничого циклу, серій­ність, технологічна спеціалізація і багато інших чинників впливають на внут­рішнє планування, при цьому прийняті на промисловому підприємстві методи планування також впливають на організацію виробництва. Чим краще сформо­ваний портфель замовлень, чим точніше сформульовані прогнози виробництва і збуту, тим краще виробнича програма буде задавати хід виробництва [3] і тим ефективніше буде система планування.

Нові підходи в плануванні не виключають вже існуючих методів, але доповнюють їх. Співіснуючі бюджетні та перспективні плани доповнюються новими методами планування. При цьому виникнення більш досконалих методів в рамках розроблених нових концепцій управління організацією дозво­ляє підняти управління організацією на якісно новий рівень, що дозволяє врахо­вувати максимальну кількість факторів зовнішнього і внутрішнього середо­вища, що впливають на діяльність організації і визначають її конкурентне становище.

У сучасних умовах господарювання на промислових підприємствах методи і моделі лінійного програмування широко застосовуються при оптимізації процесів: при розробці виробничої програми, при розміщенні замовлень між виконавцями, розподілі виробничого завдання по тимчасових інтервалах, при визначенні асортиментної політики, при вирішенні логістичних задач. Най­більш широке застосування лінійного програмування спостерігається при ви­рішенні задач вибору ресурсозберігаючих технологій, інвестиційних програм.

Розглянуті методи внутрішньофірмового планування змінювали своє зна­чення в розвитку підприємств із збільшенням нестабільності зовнішнього еконо­мічного середовища. У процесі розвитку виробництва змінювалися кон­цеп­ції управління організацією, що призводило до зміни підходів до внутріш­ньо­фір­мо­вого планування і виникненню нового інструментарію планування. Виникла ієрархічність системи внутрішньофірмового планування, зумовлена домінуван­ням більш високого за значенням рівня планування та формуванням ниж­честоящого плану на основі вищестоящого, внаслідок чого стали виділяти загальне планування, спрямоване на формування концепції розвитку підпри­ємства, і оперативне планування - планування господарських операцій.

Таблиця 1. Еволюція основних методів внутрішньофірмового планування

та їх роль у розвитку організації

Метод

Принцип застосування

Застосування методу

Роль методу в розвитку підприємства

Балансовий метод

Взаємна ув'язка ре­сурсів (матеріальних, трудових, грошових) і потреб у них

В даний час ши­роко застосову­ється в плану­ван­ні витрат і потреб в сировині

Раціоналізація використання ре­сур­сів, економія за рахунок змен­шення надлишкових запасів і за­собів виробництва

Нормативний метод

Планові завдання бу­дуються на підставі нормативів

В даний час ши­роко застосо­ву­єть­ся в плану­ван­ня часу, плану­ванні витрат

Раціоналізація виконання трудо­вих ресурсів (дозволяють знижу­вати працеємність, усувати прос­тої, скорочувати роботи, змен­шувати відхилення умов праці від норми)

Математико статистичні методи

Побудова матема­ти­ч­них моделей функ­ціо­нування підроз­діли організації

Широко засто­со­вуються у фі­нансовому пла­нуванні та плану­ванні інвестицій

Раціоналізація використання ре­сур­сів, скорочення виробничого циклу, підвищення ритмічності ро­боти. Грають значущу роль в оцін­ці ефективності інвестицій, сприя­ють інноваційному розвитку

Методи лінійного програмування

Побудова моделі, що дозволяє оцінити за­лежність ефек­тив­ності організації від заданих параметрів і вибрати найбільш прий­нятний варіант плану

Застосовуються при виборі між різними видами сировини, техно­логій

Раціоналізація використання ре­сур­сів, підвищення конкуренто­спро­можності за рахунок вибору найбільш ефективних видів си­ро­вини або технології. Грають зна­чиму роль в оцінці чутливості ста­більності підприємства до зміни різних факторів, тобто допома­гають враховувати ризики

 

Розробка загальних планів організації вироблялася в рамках пануючих теоретичних концепцій. Оперативне планування згодом здійснювалося з ураху­ванням сформованих загальних цілей і планів організації. Основними значущи­ми етапами розвитку внутрішньофірмового планування є виникнення і розвиток трьох концепцій, що суттєво вплинули на інструментарій внутрішньофірмового планування та його роль у розвитку підприємства: концепції маркетингу, концепції стратегічного управління, концепції контролінгу.

Можна впевнено стверджувати, що внутрішньофірмове планування - це не просто функція управління, що дозволяє оптимально використовувати наявні в розпорядженні організації обмежені ресурси. Це основне джерело управлін­ської інформації і невід'ємна частина системи управління організацією, яка впливає на всі етапи управлінського процесу.

Список використаних джерел: