Олійник Є. В.
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського (Україна)
СВІТОВИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ КЛАСТЕРІВ АВТОМОБІЛЕБУДІВНИМИ КОМПАНІЯМИ
Україна має лише декілька автомобілебудівних підприємств, а тому їх значення для розвитку національного господарства, особливо в контексті реалізації стратегії імпортозаміщення має важливе значення. Однак ці підприємства, як й інші машинобудівні підприємства являють собою нереформовану, немодернізовану частину економіки та потребують впровадження сучасних форм організації виробництва та господарювання в цілому.
Дієвою формою активізації розвитку автомобільних підприємств можуть і повинні стати кластери. Кластери це географічні форми концентрації взаємопов'язаних компаній та установ в конкретній області. Базисний принцип створення кластерів – це партнерство, тобто забезпечення спільної протидії тій динаміці, яка спостерігається в зовнішньому оточенні. Чим ширшим є таке партнерство з точки зору учасників, тим більш високим є рівень конкурентоспроможності тієї території, де вони знаходяться.
Метою дослідження стало узагальнення досвіду зарубіжних автомобільних підприємств з кластеризації своєї діяльності.
Основні учасники глобального ринку автомобільної продукції є багатонаціональними фірмами, які створили навколо себе потужні кластери – сотні підприємств, які не лише беруть участь у забезпеченні діяльності головної компанії матеріальними агрегатами, комплектуючими, а й створюють інновації, забезпечують систему підвищення кваліфікації кадрів, тощо.
Переважна більшість кластерів створювалось за регіональною ознакою – близькість до підприємства – виробника кінцевої продукції. Однак з часом почав переважати функціональний підхід. У реальній економіці мають місце приклади обох підходів до формування кластерів. Так, Дженерал Моторз поєднує 24 бренди, Даймлер Крайслер – 12, Форд Мотор – 9, Тойота – 4 підрозділи, які в результаті інтеграції стали частиною цілісної компанії. У Російські Федерації відбулася ще більш масштабна кластеризація. Так, до продуктової лінійки «Групи ГАЗ» входять легкові та вантажні автомобілі, автобуси, дорожньо-будівельна техніка, бензинові та дизельні двигуни, автомобільні комплектуючі та інші запасні частини. І якщо провідні компанії світу, за рахунок сформованих кластерів беруть участь у конкуренції на світовому ринку, то російське підприємство хоча б вирішує проблеми забезпечення внутрішнього виробництва. Український автопром представлений обмеженою кількістю підприємств, які мають цілу низку системних проблем та намагаються їх вирішувати самостійно, без використання світового досвіду створення кластерів.
Потенціал для створення кластерів мають як самі підприємства, так і регіони, де вони знаходяться – потужні промислові міста.
Вивчення світового досвіду створення кластерів в автомобілебудуванні дає можливість стверджувати, що вони забезпечують:
- підвищення рівня інноваційно-інвестиційної активності ;
- необхідні темпи відтворювальних процесів всіх виробничих ресурсів;
- залучення до участі у кластерах науково-дослідних інститутів та спрямування їх діяльності на створення сучасних розробок для галузі;
- виникнення вторинних ефектів активізації господарської діяльності в регіоні;
- підвищення рівня конкурентоспроможності всіх учасників кластера.