Олійник Є. В.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського (Україна)

СВІТОВИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ КЛАСТЕРІВ АВТОМОБІЛЕБУДІВНИМИ КОМПАНІЯМИ

 

Україна має лише декілька автомобілебудівних підприємств, а тому їх зна­чення для розвитку національного господарства, особливо в контексті реалізації стратегії імпортозаміщення має важливе значення. Однак ці підприємства, як й інші машинобудівні підприємства являють собою нереформовану, немодерні­зовану частину економіки та потребують впровадження сучасних форм орга­нізації виробництва та господарювання в цілому.

Дієвою формою активізації розвитку автомобільних підприємств можуть і по­винні стати кластери. Кластери це географічні форми концентрації взаємо­пов'язаних компаній та установ в конкретній області. Базисний принцип ство­рен­ня кластерів – це партнерство, тобто забезпечення спільної протидії тій динаміці, яка спостерігається в зовнішньому оточенні. Чим ширшим є таке парт­нерство з точки зору учасників, тим більш високим є рівень конкуренто­спроможності тієї території, де вони знаходяться.

Метою дослідження стало узагальнення досвіду зарубіжних автомобільних підприємств з кластеризації своєї діяльності.

Основні учасники глобального ринку автомобільної продукції є багатона­ціональними фірмами, які створили навколо себе потужні кластери – сотні підприємств, які не лише беруть участь у забезпеченні діяльності головної компанії матеріальними агрегатами, комплектуючими, а й створюють інновації, забезпечують систему підвищення кваліфікації кадрів, тощо.

Переважна більшість кластерів створювалось за регіональною ознакою – близькість до підприємства – виробника кінцевої продукції. Однак з часом по­чав переважати функціональний підхід. У реальній економіці мають місце прик­ла­ди обох підходів до формування кластерів. Так, Дженерал Моторз поєд­нує 24 бренди, Даймлер Крайслер – 12, Форд Мотор – 9, Тойота – 4 підрозділи, які в результаті інтеграції стали частиною цілісної компанії. У Російські Феде­рації відбулася ще більш масштабна кластеризація. Так, до продуктової лінійки «Групи ГАЗ» входять легкові та вантажні автомобілі, автобуси, дорожньо-буді­вельна техніка, бензинові та дизельні двигуни, автомобільні комплектуючі та інші запасні частини. І якщо провідні компанії світу, за рахунок сформованих клас­терів беруть участь у конкуренції на світовому ринку, то російське підпри­ємство хоча б вирішує проблеми забезпечення внутрішнього виробництва. Український автопром представлений обмеженою кількістю підприємств, які мають цілу низку системних проблем та намагаються їх вирішувати самостійно, без використання світового досвіду створення кластерів.

Потенціал для створення кластерів мають як самі підприємства, так і ре­гіони, де вони знаходяться – потужні промислові міста.

Вивчення світового досвіду створення кластерів в автомобілебудуванні дає можливість стверджувати, що вони забезпечують:

- підвищення рівня інноваційно-інвестиційної активності ;

- необхідні темпи відтворювальних процесів всіх виробничих ресурсів;

- залучення до участі у кластерах науково-дослідних інститутів та спряму­вання їх діяльності на створення сучасних розробок для галузі;

- виникнення вторинних ефектів активізації господарської діяльності в ре­гіоні;

- підвищення рівня конкурентоспроможності всіх учасників кластера.