Різник Н. О., Плівако С. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

Шляхи підвищення прибутковості підприємства

 

Головною задачею сучасного етапу розвитку економіки є опанування під­приєм­цями та керівниками ефективними методами управління підприємством, зокрема, прибутком в процесі здійснення підприємницької діяльності, адже маса і норма прибутку – потужний важіль динамічного розвитку виробництва.

Метою доповіді є довести, що прибуток є однією з найважливіших катего­рій в економіці, дослідити теоретичні основи організації підприємств щодо підвищення прибутковості, а також чітко розмежувати та описати чинники, резерви і шляхи підвищення рівня прибутковості суб’єктів господарювання.

Прибуток є формою доходу підприємця, який вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху, проте він характеризує лише ту час­тину доходу, яка «очищена» від затрат, понесених на здійснення цієї діяльності. Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його балан­со­вий прибуток – загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяль­ності за звітний період, включаючи прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, основ­них фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей тощо.

З метою аналізу та забезпечення ефективного управління формуванням прибутку розрізняють декілька видів прибутку підприємства: маржинальний, валовий, операційний, від звичайної діяльності та чистий. Відповідно до чинних в Україні положень (стандартів) бухгалтерського обліку, загальний прибуток підприємства складається з прибутку, отриманого підприємством від звичайної діяльності та від надзвичайних подій.

Для того щоб рівень прибутковості покращувався на підприємстві повинні проводитися заходи тільки в наступному порядку: організаційні (удосконалення вироб­ничої структури, удосконалення організаційної структури управління, ди­вер­сифікація виробництва, реструктуризація виробництва тощо) – технічні (онов­лення техніко-технологічної бази, переозброєння виробництва, вдоскона­лен­ня виробів, що виробляється) – економічні важелі та стимули (удоскона­лен­ня тарифної системи, форми і системи оплати праці, прискорення обігу оборот­них коштів тощо). Якщо почати проводити зміни не в такому порядку, то позитивні зрушення у ефективності діяльності будуть малопомітними або відсутніми взагалі.

Для того щоб збільшити прибутковість, необхідно у той же самий час збільшити і заробіток (при цьому намагаючись не збільшувати витрати) або одно­часно збільшувати заробіток і зменшувати витрати. 

Нижче наведено три альтернативи для збільшення прибутковості, які необ­хідно детально розібрати і які є дуже актуальними: 

1. Збільшення цін при збереженому значенні витрат. Заробіток може бути збільшений кількома шляхами: 

– підняттям цін на ваш продукт; 

– підняттям рівня продажів; 

– збільшенням різниці між ціною і собівартістю товару.

Встановлені ціни можуть переглядатися один або два рази на рік, але збільшувати ціну на товар необхідно в умовах збереження конкурен­тоспромож­ності. Іншим важливим критерієм, який необхідно враховувати перед під­вищен­ням цін, є тип продукту або проданої послуги. Існують такі категорії, до яких покупці відносяться лояльно і готові заплатити трохи більше за них, лише б якість і смак товару залишалися на висоті. До такої категорії належить харчова промисловість. У той же самий час в такій галузі послуг, як телекомунікації, навіть маленьке підвищення цін тягне за собою наслідки. 

2. Зниження витрат або собівартості при збереженому значенні заробітку. Другою альтернативою є зниження суми загальних витрат. Це може бути досяг­нуто зменшенням собівартості товару. Введення в експлуатацію продукції висо­ких технологій, тобто конвеєрів, які ефективно вирішують цю проблему. Іншим важливим інструментом у зниженні загальних витрат є впровадження нових ме­то­дів управління, таких як спільна діяльність. Ретельно вивчайте експ­луатацій­ний цикл для контролю вливань грошових коштів та зниження ризику вироб­ництва надлишкової продукції. Приміром, багато підприємств – лідери вирішують проб­лему підвищення ціни на вироблений товар шляхом зменшення кількості виробленої продукції. Але не забувайте про те, що зменшення собівартості товарів або послуг не повинно вплинути на погіршення їх якості. 

3. Одночасне збільшення цін та зменшення собівартості. Це може бути досягнуто шляхом масового виробництва. Принцип економіки, зумовлений зростанням масштабу виробництва, може призвести до бажаної мети. 

Отже, на кожному підприємстві повинні передбачатися планові заходи щодо збільшення прибутку. У загальному плані ці заходи можуть бути такі, як збільшення випуску продукції, поліпшення якості продукції, продаж зайвого устаткування та іншого майна або здача його в оренду, зниження собівартості продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили і робочого часу, диверсифікація виробництва, розширення ринку продажу.

 

Список використаних джерел: