Рибаков О. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ

ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ

 

Основним напрямком з впровадження економічних методів управління на вітчизняних підприємствах є застосування методів економічного обґрунтування вибору управлінських рішень. Розглянемо даний напрямок більш докладно.

Кінцева мета системи менеджменту – збільшення прибутку за рахунок під­вищення конкурентоспроможності товару, розширення ринку його збуту і за­без­печення стійкості роботи фірми. Поліпшення фінансового стану фірми мож­на досягти за рахунок підвищення якості товару (чим вище якість, тим вище ціна), реалізації політики ресурсозбереження, збільшення програми випуску конкурентоздатного товару, організаційно-технічного і соціального розвитку фірми. Будь-які заходи щодо поліпшення цих сторін діяльності відображаються на зростанні прибутку фірми – виробника товару. У споживача товару голов­ними критеріями є якість товару, його ціна і витрати на споживання. Ці особли­вості прояву ефективності розвитку системи менеджменту в сферах вироб­ницт­ва і споживання товару вимагають застосування різних методик розрахунку економічного ефекту при уніфікованих принципах підходу до розрахунків.

До принципів економічного обґрунтування відносяться:

- облік чинника часу;

- облік витрат і результатів щодо життєвого циклу товару;

- застосування системного підходу;

- застосування комплексного підходу;

- забезпечення багатоваріантності технічних і організаційних рішень;

- забезпечення порівнянності варіантів по вихідної інформації;

- облік факторів невизначеності і ризику.

Розглянемо докладніше деякі з цих принципів.

Сутність фактора часу полягає в тому, що інвестор, вклав свої кошти в який-небудь захід, через кілька років отримає більшу суму. Вирахувавши з цієї суми початкові вкладення, отримаємо прибуток від вкладень.

Застосування комплексного підходу до розрахунку економічного ефекту виражається в тому, що поряд з розрахунком прямого економічного ефекту від реа­лі­зації технічних новинок необхідно враховувати побічні, складні за мето­дом розрахунку соціальний та екологічний ефекти від збільшення (поліпшення) показників екологічності та ергономічності нового об'єкта. До цих показників відносяться скорочення шкідливого впливу на повітряний басейн, ґрунт, воду, природне середовище, підвищення рівня автоматизації управління, зниження показників радіоактивності, рівня шуму, вібрації та ін. Ці показники повинні забезпечувати збереження життя (здоров'я) людини і охорону навколишнього природного середовища.

Забезпечення багатоваріантності технічних і організаційних рішень є од­ним з найважливіших принципів менеджменту. Без аналізу міжнародного до­свіду, безпосередніх конкурентів нічого братися за справу, витрачати даремно капітал. Інвестори (приватні або державні) в умовах ринкових відносин, жорст­кої конкуренції повинні не сім, а сто разів відміряти (за допомогою комп'юте­ра), перш ніж відрізати. Важко, але ринок не терпить шапкозакидацького мене­дж­менту. Можна ще раз згадати співвідношення 1: 10: 100: 1000, де один долар – економія на прийнятті спрощеного рішення на стадії його формування, а 10,100,1000 – втрати на наступних стадіях життєвого циклу рішення. До реалізації приймається варіант з найбільшим економічним ефектом.

Порівнянність варіантів розрахунку по вихідної інформації забезпечується шляхом приведення їх до одного обсягом (як правило, за новим варіантом), до одних термінах, рівнем якості, умов застосування. На практиці не завжди одночасно виявляються всі перераховані чинники. Деякі з них наводяться в по­рів­няний вид шляхом застосування для всіх варіантів однієї і тієї ж математич­ної моделі розрахунку.

Для забезпечення необхідних якості та ефективності процесу розробки, прийняття та реалізації управлінського рішення рекомендується враховувати деякі особливості.

1. Імпульсом управлінського рішення є необхідність ліквідації, зниження актуальності або вирішення проблеми, тобто наближення в майбутньому реаль­них параметрів об'єкта (явища) до бажаних, прогнозованим.

2. Для вирішення проблеми необхідно відповісти на наступні питання: що робити (об'єкт)? як робити (технологія)? для кого (споживачі)? за якою ціною? З якими параметрами? з якими витратами? в якій кількості? в які терміни? де? кому (виконавці)?

3. Основні вимоги до якості інформації для прийняття управлінського рі­шення: своєчасність, достовірність, надійність, комплексність, адресність, пра­вова коректність, багаторазовість використання, висока швидкість збору і об­роб­ки, можливість кодування, актуальність.

4. До основних параметрів якості управлінських рішень варто відносити: показник ентропії, ступінь ризику вкладення інвестицій, ймовірність реалізації рішення, ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним.

 

Список використаних джерел: