Сєркова Г. М.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ КОМПАНІЄЮ
НА ЗАСАДАХ АУТСОРСИНГУ
Ефективність функціонування енергетичної компанії будь-якого масштабу і призначення в значній мірі обумовлена злагодженістю і оперативністю роботи всіх її виробничих ланок. В цих умовах доцільною є модель побудови бізнесу в енергетиці на основі використання аутсорсингу, на який можуть бути передані як профільні (основні) бізнес-процеси, до яких належать виробництво, передача, розподіл і реалізація електричної і теплової енергії, так і допоміжні бізнес-процеси (ремонт і технічне обслуговування обладнання, транспортні послуги тощо).
Енергетичним компаніям властива висока фондомісткість виробництва, а умовно-постійні витрати складають вагому частку в структурі собівартості їх продукції і послуг. В такій ситуації необхідно знижувати питому вагу умовно-постійних витрат, чого можна досягти як за рахунок зниження їх фактичної величини, так і за рахунок переведення частини умовно-постійних витрат на змінні. Передача допоміжних підрозділів, завантаженість яких є нерівномірною, на аутсорсинг і дозволить вирішити це завдання.
На аутсорсинг, в першу чергу, слід переводити ремонтні роботи. На нашу думку, повна передача ремонтних робіт в енергетиці стороннім організаціям є неправильною, враховуючи, що якість виконуваних робіт більшістю енергоремонтних компаній відповідає оцінці «низький рівень» через намагання штучно прискорити терміни виконання робіт і збільшити кількість замовлень. Виконання ремонтів господарським способом також має свої недоліки. Зокрема, у мовах постійного скорочення витрат на ремонтні роботи [2] відділ закупівель вимушений купувати більш дешеві запчастини і обладнання, що негативно відбивається на якості ремонтів. Ефективним вирішенням цієї проблеми є укладання довгострокового ремонтного договору на 2-3 роки з аутсорсером, який має переваги в аспектах якості виконуваних робіт і термінів виконання замовлень, оскільки вигоди від укладання саме довгострокового договору матиме як замовник, так і виконавець [3]. Ремонтна організація одержить довгострокове замовлення і зможе сконцентрувати свої зусилля на його виконанні. Замовник, в свою чергу, отримає висококваліфікованого виконавця, зацікавленого у якісному виконанні ремонтних робіт, оскільки термін 2-3 роки буде достатнім для виявлення недоліків в роботі і вирішення питань претензійного характеру. При цьому ми рекомендуємо при виборі аутсорсера орієнтуватися не лише на рівень скорочення виробничих витрат, але й на інші показники виконання робіт. Оскільки стратегія вибору найменшої ціни часто не відповідає стратегії управління якістю, то при виборі організації також слід враховувати якість і терміни виконання робіт, досвід, репутацію, стабільність, гнучкість потенційних аутсорсерів. Лише усебічна оцінка дозволить одержати бажаний результат і прийнятну вартість робіт. В якості альтернативного варіанту енергетична компанія може здійснювати чистину ремонтних робіт самостійно, тим самим мотивуючи ремонтні організації до поліпшення пропозицій і оптимізації власної діяльності. Така стратегія має позитивно вплинути на розвиток конкурентного ринку в енергетиці.
Крім ремонтної діяльності в сучасних умовах істотним фактором розвитку енергетики є ефективне функціонування ІТ-інфраструктури. Проте вітчизняні енергетичні компанії у цій сфері суттєво поступаються компаніям країн Європи, Північної Америки, Японії. Однією з причин цього є надто низький рівень розвитку телекомунікаційного сектору. Енергетичним компаніям доволі складно відстежувати розвиток сучасних інформаційних технологій. А, оскільки інформаційно-обчислювальне обслуговування не належить до ключових бізнес-процесів, то має сенс в певних умовах використовувати аутсорсинг. Основними стимулами до переходу можуть бути зниження витрат на утримання підрозділу інформаційного обслуговування, підвищення якості послуг і забезпечення інформаційної безпеки.
При прийнятті рішення щодо використання аутсорсингу важливу роль відіграє і розмір енергетичної компанії. Так, великі компанії можуть дозволити собі створити або придбати спеціалізовану ІТ-компанію. Середні і малі підприємства такої можливості не мають, тому для них доцільніше мати у своєму складі невеликий ІТ-відділ, що буде займатися поточним забезпеченням діяльності, а питання розробки і впровадження програмного забезпечення, виконання різних ІТ-проектів слід передати аутсорсеру.
Підсумовуючи викладене, можна дійти таких висновків.
По-перше, модель побудови енергетичного бізнесу на основі аутсорсингу може сприяти більш ефективному використанню основних фондів, зниженню виробничих витрат, підвищенню продуктивності праці, поліпшенню фінансового стану підприємств.
По-друге, при передачі допоміжного підрозділу з нерівномірною або сезонною завантаженістю на аутсорсинг умовно-постійні витрати, необхідні для його утримання, трансформуються в умовно-змінні витрати, що дає змогу корегувати їх рівень залежно від попиту на продукцію та послуги енергетичної галузі.
По-третє, при виведенні того чи іншого виду діяльності на аутсорсинг необхідно укладати довгострокові контракти з надійними виконавцями, зацікавленими у тривалому взаємовигідному співробітництві.
По-четверте, в цілому доволі складно визначити загальні тенденції поширення аутсорсингу в галузі; характер аутсорсингових відносин буде залежати від подальших перетворень в енергетиці, розвитку ринкових відносин і міри державного регулювання.
Список використаних джерел: