Скоробогата В. В.

Херсонський державний університет (Україна)

Особливості впровадження корпоративної культури

в управлінську діяльність підприємств

В Україні, як i в багатьох інших країнах пострадянського простору, відбу­вається серйозна трансформація соціально-економічної системи. У пошуках важе­лів більш ефективного розвитку часто аналізуються лише економічні фак­тори, методи управління або інші чисто раціоналістичні питання. Не врахо­вуєть­ся або мало враховується той факт, що суб’єктом господарювання є лю­дина. На її трудову поведінку, ефективність діяльності могутній вплив здійснюють цін­нісні орієнтації, переконання, вірування, традиції, тобто фактори культури.

В Україні визначають корпоративну культуру як систему взаємин, побудо­ваних компанією відносно зовнішнього оточення і внутрішнього середовища. Інші – як ряд постійно присутніх заходів, що визначають ідеологію компанії як для ринку, так і для співробітників. Та все ж, як правило, говорять про два типи корпоративної культури: один формується компанією в особі керівництва свідо­мо, інший сформований персоналом спонтанно.

У теорії і практиці менеджменту використовується загальноприйнята типо­логія корпоративних культур. Відповідно до неї виділяють [1]:

1. Ринкову культуру. Вона базується на пануванні вартісних відносин.

2. Бюрократичну культуру. Її природа ґрунтується на системі влади.

3.Технічну культуру, що мають успішний досвід технічних і технологічних розробок.

Великого значення розвиткові корпоративної культури, як можливості залу­чення найкращого персоналу, надають американські компанії. Консуль­танти Томас Дж. Пітере і Роберт X. Уотермен у процесі аналізу «наддосягнень» 62 американських фірм з'ясували :

1. -  88% серед високоприбуткових фірм мають спеціальні підрозділи, які відповідають безпосередньо за впровадження моральних цінностей;
2. -  74% популяризують програму цінностей установи для залучення та пере­манювання найкращих кадрів;
3. -  65% фірм мають програми поєднання цих цінностей із заходами для підвищення рентабельності;
4. -  58% фірм розробляють спеціальні програми культурної роботи серед персоналу.

У компаній із середнім і низьким рівнем прибутку відповідні показники були нижчими майже вдвічі, а деякі відсутні взагалі.

Характеризуючи розвиток корпоративної культури в Україні, за результа­тами соціологічних досліджень можна говорити про таке [2]:

1. -  55% сучасних українських керівників вважають, що в ідеалі корпоративна культура має бути на підприємстві;
2. -  40% наших підприємців намагаються сформувати її за допомогою західних технологій;
3. -  35% визнають потребу в ній, але для цього в них не вистачає ні часу, ні ресурсів;
4. -  25% узагалі вважають її непотрібною.

За даними вітчизняних фахівців [3], співвідношення усвідомлено і не усві­дом­лено сформованих культур у компаніях нашої держави й іноземних ком­паніях приблизно таке: – вітчизняні компанії (вітчизняний менеджмент без знач­ного впливу з боку західних партнерів): 20 % – усвідомлено сформована культура; 80% – існуюча, але практично не усвідомлювана; – західні компанії (іноземний менеджмент і вітчизняний менеджмент): 70% – усвідомлено; 30% – не усвідомлено; – західні компанії (тільки вітчизняний менеджмент, досить силь­ні корпоративні традиції): 50 на 50; – східні компанії: 90% – усвідомлено; 10 % – не усвідомлено.

Оскільки в державі відсутня своя національна традиція формування корпо­ративної культури, на жаль, у більшості підприємств корпоративна культура виражається в деформованій економічною кризою, радянській культурній тра­диції виробництва.

Важливо врахувати, що успіх українських підприємств повинен буду­ва­тися на основі об’єднання культури та сучасних інструментів менеджменту. Якщо певний менеджмент-інструментарій ми можемо запозичити у передових компаній світу, то традиційна культура виробництва має бути максимально наближеною до сучасних вимог.

Багато українських дослідників [1] стверджують, що в сучасній Україні підприємництву катастрофічно не вистачає культури, що забезпечує високу соціальну відповідальність, ефективність, динамічність, адаптивність вироб­ництва до потреб споживача. Відсутність своєрідного кодексу підприємницької етики, що є системою принципів і умов цивілізованого ведення справ, зумовлює низький рівень культури підприємств.

Список використаних джерел:

1.       Корпорації: управління та культура : монографія / Воронкова А. Е., Баб’як М. М., Коренєв Е. Н. та ін. ; за заг. ред. А. Е. Воронкової. – Дрогобич : Вимір, 2012. – 376 с

2.       Дудин А. Корпоративная культура / А. Дудин // Менеджмент і менеджер. – 2013. – № 4. – С. 37–42.

3.       Савчук Л. Розвиток корпоративної культури в Україні / Л. Савчук, А. Бурлакова // Персонал. – 2013. – №5. – С. 5–13.