Єгорова Ю. А.
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана(Україна)
ІНВЕСТУВАННЯ У РОЗВИТОК СТАРТАПІВ В УКРАЇНІ
Розвиток стартапів на сучасному етапі становлення економіки України є важливим у підвищенні привабливості інвестиційного клімату країни, розвитку інноваційної діяльності та підтримці малого та середнього бізнесу.
Інноваційні підприємства перебувають у пошуку докорінної, прибуткової, рентабельної бізнес-моделі [1, с. 24], а тому становлять основу інноваційної діяльності країни.
Основною проблемою розвитку стартапів в Україні є відсутність належної підтримки з боку держави. На законодавчому рівні не передбачено жодних ініціатив, як, наприклад, у Білорусі, де діє 9-відсотковий прибутковий податок для працівників компаній національного Парку високих технологій [2], або у Румунії, де ставка прибуткового податку для працівників сфери розроблення програмного забезпечення становить 0% [3]. Уряд зазвичай стає перепоною на шляху до інновацій, адже останні, як правило, загрожують «спокою» державних чиновників. Крім того, уряд ухиляється від розробки інвестиційних пріоритетів, а венчурні капіталісти самостійно не можуть визначити, у які галузі слід інвестувати кошти у першу чергу [1, с. 116].
Аналізуючи інвестиційний клімат в Україні, слід сказати, що хоч якусь можливість розвитку стартапів мають лише ІТ-галузі. Це такі сфери, як надання онлайн-послуг, електронна комерція тощо. Причина – легкість організації стартапу у комп’ютерній сфері. Натомість стартапи у промисловості або у соціальній сфері достатньо важко розробити. Ще однією важливою проблемою є міграція нового бізнесу за кордон. Для молодих підприємців європейські країни чи США здаються кращим середовищем для розвитку своєї справи. Дає про себе знати й відсутність належної інфраструктури, яка б поєднувала стартапи з потенційними інвесторами.
Не зважаючи на ряд проблем, за даними Forbes в Україні вже є чимало стартапів. За оцінкою Д. Довгополого – керівника бізнес-інкубатора GrowthUP, в Україні налічується від 500 до 1000 стартапів, і частина з них заслуговує на успіх [4]. Деякі здобули популярність на внутрішньому ринку (наприклад, Rozetka чи Ukr.net), інші претендують на глобальний масштаб (Grammarly, InvisibleCRM, Jooble тощо) [3].
Як зазначає В. Філіппов, бізнес-інкубатори виступають могутнім інструментом підтримки малого та середнього бізнесу [3, с. 209]. Вони надають командам-творцям стартапів повний набір послуг – коучінг, юридичну та фінансову підтримку, навчання, пошук інвесторів. Наприклад, обсяг інвестицій найбільш відомого бізнес-інкубатору HappyFarm становить 8,4 млн. дол. на 3 роки. У минулому році HappyFarm випустив 21 успішний стартап.
Якщо взяти до уваги те, що 6 з 7 бізнес-інкубаторів, які зазначено вище, з’явилися упродовж останніх півтора року, а частина з них задовольняє інтереси великого бізнесу, то можна прогнозувати, що через декілька років кількість успішних стартапів-вихідців з інкубаторів збільшиться до декількох сотень.
Є ще низка джерел, з яких можуть бути залучені капітали для розвитку майбутнього бізнесу. Таки наприклад як, використання таких краудфандінгових платформ, як Kickstarter, Bigggidea та інших. Ці інструменти стають в Україні все популярнішими, і їх ефективність уже відчули на собі чимало з вище перерахованих стартапів. Безперечно, активний пошук, у першу чергу, локальних інвесторів, але також і залучення іноземних інвестицій. Співпраця з громадськими організаціями, профільними асоціаціями та професійними об'єднаннями. Наприклад, серед таких організацій, які активно допомагають стартапам, можна відзначити Gust, UAngel, EastLabs, Brain Basket Foundation, Greencubator та багато інших.
Усі інвестиції в українські стартапи за минулий рік були зібрані і викладені в публічний доступ. Отримані дані необхідно надати в Європейську венчурну асоціацію, до якої Україна увійшла вперше. За підсумками проведених 60-ти угод, сумарний обсяг залучених інвестицій в українські стартапи склав близько 22 млн дол. США.
У звіт потрапили угоди, сума яких знаходиться в межах від 10 тис. дол. до 3 млн дол., а інвестиції були залучені від фондів, ангелів, інкубаторів та акселераторів. Отримані дані були зібрані з таких джерел, як DealBook Євгена Сисоєва, InVenture та членів UVCA. Директор UVCA зазначила, що у звіті відсутні інвестиції більше 5 млн дол., але є 7 угод на суму вище 1 млн дол. і кілька угод з ангельськими інвесторами. Для порівняння, можна привести Естонію, де тільки ангелами було здійснено 100 угод у розмірі 5,2 млн дол. Що стосується прямих інвестицій, то дані по них ще не зібрані.
Через те, що мало хто надає повну інформацію по укладених угодах, а тим більше про їх суму, то отримати достовірну інформацію по всіх інвестиціях в українські стартапи досить непросто.
Судячи за даними звіту, найбільшу активність на українському ринку проявив російський фонд Imperious Group. За участю фонду було проведено 13 угод. Варто відзначити, що інвестори з Росії залишили за собою лідерство за активності на українському ринку стартапів.
Директор UVCA зробила акцент на тому, що відтепер Україна буде висвітлюватися в Європейському щорічному звіті інвестицій EVCA. Українська асоціація венчурного капіталу, яка була створена в 2014 році, є прототипом EVCA. Основними цілями організації є захист прав інвесторів, поліпшення інвестиційного клімату в регіоні та розвиток ринку.
Список використаних джерел: